"Кримська платформа": нардеп оприлюднила кошторис заходу
Став відомий кошторис на організацію і проведення установчого міжнародного саміту "Кримська платформа", який відбудеться в концертно-виставковому центрі "Парковий" у Києві. Документ в неділю, 22 серпня, оприлюднила у Фейсбуці нардеп від "Європейської солідарності" Вікторія Сюмар.
Згідно із документом, на організацію і проведення заходу витратять майже 6,8 мільйона гривень.
Замовником зазначено державне підприємство "Державна театрально-видовищна агенція", а виконавцем всіх робіт - платник 5% податку, ТОВ Малахов Ігор Михайлович.
Зазначається, що на розробку сценарію заходу витратили 25 тисяч гривень, розробку візуалізації - 40 тисяч, розробку проекту декорування - майже 312,6 тисячі гривень, створення графічних зображень на стіни - 40 тисяч, створення інтерактивних цифрових фотозон - 615 тисяч гривень, інтерактивний портал "Листи в Крим "- майже 454 тисячі гривень, на мультимедійну галерею "Символи Криму" - майже 951 тисячу гривень, галерею "Зоряний пил" - 386 тисяч, на організацію VR-зони пішло 54 тисячі гривень, а на мультимедійний куб "Наше серце з Кримом" - майже 850 тисяч гривень, на музичний анімаційний кліп "Крим" організатори саміту витратили 450 тисяч гривень, на ролик відкриття заходу - майже 290 тисяч, ролик на панель до мілітаризації - 256 тисяч, на ролики, присвячені культурній спадщині - 350 тисяч, на 30 роликів "Крим-минуле" - 896,5 тисячі гривень, на 10 роликів "Крим-сьогодення" - 237 тисяч, 20 роликів "Крим-майбутнє" - 412 тисяч, 8 роликів "Діти Криму" - 176,6 тисячі. Загальна сума витрат складає 6 796 377 гривень.
ASPI news інформувало, як перший заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко пояснив важливість запуску Кримської платформи. Нагадаємо, що на святкування 30-ї річниці Незалежності України закладений бюджет в 5,5 мільярда гривень. Водночас, стало відомо, що безпосередньо на урочистості, виділено близько 100 мільйонів, а все інше піде на інфраструктурні проекти.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.