Кримська платформа стала зброєю проти інформвійни Росії, – Еміне Джепарова
Україна є не просто учасником форматів проти дезінформації Росії, а і партнером, який ділиться своїм досвідом. Про це повідомила Еміне Джепарова, перша заступниця міністра закордонних справ України.
У столиці 7-8 грудня проходить міжнародний форум Kyiv Stratcom Forum 2021, метою якого є обмін та вдосконалення підходів до стратегічних комунікацій та формування стійкості на державному рівні в Україні та країнах-партнерах з НАТО у Східній Європі. Повідомляє журналіст інформаційного агентства ASPI news.
"Ми змогли переконати міжнародну спільноту в тому, перед якими гібридними загрозами стояла Україна. Тоді, як ми говорили, що заборона російських ЗМІ в кабельних мережах України - це не про наступ на свободу слова, а про захист, про те, як демократія може бути зруйнована", – наголосила Еміне Джепарова, перша заступниця міністра закордонних справ України.
Переможним було те, що західний світ почав не просто розуміти Україну, а й шукати контрміри проти дезінформації Росії. Україна є не просто учасником таких форматів, а і партнером, який ділиться своїм досвідом. За її словами, один з таких вдалих форматів - це Кримська платформа.
"Україна немає таких ресурсів, як Росія, проте наша країна має іншу особливість - це співпрацювати з іншими, з міжнародною спільнотою. І саме таким шляхом можна вдало протидіяти дезінформації", – сказала Джепарова.
Зазначимо, коли почалася збройна агресія Росії на території українського Донбасу та анексія Криму, то весь світ побачив, як поряд із протистоянням збройній агресії Україна протистоїть пропаганді та дезінформації. Про це заявила віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.