Кулеба пояснив риторику Зеленського під час виступу на Генасамблеї ООН
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба пояснив, чому риторика України на нинішній сесії Генасамблеї ООН стала жорсткішою. Кулеба переконаний, що треба активно діяти та вести за собою світове товариство вже сьогодні.
Просто закликати та попереджати світ про нові виклики, з якими наша країна зіштовхнулася раніше за інших, марно – натомість треба активно діяти та вести за собою вже сьогодні. Про це міністр закордонних справ Дмитро Кулеба написав у блозі для Укрінформу.
"Сучасний рівень глобальних викликів не залишає часу на зволікання, не залишає права на м’якість, не залишає можливості "відсидітися" в стороні. Ми в Україні зіштовхнулися із багатьма сучасними викликами раніше за інших. Взяти, до прикладу, хоча б дезінформацію. Ми попереджали світ про цю загрозу ще у 2014 році, коли опинилися під катком російської пропаганди. Нас не хотіли чути. А за кілька років самі зіштовхнулися з тим, про що Київ вже давно говорив. Україна готова ділитися досвідом протидії гібридним загрозам, який ми здобули за понад сім років протистояння російській агресії. Але ми тепер точно знаємо: просто закликати та попереджати марно. Треба активно діяти та вести за собою вже сьогодні. Саме тому змінилася риторика України", – зазначив він.
Коментуючи участь української делегації в роботі Генасамблеї ООН, Кулеба зауважив, що боротися зі змінами клімату в якомусь сенсі легше, ніж зайняти чітку позицію щодо силової зміни кордонів.
"Зі змінами клімату зручно воювати, бо вони не дадуть здачі. А от для чіткої позиції щодо Криму потрібно мати сміливість кинути виклик цілком конкретному постійному членові Радбезу ООН", – написав він, маючи на увазі Росію. При цьому додав, що на це сміливості в ООН поки що не вистачає.
"Але ми працюємо над тим, щоб стимулювати її. І маємо на своєму боці майже пів сотні держав, які не бояться називати кримські речі своїми іменами", – зауважив міністр.
За його словами, ООН, як і міжнародна політика загалом, потребують змін. І виступ президента засвідчив, що Україна не просто готова бути, а вже є драйвером цих змін.
"Окупація Криму – це глобальна, а не винятково українська проблема. Вона ставить під загрозу такі фундаментальні для ООН та світу принципи, як міжнародний мир і безпека, непорушність кордонів, свобода мореплавства, захист прав людини та прав корінних народів, екологічна безпека. У Криму сьогодні, процитував міністр слова Президента, замість фауни та флори – флот і солдати. ООН повинна активніше реагувати на злочинні дії Росії", – підкреслив Кулеба, нагадавши, що внаслідок російської агресії загинуло вже близько 15 тисяч осіб.
Раніше глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що РФ не випадково відмовилася продовжити мандат двох місій ОБСЄ, які працювали на російсько-українському кордоні. Відсутність ОБСЄ сприяє спробам Росії організувати "виборчі каруселі". Кулеба нагадав, що відповідно до міжнародного права, єдиним статусом Російської Федерації на Донбасі та в Криму, є статус держави-окупанта. Також ASPI news повідомляло, що Кулеба назвав цілі України на Генасамблеї ООН. Протидія російській агресії, подолання пандемії COVID-19 і поліпшення умов життя українців в окупації - пріоритети української делегації.
Російська пропаганда поширила фейкові обкладинки французьких газет з "критикою Зеленського з боку Заходу". Про це повідомив Центр протидії дезінформації при РНБО України.
Підтримка України стане одним із ключових питань саміту НАТО в Анкарі, який відбудеться 7-8 липня цього року. В Альянсі наголошують, що посилення допомоги Києву є критично важливим для безпеки всього євроатлантичного простору.
Президент України Володимир Зеленський запропонував організувати трьохсторонню зустріч з Росією та США для обговорення територіальних питань, але Кремль досі наполягає на проведенні переговорів у Москві.
Російська агресія проти України та гібридна війна Москви проти Європи продовжують тривати, а кремлівський диктатор Путін продовжує вірити у свою перемогу. І лише спільна готовність до взаємного захисту здатна стримати Росію і забезпечити довгострокову безпеку трансатлантичної спільноти.
Попри всі дипломатичні зусилля США, України та інших крїн Заходу щодо припинення війни, Росія продовжує атаки на українські міста, що свідчить про несерйозність намірів Москви щодо миру. Про це сказав генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час виступу у Верховній Раді.
Європейський Союз відправить нашій країні генератори й додаткове енергетичне обладнання, щоб допомогти стабілізувати ситуацію в енергосистемі. Про це 2 лютого, домовилися президент України Володимир Зеленський і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з командою перемовників напередодні чергового раунду мирних переговорів, який відбудеться 4-5 лютого в Абу-Дабі.
Обстрілами України в ніч на вівторок Росія продемонструвала, що надала пріоритет терору над дипломатією, і тому на неї варто максимально посилити тиск. Про це президент Володимир Зеленський написав у Telegram.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, коментуючи цілеспрямований удар Росії по автобусу з шахтарями у Дніпропетровській області, внаслідок якого загинули щонайменше 16 людей, заявив, що російські вбивці, відповідальні за цей та інші злочини, мають постати перед правосуддям.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Україні життєво необхідна підтримка Заходу. Таку заяву він зробив в інтерв'ю Kameramann Bayern.
Російська пропаганда поширила фейкові обкладинки французьких газет з "критикою Зеленського з боку Заходу". Про це повідомив Центр протидії дезінформації при РНБО України.
Підтримка України стане одним із ключових питань саміту НАТО в Анкарі, який відбудеться 7-8 липня цього року. В Альянсі наголошують, що посилення допомоги Києву є критично важливим для безпеки всього євроатлантичного простору.
Президент України Володимир Зеленський запропонував організувати трьохсторонню зустріч з Росією та США для обговорення територіальних питань, але Кремль досі наполягає на проведенні переговорів у Москві.
Російська агресія проти України та гібридна війна Москви проти Європи продовжують тривати, а кремлівський диктатор Путін продовжує вірити у свою перемогу. І лише спільна готовність до взаємного захисту здатна стримати Росію і забезпечити довгострокову безпеку трансатлантичної спільноти.