Кулеба пояснив риторику Зеленського під час виступу на Генасамблеї ООН
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба пояснив, чому риторика України на нинішній сесії Генасамблеї ООН стала жорсткішою. Кулеба переконаний, що треба активно діяти та вести за собою світове товариство вже сьогодні.
Просто закликати та попереджати світ про нові виклики, з якими наша країна зіштовхнулася раніше за інших, марно – натомість треба активно діяти та вести за собою вже сьогодні. Про це міністр закордонних справ Дмитро Кулеба написав у блозі для Укрінформу.
"Сучасний рівень глобальних викликів не залишає часу на зволікання, не залишає права на м’якість, не залишає можливості "відсидітися" в стороні. Ми в Україні зіштовхнулися із багатьма сучасними викликами раніше за інших. Взяти, до прикладу, хоча б дезінформацію. Ми попереджали світ про цю загрозу ще у 2014 році, коли опинилися під катком російської пропаганди. Нас не хотіли чути. А за кілька років самі зіштовхнулися з тим, про що Київ вже давно говорив. Україна готова ділитися досвідом протидії гібридним загрозам, який ми здобули за понад сім років протистояння російській агресії. Але ми тепер точно знаємо: просто закликати та попереджати марно. Треба активно діяти та вести за собою вже сьогодні. Саме тому змінилася риторика України", – зазначив він.
Коментуючи участь української делегації в роботі Генасамблеї ООН, Кулеба зауважив, що боротися зі змінами клімату в якомусь сенсі легше, ніж зайняти чітку позицію щодо силової зміни кордонів.
"Зі змінами клімату зручно воювати, бо вони не дадуть здачі. А от для чіткої позиції щодо Криму потрібно мати сміливість кинути виклик цілком конкретному постійному членові Радбезу ООН", – написав він, маючи на увазі Росію. При цьому додав, що на це сміливості в ООН поки що не вистачає.
"Але ми працюємо над тим, щоб стимулювати її. І маємо на своєму боці майже пів сотні держав, які не бояться називати кримські речі своїми іменами", – зауважив міністр.
За його словами, ООН, як і міжнародна політика загалом, потребують змін. І виступ президента засвідчив, що Україна не просто готова бути, а вже є драйвером цих змін.
"Окупація Криму – це глобальна, а не винятково українська проблема. Вона ставить під загрозу такі фундаментальні для ООН та світу принципи, як міжнародний мир і безпека, непорушність кордонів, свобода мореплавства, захист прав людини та прав корінних народів, екологічна безпека. У Криму сьогодні, процитував міністр слова Президента, замість фауни та флори – флот і солдати. ООН повинна активніше реагувати на злочинні дії Росії", – підкреслив Кулеба, нагадавши, що внаслідок російської агресії загинуло вже близько 15 тисяч осіб.
Раніше глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що РФ не випадково відмовилася продовжити мандат двох місій ОБСЄ, які працювали на російсько-українському кордоні. Відсутність ОБСЄ сприяє спробам Росії організувати "виборчі каруселі". Кулеба нагадав, що відповідно до міжнародного права, єдиним статусом Російської Федерації на Донбасі та в Криму, є статус держави-окупанта. Також ASPI news повідомляло, що Кулеба назвав цілі України на Генасамблеї ООН. Протидія російській агресії, подолання пандемії COVID-19 і поліпшення умов життя українців в окупації - пріоритети української делегації.
Експрезидент Польщі Анджей Дуда заявив, що Володимир Путін втрачає здатність тверезо мислити, і це може призвести до фатальних наслідків для світу.
Колишній президент Польщі Анджей Дуда висловив переконання, що війна Росії проти України завершиться до кінця другого президентського терміну Дональда Трампа, тобто до початку 2029 року.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Кремль живе у світі ілюзій та пропаганди, і наголосив на необхідності повернути російське суспільство до усвідомлення правди про війну та її наслідки.
Президент Володимир Зеленський заявив, що війна на Близькому Сході гальмує переговори про мир в Україні, адже увага світових гравців зміщується від українського питання. Він наголосив, що Київ не отримував жодних офіційних пропозицій щодо перемир’я, а Росія може використати ідею «тиші» лише у власних інтересах.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія може порушити питання про припинення вогню, але водночас вимагатиме зняття частини санкцій.
У Кремлі заявили, що не очікують згоди України на оголошене перемир’я, яке Москва намагається приурочити до 9 травня. Російська влада підкреслила, що їхня ініціатива не потребує підтвердження з боку Києва, адже вона розглядається як односторонній політичний жест.
Експрезидент Польщі Анджей Дуда розповів, що під час однієї з розмов Володимир Зеленський настільки щиро говорив про страждання українського народу, що це розчулило його до сліз.
У Кремлі зробили нову заяву про можливе «перемир’я» 9 травня, прив’язавши його до символічної дати Дня перемоги. Російська влада намагається подати це як політичний жест, проте експерти наголошують: йдеться радше про пропагандистський крок, ніж про реальну готовність до миру.
Президент Володимир Зеленський відреагував на нові російські удари, заявивши, що Україна продовжить захищати себе та відповідати на агресію. Він наголосив, що кожна атака Кремля лише зміцнює рішучість українського народу та армії, а також підкреслив важливість підтримки союзників у цей критичний час.
Президент Володимир Зеленський заявив, що головним ризиком будь-якого перемир’я з Росією є можливість використання його Кремлем для перегрупування сил та підготовки нових атак.
Експрезидент Польщі Анджей Дуда заявив, що Володимир Путін втрачає здатність тверезо мислити, і це може призвести до фатальних наслідків для світу.
Колишній президент Польщі Анджей Дуда висловив переконання, що війна Росії проти України завершиться до кінця другого президентського терміну Дональда Трампа, тобто до початку 2029 року.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Кремль живе у світі ілюзій та пропаганди, і наголосив на необхідності повернути російське суспільство до усвідомлення правди про війну та її наслідки.
Президент Володимир Зеленський заявив, що війна на Близькому Сході гальмує переговори про мир в Україні, адже увага світових гравців зміщується від українського питання. Він наголосив, що Київ не отримував жодних офіційних пропозицій щодо перемир’я, а Росія може використати ідею «тиші» лише у власних інтересах.