Кулеба пояснив риторику Зеленського під час виступу на Генасамблеї ООН
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба пояснив, чому риторика України на нинішній сесії Генасамблеї ООН стала жорсткішою. Кулеба переконаний, що треба активно діяти та вести за собою світове товариство вже сьогодні.
Просто закликати та попереджати світ про нові виклики, з якими наша країна зіштовхнулася раніше за інших, марно – натомість треба активно діяти та вести за собою вже сьогодні. Про це міністр закордонних справ Дмитро Кулеба написав у блозі для Укрінформу.
"Сучасний рівень глобальних викликів не залишає часу на зволікання, не залишає права на м’якість, не залишає можливості "відсидітися" в стороні. Ми в Україні зіштовхнулися із багатьма сучасними викликами раніше за інших. Взяти, до прикладу, хоча б дезінформацію. Ми попереджали світ про цю загрозу ще у 2014 році, коли опинилися під катком російської пропаганди. Нас не хотіли чути. А за кілька років самі зіштовхнулися з тим, про що Київ вже давно говорив. Україна готова ділитися досвідом протидії гібридним загрозам, який ми здобули за понад сім років протистояння російській агресії. Але ми тепер точно знаємо: просто закликати та попереджати марно. Треба активно діяти та вести за собою вже сьогодні. Саме тому змінилася риторика України", – зазначив він.
Коментуючи участь української делегації в роботі Генасамблеї ООН, Кулеба зауважив, що боротися зі змінами клімату в якомусь сенсі легше, ніж зайняти чітку позицію щодо силової зміни кордонів.
"Зі змінами клімату зручно воювати, бо вони не дадуть здачі. А от для чіткої позиції щодо Криму потрібно мати сміливість кинути виклик цілком конкретному постійному членові Радбезу ООН", – написав він, маючи на увазі Росію. При цьому додав, що на це сміливості в ООН поки що не вистачає.
"Але ми працюємо над тим, щоб стимулювати її. І маємо на своєму боці майже пів сотні держав, які не бояться називати кримські речі своїми іменами", – зауважив міністр.
За його словами, ООН, як і міжнародна політика загалом, потребують змін. І виступ президента засвідчив, що Україна не просто готова бути, а вже є драйвером цих змін.
"Окупація Криму – це глобальна, а не винятково українська проблема. Вона ставить під загрозу такі фундаментальні для ООН та світу принципи, як міжнародний мир і безпека, непорушність кордонів, свобода мореплавства, захист прав людини та прав корінних народів, екологічна безпека. У Криму сьогодні, процитував міністр слова Президента, замість фауни та флори – флот і солдати. ООН повинна активніше реагувати на злочинні дії Росії", – підкреслив Кулеба, нагадавши, що внаслідок російської агресії загинуло вже близько 15 тисяч осіб.
Раніше глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що РФ не випадково відмовилася продовжити мандат двох місій ОБСЄ, які працювали на російсько-українському кордоні. Відсутність ОБСЄ сприяє спробам Росії організувати "виборчі каруселі". Кулеба нагадав, що відповідно до міжнародного права, єдиним статусом Російської Федерації на Донбасі та в Криму, є статус держави-окупанта. Також ASPI news повідомляло, що Кулеба назвав цілі України на Генасамблеї ООН. Протидія російській агресії, подолання пандемії COVID-19 і поліпшення умов життя українців в окупації - пріоритети української делегації.
Путін пригрозив "ударом у відповідь" за атаку дронів по Казані, де знаходиться пороховий завод. Заяву із погрозою "багаторазово сильнішої відповіді" очільник Кремля зробив 22 грудня.
Експерти Міжнародного валютного фонду оновили негативний прогноз для України, враховуючи можливе продовження війни на більш тривалий період. Війна може тривати до середини 2026 року, йдеться в опублікованому аналізі МВФ.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц різко відповів президенту Польщі Анджею Дуді на пропозицію конфіскувати нарешті російські активи і передати Україні. Це сталося під зустрічі лідерів ЄС цього тижня, повідомило Financial Times.
Дмитро Пєсков пояснив, що означали погрози Києву влаштувати "технологічну дуель" експериментальною балістичною ракетою середньої дальності "Орєшнік", що здатна нести ядерну зброю.
Білл Бернс відвідав Україну зі своїм останнім візитом в якості директора Центрального розвідувального управління США, повідомив президент Володимир Зеленський.
Україна продовжить завдавати ударів по російських військових об'єктах та інфраструктурі. про це сказав президент Володимир Зеленський у відеозверненні.
Адміністрація президента США Джо Байдена найближчими днями оголосить про пакет на 1,2 млрд доларів у рамках Ініціативи з надання допомоги у сфері безпеки в Україні. Буде використано решту коштів, виділених на закупівлю нової зброї для України.
Якщо Україна буде змушена сісти за стіл переговорів із РФ, це має відбутися лише за умови її перемоги. Литва вірить тільки в такий фінал війни, тому продовжить підтримувати Україну та активно захищати її інтереси в НАТО.
Росія напала на Україну і хоче розширювати свою агресію. Тому дискурс про переговори потрібно розвернути в бік Москви. Про це повідомив на брифінгу спікер Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що у Польщі перебуває 1 млн громадян України. Про це він сказав на годині запитань до уряду.
Путін пригрозив "ударом у відповідь" за атаку дронів по Казані, де знаходиться пороховий завод. Заяву із погрозою "багаторазово сильнішої відповіді" очільник Кремля зробив 22 грудня.
Експерти Міжнародного валютного фонду оновили негативний прогноз для України, враховуючи можливе продовження війни на більш тривалий період. Війна може тривати до середини 2026 року, йдеться в опублікованому аналізі МВФ.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц різко відповів президенту Польщі Анджею Дуді на пропозицію конфіскувати нарешті російські активи і передати Україні. Це сталося під зустрічі лідерів ЄС цього тижня, повідомило Financial Times.
Дмитро Пєсков пояснив, що означали погрози Києву влаштувати "технологічну дуель" експериментальною балістичною ракетою середньої дальності "Орєшнік", що здатна нести ядерну зброю.