Кулеба пояснив риторику Зеленського під час виступу на Генасамблеї ООН
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба пояснив, чому риторика України на нинішній сесії Генасамблеї ООН стала жорсткішою. Кулеба переконаний, що треба активно діяти та вести за собою світове товариство вже сьогодні.
Просто закликати та попереджати світ про нові виклики, з якими наша країна зіштовхнулася раніше за інших, марно – натомість треба активно діяти та вести за собою вже сьогодні. Про це міністр закордонних справ Дмитро Кулеба написав у блозі для Укрінформу.
"Сучасний рівень глобальних викликів не залишає часу на зволікання, не залишає права на м’якість, не залишає можливості "відсидітися" в стороні. Ми в Україні зіштовхнулися із багатьма сучасними викликами раніше за інших. Взяти, до прикладу, хоча б дезінформацію. Ми попереджали світ про цю загрозу ще у 2014 році, коли опинилися під катком російської пропаганди. Нас не хотіли чути. А за кілька років самі зіштовхнулися з тим, про що Київ вже давно говорив. Україна готова ділитися досвідом протидії гібридним загрозам, який ми здобули за понад сім років протистояння російській агресії. Але ми тепер точно знаємо: просто закликати та попереджати марно. Треба активно діяти та вести за собою вже сьогодні. Саме тому змінилася риторика України", – зазначив він.
Коментуючи участь української делегації в роботі Генасамблеї ООН, Кулеба зауважив, що боротися зі змінами клімату в якомусь сенсі легше, ніж зайняти чітку позицію щодо силової зміни кордонів.
"Зі змінами клімату зручно воювати, бо вони не дадуть здачі. А от для чіткої позиції щодо Криму потрібно мати сміливість кинути виклик цілком конкретному постійному членові Радбезу ООН", – написав він, маючи на увазі Росію. При цьому додав, що на це сміливості в ООН поки що не вистачає.
"Але ми працюємо над тим, щоб стимулювати її. І маємо на своєму боці майже пів сотні держав, які не бояться називати кримські речі своїми іменами", – зауважив міністр.
За його словами, ООН, як і міжнародна політика загалом, потребують змін. І виступ президента засвідчив, що Україна не просто готова бути, а вже є драйвером цих змін.
"Окупація Криму – це глобальна, а не винятково українська проблема. Вона ставить під загрозу такі фундаментальні для ООН та світу принципи, як міжнародний мир і безпека, непорушність кордонів, свобода мореплавства, захист прав людини та прав корінних народів, екологічна безпека. У Криму сьогодні, процитував міністр слова Президента, замість фауни та флори – флот і солдати. ООН повинна активніше реагувати на злочинні дії Росії", – підкреслив Кулеба, нагадавши, що внаслідок російської агресії загинуло вже близько 15 тисяч осіб.
Раніше глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що РФ не випадково відмовилася продовжити мандат двох місій ОБСЄ, які працювали на російсько-українському кордоні. Відсутність ОБСЄ сприяє спробам Росії організувати "виборчі каруселі". Кулеба нагадав, що відповідно до міжнародного права, єдиним статусом Російської Федерації на Донбасі та в Криму, є статус держави-окупанта. Також ASPI news повідомляло, що Кулеба назвав цілі України на Генасамблеї ООН. Протидія російській агресії, подолання пандемії COVID-19 і поліпшення умов життя українців в окупації - пріоритети української делегації.
Росія на початку повномасштабної війни запропонувала Україні так звану "мирну угоду", яка нагадувала вимогу капітуляції. Серед пропозицій скорочення української армії, а також вимога, щоб Київ платив за відновлення Донбасу.
Західні партнери збільшили обсяги постачань для потреб української армії. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у Telegram.
Керівник Офісу президента Андрій Єрмак запевняє, що Україна не веде жодних перемовин із Російською Федерацією.
Президент Володимир Зеленський провів засідання Ставки верховного головнокомандувача. Головною темою стало посилення ППО і виробництво дронів, повідомив глава держави у Telegram.
На території Курської області Росії вже перебувають 11 тисяч військових із Північної Кореї. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у відеозверненні.
Американська політика перебуває на роздоріжжі напередодні виборів президента, де кожен із двох кандидатів має своє бачення завершення війни в Україні. Однак це не обов'язково призведе до поворотного моменту в питанні мирних переговорів між Києвом та Москвою.
На тлі триваючого наступу Росії, втрати нових територій і зростаючої кількості жертв серед населення перед Україною маячать два абсолютно різні варіанти майбутнього. Вирішальними стануть президентські вибори в США. Адже залежно від того, хто на них переможе, буде сформовано подальший курс країни, повідомило The New York Times.
Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак переконаний, що третій рік війни РФ в Україні загрожує основам світового порядку.
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Молдови Маєю Санду. Про це український лідер повідомив у Telegram.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан допускає появу "нової ситуації" у війні в Україні вже у 2025 році. Про це повідомляє Hurriyet.
Росія на початку повномасштабної війни запропонувала Україні так звану "мирну угоду", яка нагадувала вимогу капітуляції. Серед пропозицій скорочення української армії, а також вимога, щоб Київ платив за відновлення Донбасу.
Західні партнери збільшили обсяги постачань для потреб української армії. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у Telegram.
Керівник Офісу президента Андрій Єрмак запевняє, що Україна не веде жодних перемовин із Російською Федерацією.
Президент Володимир Зеленський провів засідання Ставки верховного головнокомандувача. Головною темою стало посилення ППО і виробництво дронів, повідомив глава держави у Telegram.