Кулеба пояснив, яка зброя допоможе Україні деокупувати Херсон і виграти битву за Донбас
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявляє, що без отримання реактивних систем залпового вогню MLRS Україна не зможе звільнити Херсон. Ситуація на Донбасі ще більше погіршиться.
Аро це Кулеба сказав під час участі у сесії Всесвітнього економічного форуму "Україна та ЄС: виграють усі" у Давосі. Зокрема, у нього запитали, які Україні потрібні найголовніші види озброєння і якими мають бути часові рамки для постачання цього озброєння.
Глава МЗС наголосив, що Україні потрібні реактивні системи залпового вогню якомога скоріше. "Є різні типи озброєння, які повинні постачатися, і є певний графік, час для постачань. Ситуація з постачанням зброї зараз набагато краща у порівнянні з тим, що було місяць тому. Сполучені Штати заслуговують на повагу за те, що зібрали групу "Рамштайн" і координацію усіх зусиль", - наголосив Кулеба.
При цьому міністр сказав, що після проведення близько десяти двосторонніх зустрічей у кулуарах форуму у Давосі стало зрозумілим, що проблема полягає у тому, що інші країни покладаються на США. "Коли я кажу декому: я знаю, що ви маєте реактивні системи залпового вогню, вони вкрай необхідні, надайте їх нам. Перше питання у відповідь, яке мені задають: чи американці вам не надали їх вже? Тож, це тягар бути лідером. Усі дивляться на вас. Тому Вашингтон повинен дотримати обіцянки і забезпечити нас реактивними системами залпового вогню якомога скоріше, інші послідують", - наголосив Кулеба.
"Якщо ми не отримаємо реактивні системи залпового вогню якомога скоріше, ситуація на Донбасі стане ще гіршою, аніж вона є зараз. Я не хочу, щоби усі мали відчуття, що усе більш-менш добре з війною. Ситуація на Донбасі є надзвичайно поганою. Деякі села вже не існують, фізично, оскільки вони в руїнах. Якщо ми не отримаємо реактивні системи залпового вогню, ми не зможемо звільнити Херсон, і є люди, які чекають на звільнення. Ми не можемо дозволити, аби Росія залишалася у Херсоні. Оскільки якщо вони залишаться, вони матимуть стратегічну позицію створювати загрозу центральній Україні, але також південно-західній Україні в напрямку Одеси, і вони продовжать красти наше зерно", - сказав Кулеба.
Міністр наголосив, що реактивні системи залпового вогню - це ключ до перемін у війні. Також він сказав, що проходить час від моменту, коли з'являється оголошення про постачання відповідного озброєння, до моменту, коли воно буде застосовуватися на полі бою. За словами Кулеби, поки проходить час, коли необхідне озброєння опиняється на лінії фронту, українські солдати втрачають свої життя, бо інші солдати мають навчитися користуватися цим озброєнням.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.