Кулеба роз'яснив, чим може обернутися відмова ФРН постачати зброю в Україну
Німеччина не займатиметься постачанням зброї в Україну. Про це повідомив глава МЗС Німеччини Хайко Маас на брифінгу з Міністром закордонних справ Дмитром Кулебою.
В ході брифінгу Хайко Маас зазначив, що постачання зброї в Україну може внести негативні корективи в процес переговорів у Нормандському форматі. За словами глави МЗС ФРН, міністр закордонних справ РФ Лавров не продовжив би бесіду про зустріч нормандської четвірки, якби Німеччина повідомила що планує поставити зброю в Україну.
"Що стосується постачання зброї, я говорив, що коли ми дзвонили Лаврову, щоб вплинути на зустріч в нормандському форматі... Якби я сказав під час телефонної розмови, що ми будемо поставляти зброю стороні конфлікту, то ця розмова була б дуже короткою", - зазначив Маас.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба своєю чергою заявив про відсутність обмежень у закупівлях зброї за кордоном. Він нагадав, що Україні зброя необхідна не для нападу, а для оборони своєї території, на якій сім років йде війна, і яка зазнала вторгнення РФ.
"Ми є відповідальним учасником міжнародних механізмів. Немає і ніякої юридичної заборони в законодавстві Німеччини, який не дозволяє продавати зброю Україні. Україна - це держава, яка захищається, вона не використовує зброю, щоб захоплювати територію. Тому ми розуміємо, що рішення Німеччини є політичним", - розповів Кулеба.
Крім того, Дмитро Кулеба повідомив сумну перспективу, якщо в Україні для оборони не буде достатньо зброї. Підсумком ситуації щодо можливого відтиснення ворога буде "жахлива реальність", - сказав він.
"Якщо Путін почне нову фазу війни, то російська армія, озброєна новітньою зброєю, буде знову атакувати Україну, а ми будемо захищатися тим, що маємо в розпорядженні. Це буде нова жахлива реальність, з якою нам доведеться зіткнутися", - сказав Кулеба.
Раніше Хайко Маас, перед зустріччю з колегами по НАТО, прокоментував заяву президента України Володимира Зеленського про те, що Берлін міг би постачати Києву зброю. Маас вважає, що це не допоможе у вирішенні конфлікту на Донбасі – потрібно шукати політичний консенсус.
У квітні цього року в Німеччині висловили підтримку ідеї передати Україні партію оборонного озброєння. Парламентарії заявили про це після заяви про готовність зупинити будівництво російського газопроводу "Північний потік-2".
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Нічна атака безпілотників на Москву стала черговим сигналом, що війна дедалі більше наближається до російської території: у столиці РФ спалахнула пожежа на одному з найбільших нафтопереробних підприємств, а місцева влада була змушена повідомляти про роботу систем протиповітряної оборони та обмеження в аеропортах.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.