Кулеба вважає шантажем заяву Путіна щодо можливого збільшення поставок газу через Північний потік-2 (Відео)
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав шантажем заяву російського президента Путіна щодо можливого збільшення поставок газу через "Північний потік-2", в разі схвалення німецького регулятора. І зазначив, що Україна очікує від Німеччини чітку позицію.
Заява Путіна про додатковий газ через Північний потік-2, є шантажем Кремля. Про це заявив глава МЗС України Дмитро Кулеба на спільній пресконференції з главою МЗС Молдавії Ніком Попеску.
"Це - шантаж, це використання газу як зброї в міжнародних відносинах. У спільній заяві США і Німеччини з приводу" Північного потоку-2 "зазначено наступне: якщо Росія почне використовувати газ як зброю в міжнародних відносинах, Німеччина почне вживати заходів у відповідь. Це вже відбувається, і ми очікуємо чітку позицію Німеччини з цього приводу", - зазначив Кулеба.
За його словами, позиція України щодо сертифікації та запуску "Північного потоку-2" залишається незмінною і нагадав, що НАК "Нафтогаз" і оператор ГТС хочуть приєднатися до процесу сертифікації газопроводу.
"Ми очікуємо позитивне рішення. Безумовно, ми чули запевнення ЄС, що до "Північного потоку-2" буде застосований третій енергетичний пакет. Всі ці елементи повинні послати Росії чіткий сигнал, що російський шантаж газом не просто неприпустимий, а завжди буде отримувати відсіч об'єднаної Європи", - додав Кулеба.
Не так давно президент РФ Володимир Путін заявив, що Росія може збільшити поставки газу в Європу тільки через "Північний потік-2", а німецький регулятор може надати на це дозвіл.
Раніше глава Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба відповів спікеру президента РФ Дмитру Пєскову на його заяву щодо вступу України в НАТО. Він заявив, що Україну не хвилює думка Росії з цього приводу. Також ASPI news повідомляло, що президент Володимир Зеленський висловився щодо термінів вступу України в Євросоюз.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Україна буде продовжувати відповідати на російські атаки таким чином, щоб системно послаблювати можливості Росії вести та затягувати війну.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.