Кулеба вважає шантажем заяву Путіна щодо можливого збільшення поставок газу через Північний потік-2 (Відео)
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав шантажем заяву російського президента Путіна щодо можливого збільшення поставок газу через "Північний потік-2", в разі схвалення німецького регулятора. І зазначив, що Україна очікує від Німеччини чітку позицію.
Заява Путіна про додатковий газ через Північний потік-2, є шантажем Кремля. Про це заявив глава МЗС України Дмитро Кулеба на спільній пресконференції з главою МЗС Молдавії Ніком Попеску.
"Це - шантаж, це використання газу як зброї в міжнародних відносинах. У спільній заяві США і Німеччини з приводу" Північного потоку-2 "зазначено наступне: якщо Росія почне використовувати газ як зброю в міжнародних відносинах, Німеччина почне вживати заходів у відповідь. Це вже відбувається, і ми очікуємо чітку позицію Німеччини з цього приводу", - зазначив Кулеба.
За його словами, позиція України щодо сертифікації та запуску "Північного потоку-2" залишається незмінною і нагадав, що НАК "Нафтогаз" і оператор ГТС хочуть приєднатися до процесу сертифікації газопроводу.
"Ми очікуємо позитивне рішення. Безумовно, ми чули запевнення ЄС, що до "Північного потоку-2" буде застосований третій енергетичний пакет. Всі ці елементи повинні послати Росії чіткий сигнал, що російський шантаж газом не просто неприпустимий, а завжди буде отримувати відсіч об'єднаної Європи", - додав Кулеба.
Не так давно президент РФ Володимир Путін заявив, що Росія може збільшити поставки газу в Європу тільки через "Північний потік-2", а німецький регулятор може надати на це дозвіл.
Раніше глава Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба відповів спікеру президента РФ Дмитру Пєскову на його заяву щодо вступу України в НАТО. Він заявив, що Україну не хвилює думка Росії з цього приводу. Також ASPI news повідомляло, що президент Володимир Зеленський висловився щодо термінів вступу України в Євросоюз.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.