Кулеба вважає шантажем заяву Путіна щодо можливого збільшення поставок газу через Північний потік-2 (Відео)
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав шантажем заяву російського президента Путіна щодо можливого збільшення поставок газу через "Північний потік-2", в разі схвалення німецького регулятора. І зазначив, що Україна очікує від Німеччини чітку позицію.
Заява Путіна про додатковий газ через Північний потік-2, є шантажем Кремля. Про це заявив глава МЗС України Дмитро Кулеба на спільній пресконференції з главою МЗС Молдавії Ніком Попеску.
"Це - шантаж, це використання газу як зброї в міжнародних відносинах. У спільній заяві США і Німеччини з приводу" Північного потоку-2 "зазначено наступне: якщо Росія почне використовувати газ як зброю в міжнародних відносинах, Німеччина почне вживати заходів у відповідь. Це вже відбувається, і ми очікуємо чітку позицію Німеччини з цього приводу", - зазначив Кулеба.
За його словами, позиція України щодо сертифікації та запуску "Північного потоку-2" залишається незмінною і нагадав, що НАК "Нафтогаз" і оператор ГТС хочуть приєднатися до процесу сертифікації газопроводу.
"Ми очікуємо позитивне рішення. Безумовно, ми чули запевнення ЄС, що до "Північного потоку-2" буде застосований третій енергетичний пакет. Всі ці елементи повинні послати Росії чіткий сигнал, що російський шантаж газом не просто неприпустимий, а завжди буде отримувати відсіч об'єднаної Європи", - додав Кулеба.
Не так давно президент РФ Володимир Путін заявив, що Росія може збільшити поставки газу в Європу тільки через "Північний потік-2", а німецький регулятор може надати на це дозвіл.
Раніше глава Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба відповів спікеру президента РФ Дмитру Пєскову на його заяву щодо вступу України в НАТО. Він заявив, що Україну не хвилює думка Росії з цього приводу. Також ASPI news повідомляло, що президент Володимир Зеленський висловився щодо термінів вступу України в Євросоюз.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.