Кулеба закликав партнерські країни швидко реагувати на агресивні дії Росії
Україна сподівається, що не буде знову платити кров’ю своїх громадян за нездатність партнерів швидко робити висновки щодо дій Російської Федерації. Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Як повідомив керівник українського МЗС, Україна не бачить різниці між "невеликим" і "повноцінним" вторгненням, передає УНН. Урядовець додав, що президент США Джо Байден напередодні чітко заявив, що Росія понесе відповідальність, якщо здійснить вторгнення в Україну.
"Агресія або є, або її немає. З 2014 року триває агресія Росії проти держави Україна. Ця агресія розвивається різними шляхами, мала різні фази активних бойових дій, коротких спалахів бойових дій, кібератак, сіяння дезінформації і паніки в українському суспільстві. Але все це — частина російської агресії", — наголосив Кулеба.
Як раніше писало ASPI news, за словами президента США Джо Байдена, до "незначного" вторгнення Росії на територію України можуть поставитись інакше. Він додав, що Росію буде притягнуто до відповідальності, якщо вона вторгнеться в Україну. Також нагадаємо, Кулеба оцінив плани Путіна щодо масштабного удару по Україні.
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.