КВУ озвучив прізвища нардепів-прогульників, які пропустили 90 відсотків голосувань у парламенті
У 2021 році 25 народних депутатів пропустили практично 90% голосувань у Верховній Раді. Загалом, у стінах парламенту у поточному році було проведено 5 681 голосування.
Найактивніше у 2021 році голосували нардепи з парламентських фракцій "Слуга народу" та "Європейська солідарність", а найменше – представники "Опозиційної платформи – За життя". Про це повідомляє Комітет виборців України.
Так, депутати ОПЗЖ взяли участь лише у 38% голосувань. При цьому один нардеп від цієї партії за рік взагалі не проголосував жодного разу – Тарас Козак. Серед інших депутатів із майже нульовими показниками: Олесь Довгий (взяв участь у 0,23% голосувань), Вадим Столар (0,56%), Федір Христенко (0,99%), Юрій Солод (0,99%), Вадим Рабінович (1%), Сергій Льовочкін (1%), Сергій Ларін (1%), Ігор Абрамович (1%), Ренат Кузьмін (1%), Степан Івахів (1%). Віктор Медведчук взяв участь у 3% голосувань, Андрій Деркач – 3%, Олександр Фельдман – 3%, Юрій Бойко – 3%, Олександр Дубінський – 4%, Дмитро Шенцев – 4%, Олександр Пузанов – 4%, Юлія Льовочкіна – 5% , Ігор Палиця – 6%, Антон Яценко – 8%, Ігор Кисилєв – 9%, Віталій Борт – 9%, Григорій Суркіс – 10%, Олександр Герега – 10%. Водночас, найбільш активно протягом року голосували депутати із фракцій "Слуга народу" та "Європейська солідарність". Так, у середньому депутати "СН" взяли участь у 83% голосувань, а парламентарії "ЄС" – у 80%. Також практично однакові показники голосувань у депутатів групи "Довіра" та фракції "Голос" – по 72%. Нижчі показники участі у голосуваннях спостерігаються серед парламентаріїв фракції ВО "Батьківщина" (62%) та депутатської групи "За майбутнє" (54%).
ASPI news інформувало, що протягом двох років 12 народних депутатів не брали участі в 90% голосувань Верховної Ради України. Найнижчі показники серед усіх народних депутатів у Вадима Столара, який за два роки взяв участь лише у 2,5% голосувань. Також ми писали про те, що Служба безпеки заблокувала спробу перетину повітряного простору України літаком депутата Верховної Ради Тараса Козака, який летів із ЄС до Росії. До власника бізнес-джету застосовано санкції РНБО.
У Держприкордонслужбі заявили, що Мінськ фактично надає підтримку Кремлю, дозволяючи використовувати свою територію для військових потреб Росії. Це створює додаткові ризики для української безпеки.
Колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов та бізнесмен Тимур Міндіч опинилися в центрі гучного скандалу: НАБУ і САП оголосили їм підозру у справі про легалізацію коштів через будівництво елітного котеджного містечка “Династія” під Києвом. Слідство оцінює схему у понад 460 мільйонів гривень.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що війна може розвиватися як затяжний конфлікт, заморожений стан або перемога України. Він наголосив, що Європа повинна залишатися єдиною у підтримці Києва.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що його різкі висловлювання щодо України були вирвані з контексту та використані опонентами у внутрішній політичній боротьбі. Він наголосив, що позиція Берліна щодо підтримки Києва залишається незмінною.
Президент Володимир Зеленський заявив, що близько двадцяти країн вже зацікавлені у співпраці з Україною за програмою Drone Deals. Перші угоди підписані, контракти готуються, а нові домовленості принесуть енергетичні та фінансові результати для держави.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна та Німеччина домовилися про виробництво зброї на українській території. Він назвав це «сюрпризом», який зміцнить обороноздатність держави та продемонструє новий рівень підтримки з боку Берліна.
Президент Володимир Зеленський подякував ЄС, Великій Британії та Канаді за нові санкції проти російських структур і осіб, причетних до депортації українських дітей. Він наголосив, що санкційний тиск не зупиняється, а спільна мета — повернути дітей додому та покарати винних.
Європейський Союз запровадив санкції проти 16 осіб та 7 організацій, причетних до депортації та ідеологічної обробки українських дітей. Брюссель заявив, що мета — повернути дітей додому та притягнути Росію до відповідальності.
У Кремлі підтвердили домовленість про масштабний обмін полоненими між Росією та Україною, але Дмитро Пєсков визнав, що процес узгодження списків затягнувся. Москва демонструє обережний оптимізм, проте конкретних строків завершення підготовки не називає.
Керівник ОП Кирило Буданов заявив, що розмова між Зеленським і Путіним можлива лише за умови визнання Росією агресії, а Президент України тим часом анонсував виробництво зброї з Німеччиною на українській території.
У Держприкордонслужбі заявили, що Мінськ фактично надає підтримку Кремлю, дозволяючи використовувати свою територію для військових потреб Росії. Це створює додаткові ризики для української безпеки.
Колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов та бізнесмен Тимур Міндіч опинилися в центрі гучного скандалу: НАБУ і САП оголосили їм підозру у справі про легалізацію коштів через будівництво елітного котеджного містечка “Династія” під Києвом. Слідство оцінює схему у понад 460 мільйонів гривень.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що війна може розвиватися як затяжний конфлікт, заморожений стан або перемога України. Він наголосив, що Європа повинна залишатися єдиною у підтримці Києва.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що його різкі висловлювання щодо України були вирвані з контексту та використані опонентами у внутрішній політичній боротьбі. Він наголосив, що позиція Берліна щодо підтримки Києва залишається незмінною.