Лавров опублікував листування з главами МЗС Німеччини та Франції через "спотворення ролі Росії" в агресії проти України
МЗС РФ через спотворення ролі Росії "у внутрішньоукраїнському врегулюванні" та підході до проведення зустрічі в Нормандському форматі вирішило оприлюднити дипломатичне листування міністрів закордонних справ РФ, Німеччини та Франції. Щоб "запобігти подальшим спекуляціям", МЗС Росії вирішило оприлюднити першоджерела.
Міністерство закордонних справ Росії оприлюднило листування міністрів Німеччини, Франції та РФ по Україні. Відповідне повідомлення з'явилося на сайті МЗС РФ напередодні.
"Останнім часом позиція Росії, її роль у внутрішньоукраїнському врегулюванні та підходи до проведення можливої міністерської зустрічі в Нормандському форматі зазнають спотворення. Щоб запобігти подальшим спекуляціям, МЗС Росії вирішило оприлюднити першоджерела та опублікувати дипломатичне листування міністра закордонних справ Російської Федерації С.В. з головами зовнішньополітичних відомств Німеччини та Франції Х.Маасом та Ж.-І. Ле Дріаном", – йдеться у повідомленні.
У тексті наведено посилання на 28-сторінковий документ. Загалом на сайті МЗС РФ опубліковано три документи, направлені російською стороною. Це листи Лаврова від 29 жовтня, а також від 6 та 16 листопада. Також російським відомством опубліковано відповіді французької та німецької сторони: вербальна нота посольства ФРН, спільний лист послів Німеччини та Франції, спільна відповідь міністрів закордонних справ двох держав із доданим до нього альтернативним проектом підсумкових домовленостей для можливої зустрічі глав МЗС. При цьому, у відповіді глав МЗС ФРН і Франції зазначається, що в першому російському проекті міститься ряд положень, з якими вони не можуть погодитися, у тому числі тези про "внутрішньоукраїнський конфлікт" або посередницьку роль Росії поряд з ОБСЄ у тристоронній контактній групі, також Берлін і Париж вказують на “положення, які, безперечно, не знайдуть підтримки серед країн Нормандського формату, у тому числі “налагодження прямого діалогу між Києвом, Донецьком та Луганськом”. У листі від 6 листопада російський міністр зазначає, що відповідь Німеччини та Франції розчарувала. За словами міністра, пункти спільної заяви, які пропонують Берлін і Париж, або не вимагають скликання зустрічі глав МЗС, або суперечать Мінським угодам. Також він наголошує, що для нової зустрічі міністрів потрібен смисловий зміст, а дата 11 листопада для неї неможлива через розбіжності графіків, про що йшлося і раніше. В останньому опублікованому листі Лавров наголошує, що Москва нібито "зіштовхується зі спотворенням позиції Росії та її ролі у врегулюванні внутрішньоукраїнського конфлікту", зокрема, у спільній заяві двох міністрів, зробленій за підсумками зустрічі з главою МЗС України 15 листопада.
"У ньому ви пригрозили нам деякими наслідками за нібито спроби підірвати територіальну цілісність України, звинуватили нас у черговій відмові від участі в міністерській зустрічі Нормандського формату. Вам чудово відомо, що ні те, ні інше не відповідає дійсності. Водночас, ви продовжуєте ігнорувати саботаж Києвом Мінських угод, забуваючи про те, що саме їхнє виконання покликане призвести до повернення Донбасу до складу України та відновлення тим самим її територіальної цілісності", — йдеться у документі.
Раніше глава Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба відповів спікеру президента РФ Дмитру Пєскову на його заяву щодо вступу України до НАТО. Він заявив, що Україну не хвилює думка Росії щодо цього. Також ASPI news повідомляло, що, за словами Кулеби, у погрозах угорської влади блокувати шлях України до НАТО немає нічого нового. Дипломат підкреслив, Україна виступає за дружбу, але завжди битиме у відповідь.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що з 2023 року Україна системно отримує звернення від іноземних країн із проханням обмежити атаки на нафтову інфраструктуру Росії.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду та Раді національної безпеки і оборони опрацювати питання збереження природи та культурної спадщини Українських Карпат.
Голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас закликала Росію припинити атаки на ядерні об’єкти України напередодні 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Вона наголосила, що такі дії становлять загрозу не лише для України, а й для всієї Європи, і є неприпустимими у сучасному світі.
Президент Володимир Зеленський після зустрічі з європейськими лідерами заявив, що Україна є ключовим фактором безпеки для Європи. Він наголосив, що ЄС потребує України не менше, ніж Україна потребує ЄС, адже без Києва неможливо уявити нову архітектуру стабільності на континенті.
У річницю Чорнобильської трагедії президент Володимир Зеленський заявив, що російські атаки безпілотниками над атомними об’єктами ставлять світ на межу нової техногенної аварії.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський оголосив масштабні перевірки забезпечення військ, наголосивши, що армія має отримувати все необхідне для ефективної оборони.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до тристоронніх переговорів із США та Росією в Азербайджані. Він наголосив, що Київ прагне миру, але лише на умовах, які відповідають національним інтересам та не передбачають поступок агресору.
У США під час вечері кореспондентів Білого дому стався напад: 31-річний учитель із Каліфорнії Коул Аллен відкрив стрілянину, змусивши президента Дональда Трампа та його дружину Меланію терміново залишити захід.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Європа фактично оголосила Росії «відкриту війну» через підтримку України. Він пригрозив, що наслідки такої політики будуть серйозними для всього континенту, намагаючись представити допомогу Києву як пряму загрозу Москві.
Трагічна війна в Україні, яка забрала тисячі життів і принесла безліч страждань, має один позитивний наслідок — вона об’єднала суспільство та зробила його сильнішим.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що з 2023 року Україна системно отримує звернення від іноземних країн із проханням обмежити атаки на нафтову інфраструктуру Росії.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду та Раді національної безпеки і оборони опрацювати питання збереження природи та культурної спадщини Українських Карпат.
Голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас закликала Росію припинити атаки на ядерні об’єкти України напередодні 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Вона наголосила, що такі дії становлять загрозу не лише для України, а й для всієї Європи, і є неприпустимими у сучасному світі.
Президент Володимир Зеленський після зустрічі з європейськими лідерами заявив, що Україна є ключовим фактором безпеки для Європи. Він наголосив, що ЄС потребує України не менше, ніж Україна потребує ЄС, адже без Києва неможливо уявити нову архітектуру стабільності на континенті.