Лавров опублікував листування з главами МЗС Німеччини та Франції через "спотворення ролі Росії" в агресії проти України
МЗС РФ через спотворення ролі Росії "у внутрішньоукраїнському врегулюванні" та підході до проведення зустрічі в Нормандському форматі вирішило оприлюднити дипломатичне листування міністрів закордонних справ РФ, Німеччини та Франції. Щоб "запобігти подальшим спекуляціям", МЗС Росії вирішило оприлюднити першоджерела.
Міністерство закордонних справ Росії оприлюднило листування міністрів Німеччини, Франції та РФ по Україні. Відповідне повідомлення з'явилося на сайті МЗС РФ напередодні.
"Останнім часом позиція Росії, її роль у внутрішньоукраїнському врегулюванні та підходи до проведення можливої міністерської зустрічі в Нормандському форматі зазнають спотворення. Щоб запобігти подальшим спекуляціям, МЗС Росії вирішило оприлюднити першоджерела та опублікувати дипломатичне листування міністра закордонних справ Російської Федерації С.В. з головами зовнішньополітичних відомств Німеччини та Франції Х.Маасом та Ж.-І. Ле Дріаном", – йдеться у повідомленні.
У тексті наведено посилання на 28-сторінковий документ. Загалом на сайті МЗС РФ опубліковано три документи, направлені російською стороною. Це листи Лаврова від 29 жовтня, а також від 6 та 16 листопада. Також російським відомством опубліковано відповіді французької та німецької сторони: вербальна нота посольства ФРН, спільний лист послів Німеччини та Франції, спільна відповідь міністрів закордонних справ двох держав із доданим до нього альтернативним проектом підсумкових домовленостей для можливої зустрічі глав МЗС. При цьому, у відповіді глав МЗС ФРН і Франції зазначається, що в першому російському проекті міститься ряд положень, з якими вони не можуть погодитися, у тому числі тези про "внутрішньоукраїнський конфлікт" або посередницьку роль Росії поряд з ОБСЄ у тристоронній контактній групі, також Берлін і Париж вказують на “положення, які, безперечно, не знайдуть підтримки серед країн Нормандського формату, у тому числі “налагодження прямого діалогу між Києвом, Донецьком та Луганськом”. У листі від 6 листопада російський міністр зазначає, що відповідь Німеччини та Франції розчарувала. За словами міністра, пункти спільної заяви, які пропонують Берлін і Париж, або не вимагають скликання зустрічі глав МЗС, або суперечать Мінським угодам. Також він наголошує, що для нової зустрічі міністрів потрібен смисловий зміст, а дата 11 листопада для неї неможлива через розбіжності графіків, про що йшлося і раніше. В останньому опублікованому листі Лавров наголошує, що Москва нібито "зіштовхується зі спотворенням позиції Росії та її ролі у врегулюванні внутрішньоукраїнського конфлікту", зокрема, у спільній заяві двох міністрів, зробленій за підсумками зустрічі з главою МЗС України 15 листопада.
"У ньому ви пригрозили нам деякими наслідками за нібито спроби підірвати територіальну цілісність України, звинуватили нас у черговій відмові від участі в міністерській зустрічі Нормандського формату. Вам чудово відомо, що ні те, ні інше не відповідає дійсності. Водночас, ви продовжуєте ігнорувати саботаж Києвом Мінських угод, забуваючи про те, що саме їхнє виконання покликане призвести до повернення Донбасу до складу України та відновлення тим самим її територіальної цілісності", — йдеться у документі.
Раніше глава Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба відповів спікеру президента РФ Дмитру Пєскову на його заяву щодо вступу України до НАТО. Він заявив, що Україну не хвилює думка Росії щодо цього. Також ASPI news повідомляло, що, за словами Кулеби, у погрозах угорської влади блокувати шлях України до НАТО немає нічого нового. Дипломат підкреслив, Україна виступає за дружбу, але завжди битиме у відповідь.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.