Лавров опублікував листування з главами МЗС Німеччини та Франції через "спотворення ролі Росії" в агресії проти України
МЗС РФ через спотворення ролі Росії "у внутрішньоукраїнському врегулюванні" та підході до проведення зустрічі в Нормандському форматі вирішило оприлюднити дипломатичне листування міністрів закордонних справ РФ, Німеччини та Франції. Щоб "запобігти подальшим спекуляціям", МЗС Росії вирішило оприлюднити першоджерела.
Міністерство закордонних справ Росії оприлюднило листування міністрів Німеччини, Франції та РФ по Україні. Відповідне повідомлення з'явилося на сайті МЗС РФ напередодні.
"Останнім часом позиція Росії, її роль у внутрішньоукраїнському врегулюванні та підходи до проведення можливої міністерської зустрічі в Нормандському форматі зазнають спотворення. Щоб запобігти подальшим спекуляціям, МЗС Росії вирішило оприлюднити першоджерела та опублікувати дипломатичне листування міністра закордонних справ Російської Федерації С.В. з головами зовнішньополітичних відомств Німеччини та Франції Х.Маасом та Ж.-І. Ле Дріаном", – йдеться у повідомленні.
У тексті наведено посилання на 28-сторінковий документ. Загалом на сайті МЗС РФ опубліковано три документи, направлені російською стороною. Це листи Лаврова від 29 жовтня, а також від 6 та 16 листопада. Також російським відомством опубліковано відповіді французької та німецької сторони: вербальна нота посольства ФРН, спільний лист послів Німеччини та Франції, спільна відповідь міністрів закордонних справ двох держав із доданим до нього альтернативним проектом підсумкових домовленостей для можливої зустрічі глав МЗС. При цьому, у відповіді глав МЗС ФРН і Франції зазначається, що в першому російському проекті міститься ряд положень, з якими вони не можуть погодитися, у тому числі тези про "внутрішньоукраїнський конфлікт" або посередницьку роль Росії поряд з ОБСЄ у тристоронній контактній групі, також Берлін і Париж вказують на “положення, які, безперечно, не знайдуть підтримки серед країн Нормандського формату, у тому числі “налагодження прямого діалогу між Києвом, Донецьком та Луганськом”. У листі від 6 листопада російський міністр зазначає, що відповідь Німеччини та Франції розчарувала. За словами міністра, пункти спільної заяви, які пропонують Берлін і Париж, або не вимагають скликання зустрічі глав МЗС, або суперечать Мінським угодам. Також він наголошує, що для нової зустрічі міністрів потрібен смисловий зміст, а дата 11 листопада для неї неможлива через розбіжності графіків, про що йшлося і раніше. В останньому опублікованому листі Лавров наголошує, що Москва нібито "зіштовхується зі спотворенням позиції Росії та її ролі у врегулюванні внутрішньоукраїнського конфлікту", зокрема, у спільній заяві двох міністрів, зробленій за підсумками зустрічі з главою МЗС України 15 листопада.
"У ньому ви пригрозили нам деякими наслідками за нібито спроби підірвати територіальну цілісність України, звинуватили нас у черговій відмові від участі в міністерській зустрічі Нормандського формату. Вам чудово відомо, що ні те, ні інше не відповідає дійсності. Водночас, ви продовжуєте ігнорувати саботаж Києвом Мінських угод, забуваючи про те, що саме їхнє виконання покликане призвести до повернення Донбасу до складу України та відновлення тим самим її територіальної цілісності", — йдеться у документі.
Раніше глава Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба відповів спікеру президента РФ Дмитру Пєскову на його заяву щодо вступу України до НАТО. Він заявив, що Україну не хвилює думка Росії щодо цього. Також ASPI news повідомляло, що, за словами Кулеби, у погрозах угорської влади блокувати шлях України до НАТО немає нічого нового. Дипломат підкреслив, Україна виступає за дружбу, але завжди битиме у відповідь.
На тлі повномасштабної війни з Росією Україна у 2026 році стала найбільшим імпортером озброєнь у світі. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Київ отримав рекордні обсяги військової допомоги та контрактних поставок, випередивши Саудівську Аравію, Індію та Китай.
На конференції послів ЄС у Брюсселі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна отримає кредит у розмірі 90 млрд євро, незважаючи на вето Віктора Орбана та політичні суперечки всередині Євросоюзу. Вона підкреслила, що на кону стоїть авторитет ЄС і його безпека, тому фінансова підтримка Києва буде забезпечена.
Міністерство оборони України повідомило, що від початку року сили оборони успішно атакували три великі військові заводи, два арсенали та ключовий полігон Росії. Серед цілей — підприємства у Таганрозі, Мічурінську та Нижньому Новгороді, арсенали у Брянській та Курській областях, а також полігон Капустін Яр.
Міністерство закордонних справ України оголосило про підготовку судових дій проти Угорщини після того, як угорська влада вилучила кошти та дорогоцінні метали, що належать державному Ощадбанку. Київ назвав інцидент «безпрецедентним актом державного бандитизму» і закликав ЄС висловити солідарність із Україною.
Інститут вивчення війни повідомив, що Росія різко збільшила кількість балістичних ракет у масованих атаках по Україні. Кремль прагне виснажити запаси перехоплювачів Patriot, використовуючи момент, коли увага союзників частково зосереджена на війні на Близькому Сході.
Під час пресконференції у Києві президент Володимир Зеленський заявив, що затягування конфлікту на Близькому Сході створює ризик зменшення уваги міжнародних партнерів до України та скорочення постачання систем протиповітряної оборони. Він підкреслив, що будь-яке відволікання ресурсів у світі від українського фронту означає менше можливостей для захисту українських міст від російських атак.
Під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Нідерландів Робом Єттеном у Києві президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує на завершення організаційної підготовки Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ вже у 2026 році.
Міністерство закордонних справ України відкинуло звинувачення угорського колеги Петера Сійярто щодо коштів Ощадбанку, які були вилучені на території Угорщини. У Києві заявили, що такі слова є безпідставними та дискредитують саму Угорщину, а Україна готує юридичні заходи для повернення грошей і золота.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що вже у понеділок перша група українських військових експертів вирушить до країн Перської затоки, аби навчати місцеві сили збивати іранські дрони-камікадзе. За його словами, Україна готова ділитися унікальним досвідом боротьби з «Шахедами», але очікує взаємної підтримки у вигляді сучасних систем протиповітряної оборони.
Під час пресконференції у Києві президент Володимир Зеленський заявив, що США та країни Перської затоки офіційно зверталися до України по допомогу у протидії іранським дронам. За його словами, українські військові напрацювали унікальні методи боротьби з «Шахедами», які можуть стати корисними для союзників у регіонах, де Іран активно застосовує безпілотники.
На тлі повномасштабної війни з Росією Україна у 2026 році стала найбільшим імпортером озброєнь у світі. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Київ отримав рекордні обсяги військової допомоги та контрактних поставок, випередивши Саудівську Аравію, Індію та Китай.
На конференції послів ЄС у Брюсселі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна отримає кредит у розмірі 90 млрд євро, незважаючи на вето Віктора Орбана та політичні суперечки всередині Євросоюзу. Вона підкреслила, що на кону стоїть авторитет ЄС і його безпека, тому фінансова підтримка Києва буде забезпечена.
Міністерство оборони України повідомило, що від початку року сили оборони успішно атакували три великі військові заводи, два арсенали та ключовий полігон Росії. Серед цілей — підприємства у Таганрозі, Мічурінську та Нижньому Новгороді, арсенали у Брянській та Курській областях, а також полігон Капустін Яр.
Міністерство закордонних справ України оголосило про підготовку судових дій проти Угорщини після того, як угорська влада вилучила кошти та дорогоцінні метали, що належать державному Ощадбанку. Київ назвав інцидент «безпрецедентним актом державного бандитизму» і закликав ЄС висловити солідарність із Україною.