Лавров розповів, чого чекає Росія від Трампа в разі його перемоги
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров розповів про очікування Кремля у випадку, якщо кандидат у президенти США Дональд Трамп переможе на виборах. Про це повідомили у російській службі BBC з посиланням на пресконференцію у штаб-квартирі ООН.
"Трамп говорив якийсь час тому, що йому знадобиться 24 години, зараз уже інше формулювання. Ми будемо раді будь-яким ініціативам, які призведуть до бажаного результату", — заявив Лавров.
Він підкреслив, що результат може бути лише один — врегулювання на основі "усунення корінних причин української кризи". Голова МЗС повторив наратив, що Захід нібито втягував Україну в НАТО. Також він нагадав, що нібито утискалися права російськомовного населення.
Лавров згадав про два закони, які не до вподоби Кремлю. Зокрема, йдеться про так званий мовний закон та закон про створення автокефальної православної церкви. "Якщо пану Трампу вдасться скасувати ці закони, про які ми говоримо, це вже буде крок уперед. Це зробити простіше простого — взяти й проголосувати", — додав російський міністр.
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.