Лавров заявив, що не бачить перспективи для прогресу Мінських угод
У МЗС РФ вважають, що Мінські угоди Україні потрібні лише для того, щоб всю вину за те, що відбувається на Донбасі, звалити на Росію. Особливо в Росії з настороженістю сприймають той факт, що російсько-український кордон з боку ОРДЛО необхідно повернути під контроль Києва.
Такою думкою поділився міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров в ефірі російського пропагандистського телеканалу, пише "Інтерфакс-Україна". Лавров вважає, що за каденції президента Володимира Зеленського на будь-який прогрес у виконанні Мінських домовленостей у Кремлі не розраховують.
"Я не думаю, що при нинішньому українському уряді, як і при попередньому президенті, буде який-небудь прогрес у виконанні Мінських угод, хоча б тому, що про це публічно говорить сам президент Зеленський, віцепрем'єр Резніков, який відповідає за роботу в Контактній групи з врегулювання ситуації в Україні. Також про це говорить міністр закордонних справ України Кулеба", - сказав Лавров.
Також голова МЗС РФ упевнений, що українська сторона тримається за Мінські угоди, оскільки невиконання цих домовленостей можна звалити на Росію. На думку Лаврова, в цьому полягає головний посил політики Євросоюзу і США, які виступають за продовження санкцій щодо РФ.
"Вони заявляють, що Мінські угоди потрібні, їх не можна розривати, бо на цих угодах і на звинуваченні Росії в їх невиконанні ґрунтується політика Євросоюзу і США щодо продовження санкцій проти Російської Федерації", - зазначив голова російського МЗС.
Лавров також зазначив, що Україна хоче "з ніг на голову" переробити Мінські угоди, щоб взяти під контроль всі окуповані терористами території на Донбасі. Така ідея, за словами Лаврова, була озвучена і головою української делегації в ТКГ Леонідом Кравчуком. Відповідно до сказаного Лавровим стає ясно, що Кремль особливо "напружує" те, що в Україні хочуть, щоб "для початку віддали Донбас під контроль українського уряду і армії, а вже потім думати, які реформи на цій території України можна буде проводити".
Раніше повідомлялося, що терористи, які зайняли частину території Донецької області, звинуватили Україну в "блокуванні повноцінної роботи на переговорному треку в усіх напрямках". Заклопотаність у бойовиків була викликана відмовою України від координаційного механізму.
Також представник окупованих територій на Донбасі в ТКГ Сергій Гармаш повідомив, що бойовики поставили перед собою завдання будь-яким чином прописати свої підписи на одному документі з представниками України. За його словами, на засіданні нав'язувалося підписання якихось домовленостей. "Це нам не потрібно", - процитував Гармаш першого президента Кравчука.
ПолітикаМіністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
ПолітикаСлужба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
ПолітикаРосійське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
ПолітикаПрезидент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
ПолітикаРосійський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
ПолітикаРечник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
ПолітикаРосійські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
ПолітикаПрезидент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
ПолітикаМіністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
ПолітикаСлужба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
ПолітикаРосійське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.