Лібералізація податкової системи недоречна, - Южаніна
Про це вона розповіла журналісту АСПІ, відповідаючи на питання щодо напрацювань в бік зменшення ставки єдиного соціального внеску до 18%, як це передбачено в коаліційній угоді, яку підписали лідери п'ятьох парламентських фракцій в листопаді 2014 року.
"Напрацювань немає. Була кардинально змінена ставка до 22% з 40%. В уряді була інша точка зору, що не потрібно зменшувати ставку взагалі. Тому точно зараз не можемо розглядати зменшення ставки", - сказала народна депутатка.
На запитання для чого тоді було вносити до угоди саме цифру 18%, Южаніна сказала, що значне зменшення ставки майже у два рази – це і є виконання обіцянки.
"Нам потрібна комплексна лібералізація. Але ви послухайте, що зараз говорять в залі Верховної Ради: більше половини народних депутатів вважають, що така лібералізація недоречна, що нею скористались ті, кому не потрібно таку лібералізацію надавати. І тому зараз взагалі недоречно піднімати це питання, бо 226 голосів нема в залі для подальшої лібералізації", - зазначила Южаніна.
Вона також додала, що українці повинні усвідомити: платити податки повинна фізична особа і тільки після цього можна буде говорити про подальше зменшення податкового навантаження.
"Неусвідомлення нашими працівниками того, що вони самі мають сплачувати податки, є основною проблемою податкової культури. Коли ми говоримо, що весь тягар лягає на суб'єкта підприємницької діяльності і цього не відчувають працюючі – це перше питання. Друге питання – це "чиста" та "брудна" заробітна плата, коли люди, зазвичай, не розуміють в чому різниця. Вони мають знати одну зарплату - яка їм нараховується. Сплата податків має відбуватись виключно за рахунок фізичної особи. Все це призводить до того, що ми не можемо далі рухатись в напрямку загальної лібералізації. В разі розширення податкової бази, можна говорити про розширення ставок. А якщо ми не збираємось платити податки з усіх доходів, як можна далі говорити про лібералізацію?", - повідомила Южаніна.
Російське військове керівництво заявило про нібито захоплення населеного пункту Щербаківка на Харківщині, однак ця «перемога» виявилася особливо показовою для російської пропаганди: села з такою назвою фактично не існує вже майже три десятиліття.
Україна суттєво посилила кампанію далекобійних ударів по території Росії, причому за кілька місяців кількість таких атак зросла приблизно втричі.
У Росії дедалі помітнішими стають наслідки українських ударів по цілях у глибокому тилу, а влада одночасно посилює заходи безпеки навколо Володимира Путіна та тиск на опонентів Кремля.
Росія прискорює розгортання власної супутникової системи «Рассвет», яка в перспективі може стати серйозною проблемою для України.
Росія фактично більше не може використовувати окупований Крим як повноцінну військово-морську базу. Українські удари змусили російський флот відмовитися від безпечного базування кораблів на півострові, однак Москва досі зберігає там важливу військову інфраструктуру та використовує Крим передусім для підтримки повітряної складової свого угруповання.
Україна різко наростила кампанію далекобійних ударів по території Росії, однак ефективність таких атак поки залишається неоднозначною: за оцінкою експертів, російська протиповітряна оборона перехоплює переважну більшість українських ракет і безпілотників.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати не мають критичної проблеми із запасами боєприпасів, однак визнав скорочення їхніх поставок на тлі масштабної військової допомоги Україні.
Рейтинг президента США Дональда Трампа опустився до нового мінімуму на тлі загострення війни з Іраном, а дедалі більша частина американців виступає проти продовження бойових дій.
Росія може свідомо затягувати війну проти України до 2027 року, розраховуючи використати майбутній зимовий період для виснаження української оборони та послаблення підтримки з боку Заходу.
Президент Володимир Зеленський заявив, що російська влада готується продовжувати війну проти України не лише військовими діями на фронті, а й новим масштабним набором людей до армії.
Російське військове керівництво заявило про нібито захоплення населеного пункту Щербаківка на Харківщині, однак ця «перемога» виявилася особливо показовою для російської пропаганди: села з такою назвою фактично не існує вже майже три десятиліття.
Україна суттєво посилила кампанію далекобійних ударів по території Росії, причому за кілька місяців кількість таких атак зросла приблизно втричі.
У Росії дедалі помітнішими стають наслідки українських ударів по цілях у глибокому тилу, а влада одночасно посилює заходи безпеки навколо Володимира Путіна та тиск на опонентів Кремля.
Росія прискорює розгортання власної супутникової системи «Рассвет», яка в перспективі може стати серйозною проблемою для України.