Лібералізація податкової системи недоречна, - Южаніна
Про це вона розповіла журналісту АСПІ, відповідаючи на питання щодо напрацювань в бік зменшення ставки єдиного соціального внеску до 18%, як це передбачено в коаліційній угоді, яку підписали лідери п'ятьох парламентських фракцій в листопаді 2014 року.
"Напрацювань немає. Була кардинально змінена ставка до 22% з 40%. В уряді була інша точка зору, що не потрібно зменшувати ставку взагалі. Тому точно зараз не можемо розглядати зменшення ставки", - сказала народна депутатка.
На запитання для чого тоді було вносити до угоди саме цифру 18%, Южаніна сказала, що значне зменшення ставки майже у два рази – це і є виконання обіцянки.
"Нам потрібна комплексна лібералізація. Але ви послухайте, що зараз говорять в залі Верховної Ради: більше половини народних депутатів вважають, що така лібералізація недоречна, що нею скористались ті, кому не потрібно таку лібералізацію надавати. І тому зараз взагалі недоречно піднімати це питання, бо 226 голосів нема в залі для подальшої лібералізації", - зазначила Южаніна.
Вона також додала, що українці повинні усвідомити: платити податки повинна фізична особа і тільки після цього можна буде говорити про подальше зменшення податкового навантаження.
"Неусвідомлення нашими працівниками того, що вони самі мають сплачувати податки, є основною проблемою податкової культури. Коли ми говоримо, що весь тягар лягає на суб'єкта підприємницької діяльності і цього не відчувають працюючі – це перше питання. Друге питання – це "чиста" та "брудна" заробітна плата, коли люди, зазвичай, не розуміють в чому різниця. Вони мають знати одну зарплату - яка їм нараховується. Сплата податків має відбуватись виключно за рахунок фізичної особи. Все це призводить до того, що ми не можемо далі рухатись в напрямку загальної лібералізації. В разі розширення податкової бази, можна говорити про розширення ставок. А якщо ми не збираємось платити податки з усіх доходів, як можна далі говорити про лібералізацію?", - повідомила Южаніна.
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
ПолітикаГлава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
ПолітикаГлава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
ПолітикаРосійський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
ПолітикаГолова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
ПолітикаПід час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
ПолітикаСили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.