Лібералізація податкової системи недоречна, - Южаніна
Про це вона розповіла журналісту АСПІ, відповідаючи на питання щодо напрацювань в бік зменшення ставки єдиного соціального внеску до 18%, як це передбачено в коаліційній угоді, яку підписали лідери п'ятьох парламентських фракцій в листопаді 2014 року.
"Напрацювань немає. Була кардинально змінена ставка до 22% з 40%. В уряді була інша точка зору, що не потрібно зменшувати ставку взагалі. Тому точно зараз не можемо розглядати зменшення ставки", - сказала народна депутатка.
На запитання для чого тоді було вносити до угоди саме цифру 18%, Южаніна сказала, що значне зменшення ставки майже у два рази – це і є виконання обіцянки.
"Нам потрібна комплексна лібералізація. Але ви послухайте, що зараз говорять в залі Верховної Ради: більше половини народних депутатів вважають, що така лібералізація недоречна, що нею скористались ті, кому не потрібно таку лібералізацію надавати. І тому зараз взагалі недоречно піднімати це питання, бо 226 голосів нема в залі для подальшої лібералізації", - зазначила Южаніна.
Вона також додала, що українці повинні усвідомити: платити податки повинна фізична особа і тільки після цього можна буде говорити про подальше зменшення податкового навантаження.
"Неусвідомлення нашими працівниками того, що вони самі мають сплачувати податки, є основною проблемою податкової культури. Коли ми говоримо, що весь тягар лягає на суб'єкта підприємницької діяльності і цього не відчувають працюючі – це перше питання. Друге питання – це "чиста" та "брудна" заробітна плата, коли люди, зазвичай, не розуміють в чому різниця. Вони мають знати одну зарплату - яка їм нараховується. Сплата податків має відбуватись виключно за рахунок фізичної особи. Все це призводить до того, що ми не можемо далі рухатись в напрямку загальної лібералізації. В разі розширення податкової бази, можна говорити про розширення ставок. А якщо ми не збираємось платити податки з усіх доходів, як можна далі говорити про лібералізацію?", - повідомила Южаніна.
Попри дедалі масштабніші українські удари по військових об'єктах, нафтопереробних заводах та стратегічній інфраструктурі в глибині Росії, Володимир Путін не демонструє готовності згортати війну.
Президент Росії Володимир Путін дедалі гостріше стикається з наслідками затяжної війни проти України, а простір для ухвалення стратегічних рішень стрімко звужується.
Російська армія у червні скоротила кількість масштабних комбінованих атак по території України, однак це не свідчить про зменшення загрози.
Американський аналітичний центр оприлюднив нову оцінку людських втрат у війні між Росією та Україною. За підрахунками експертів, сукупна кількість загиблих і поранених з обох сторін уже перевищила 1,5 мільйона осіб, що робить нинішній конфлікт одним із найкривавіших у Європі за останні десятиліття.
Президент Росії Володимир Путін настільки зосередився на війні проти України, що фактично перестав звертати увагу на внутрішні проблеми власної країни.
Міністерство оборони України розпочало масштабну дипломатичну кампанію із посилення протиповітряної оборони.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що" війна Росії проти України наближається до одного з найважливіших етапів, який може визначити її подальший перебіг.
Президент України Володимир Зеленський, заявивши про готовність дати Росії 40 днів для ухвалення рішення щодо припинення війни, фактично окреслив часовий проміжок, протягом якого українські Сили оборони мають максимально посилити військовий тиск на окупаційні сили.
Служба безпеки України провела чергову спецоперацію проти російської військової авіації, вдруге за тиждень атакувавши стратегічний аеродром на території РФ.
Командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт "Мадяр" Бровді повідомив про успішне ураження кількох електропідстанцій на тимчасово окупованому Кримському півострові.
Попри дедалі масштабніші українські удари по військових об'єктах, нафтопереробних заводах та стратегічній інфраструктурі в глибині Росії, Володимир Путін не демонструє готовності згортати війну.
Президент Росії Володимир Путін дедалі гостріше стикається з наслідками затяжної війни проти України, а простір для ухвалення стратегічних рішень стрімко звужується.
Російська армія у червні скоротила кількість масштабних комбінованих атак по території України, однак це не свідчить про зменшення загрози.
Американський аналітичний центр оприлюднив нову оцінку людських втрат у війні між Росією та Україною. За підрахунками експертів, сукупна кількість загиблих і поранених з обох сторін уже перевищила 1,5 мільйона осіб, що робить нинішній конфлікт одним із найкривавіших у Європі за останні десятиліття.