Лібералізація податкової системи недоречна, - Южаніна
Про це вона розповіла журналісту АСПІ, відповідаючи на питання щодо напрацювань в бік зменшення ставки єдиного соціального внеску до 18%, як це передбачено в коаліційній угоді, яку підписали лідери п'ятьох парламентських фракцій в листопаді 2014 року.
"Напрацювань немає. Була кардинально змінена ставка до 22% з 40%. В уряді була інша точка зору, що не потрібно зменшувати ставку взагалі. Тому точно зараз не можемо розглядати зменшення ставки", - сказала народна депутатка.
На запитання для чого тоді було вносити до угоди саме цифру 18%, Южаніна сказала, що значне зменшення ставки майже у два рази – це і є виконання обіцянки.
"Нам потрібна комплексна лібералізація. Але ви послухайте, що зараз говорять в залі Верховної Ради: більше половини народних депутатів вважають, що така лібералізація недоречна, що нею скористались ті, кому не потрібно таку лібералізацію надавати. І тому зараз взагалі недоречно піднімати це питання, бо 226 голосів нема в залі для подальшої лібералізації", - зазначила Южаніна.
Вона також додала, що українці повинні усвідомити: платити податки повинна фізична особа і тільки після цього можна буде говорити про подальше зменшення податкового навантаження.
"Неусвідомлення нашими працівниками того, що вони самі мають сплачувати податки, є основною проблемою податкової культури. Коли ми говоримо, що весь тягар лягає на суб'єкта підприємницької діяльності і цього не відчувають працюючі – це перше питання. Друге питання – це "чиста" та "брудна" заробітна плата, коли люди, зазвичай, не розуміють в чому різниця. Вони мають знати одну зарплату - яка їм нараховується. Сплата податків має відбуватись виключно за рахунок фізичної особи. Все це призводить до того, що ми не можемо далі рухатись в напрямку загальної лібералізації. В разі розширення податкової бази, можна говорити про розширення ставок. А якщо ми не збираємось платити податки з усіх доходів, як можна далі говорити про лібералізацію?", - повідомила Южаніна.
Кремль заговорив про “кінець війни”, але ISW пояснює: це лише пропагандистський прийом, спрямований на внутрішню аудиторію, тоді як справжня мета Москви залишається незмінною — нав’язати Україні сценарій капітуляції.
Президент Володимир Зеленський у своєму зверненні наголосив, що цьогорічний парад у Москві став не святом перемоги, а доказом того, що Україна змінює перебіг війни. За його словами,
Російська влада заявила, що будь-які перемовини можливі лише після того, як українські війська залишать Донбас. Такий ультиматум озвучили представники Кремля, фактично заблокувавши будь-які перспективи діалогу.
Начальник столичної поліції Іван Фацевич заявив, що атаки на правоохоронців та працівників ТЦК під час мобілізації не лише підривають порядок, а й фактично допомагають ворогу. Він закликав суспільство до відповідальності та наголосив, що захист держави – це спільна справа кожного українця.
У день параду 9 травня Володимир Путін прагнув показати світові міць російської армії, але насправді продемонстрував її виснаження. Українські удари по території РФ та провали на фронті зробили святкову демонстрацію символом занепаду режиму.
Путін несподівано змінив тон у висловлюваннях про президента України, назвавши його “паном Зеленським” і заявивши про готовність до зустрічі, що контрастує з його попередньою агресивною риторикою. Це стало предметом обговорення експертів, які вбачають у такій зміні сигнал про можливі дипломатичні маневри Кремля.
Під час пресконференції 9 травня Володимир Путін заявив, що “справа добігає кінця”, коментуючи удари по території Росії. Державні ЗМІ одразу подали це як натяк на швидке завершення війни.
У день параду 9 травня Володимир Путін заявив про «незламність» Росії, але Володимир Зеленський відповів саркастично, наголосивши, що паради не приховають провалів на фронті. Обмін тролінгом між двома лідерами став символом інформаційної війни, яка триває паралельно з бойовими діями.
Увечері 10 травня Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив, що Україна офіційно передала російській стороні список із тисячі осіб, які перебувають у полоні від початку широкомасштабного вторгнення.
Умєров у Вашингтоні обговорив із американськими партнерами можливі формати зустрічей і переговорів на рівні лідерів для завершення війни. Зеленський наголосив, що Україна готова до діалогу, але лише на умовах, які гарантують суверенітет і безпеку держави.
Кремль заговорив про “кінець війни”, але ISW пояснює: це лише пропагандистський прийом, спрямований на внутрішню аудиторію, тоді як справжня мета Москви залишається незмінною — нав’язати Україні сценарій капітуляції.
Президент Володимир Зеленський у своєму зверненні наголосив, що цьогорічний парад у Москві став не святом перемоги, а доказом того, що Україна змінює перебіг війни. За його словами,
Російська влада заявила, що будь-які перемовини можливі лише після того, як українські війська залишать Донбас. Такий ультиматум озвучили представники Кремля, фактично заблокувавши будь-які перспективи діалогу.
Начальник столичної поліції Іван Фацевич заявив, що атаки на правоохоронців та працівників ТЦК під час мобілізації не лише підривають порядок, а й фактично допомагають ворогу. Він закликав суспільство до відповідальності та наголосив, що захист держави – це спільна справа кожного українця.