Лібералізація податкової системи недоречна, - Южаніна
Про це вона розповіла журналісту АСПІ, відповідаючи на питання щодо напрацювань в бік зменшення ставки єдиного соціального внеску до 18%, як це передбачено в коаліційній угоді, яку підписали лідери п'ятьох парламентських фракцій в листопаді 2014 року.
"Напрацювань немає. Була кардинально змінена ставка до 22% з 40%. В уряді була інша точка зору, що не потрібно зменшувати ставку взагалі. Тому точно зараз не можемо розглядати зменшення ставки", - сказала народна депутатка.
На запитання для чого тоді було вносити до угоди саме цифру 18%, Южаніна сказала, що значне зменшення ставки майже у два рази – це і є виконання обіцянки.
"Нам потрібна комплексна лібералізація. Але ви послухайте, що зараз говорять в залі Верховної Ради: більше половини народних депутатів вважають, що така лібералізація недоречна, що нею скористались ті, кому не потрібно таку лібералізацію надавати. І тому зараз взагалі недоречно піднімати це питання, бо 226 голосів нема в залі для подальшої лібералізації", - зазначила Южаніна.
Вона також додала, що українці повинні усвідомити: платити податки повинна фізична особа і тільки після цього можна буде говорити про подальше зменшення податкового навантаження.
"Неусвідомлення нашими працівниками того, що вони самі мають сплачувати податки, є основною проблемою податкової культури. Коли ми говоримо, що весь тягар лягає на суб'єкта підприємницької діяльності і цього не відчувають працюючі – це перше питання. Друге питання – це "чиста" та "брудна" заробітна плата, коли люди, зазвичай, не розуміють в чому різниця. Вони мають знати одну зарплату - яка їм нараховується. Сплата податків має відбуватись виключно за рахунок фізичної особи. Все це призводить до того, що ми не можемо далі рухатись в напрямку загальної лібералізації. В разі розширення податкової бази, можна говорити про розширення ставок. А якщо ми не збираємось платити податки з усіх доходів, як можна далі говорити про лібералізацію?", - повідомила Южаніна.
Євросоюз підтвердив готовність профінансувати Україну на €90 мільярдів, навіть якщо Угорщина продовжить блокувати рішення. Урсула фон дер Ляєн заявила, що Брюссель знайде спосіб забезпечити Київ ресурсами для виживання та відновлення.
Після візитів до Лондона та Мадрида Україна отримала нові домовленості у сфері оборони та безпеки. Президент Володимир Зеленський наголосив, що вони стосуються не лише виробництва зброї, а й підтримки всього суспільства та координації спільного захисту.
Україна оголосила про відновлення переговорів із союзниками: вже цієї суботи у США відбудеться зустріч політичної групи, яка має закласти основу для нового етапу діалогу. Президент Зеленський наголосив, що Київ робить усе, аби переговори були змістовними та наближали мир.
Міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що нині для Вашингтона пріоритетом є використання боєприпасів у війні проти Ірану, а не постачання їх Україні. Він прямо звинуватив Джо Байдена у виснаженні американських запасів через масштабну військову допомогу Києву.
Москва заявила, що тристоронній діалог між Україною, США та Росією відновиться лише після узгодження розкладу сторін, причому вирішальним фактором названо американський графік.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив із закликом до Європейського Союзу терміново виплатити Україні погоджений кредит у 90 мільярдів євро та ухвалити двадцятий пакет санкцій проти Росії. Він заявив, що Європа не може дозволити одній країні блокувати рішення, які визначають безпеку континенту.
На нараді, присвяченій 12-й річниці анексії Криму, президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва інвестувала у півострів понад 1,3 трильйона рублів. Він назвав окупацію «історичним днем» для РФ та привітав мешканців, яких у 2014 році змусили голосувати на так званому «референдумі» під дулами автоматів.
Президент України Володимир Зеленський розповів, що підготував для Дональда Трампа iPad, який у режимі реального часу показує ситуацію на фронті: атаки дронів і ракет, перехоплення українською армією та вартість кожного кілометра окупованої території.
Інститут вивчення війни (ISW) повідомив, що російське командування регулярно перебільшує військові успіхи, намагаючись видати обмежені тактичні просування за стратегічні прориви. Аналітики наголошують: це не відображає реальної ситуації на полі бою, а є елементом пропаганди, покликаної деморалізувати Україну та переконати Захід у «неминучості» перемоги Росії.
Американська розвідка оцінила ситуацію на фронті й дійшла висновку, що Росія не відмовиться від стратегії затяжної війни. Кремль прагне використати час як головний інструмент тиску, поступово виснажуючи українські сили та ресурси.
Євросоюз підтвердив готовність профінансувати Україну на €90 мільярдів, навіть якщо Угорщина продовжить блокувати рішення. Урсула фон дер Ляєн заявила, що Брюссель знайде спосіб забезпечити Київ ресурсами для виживання та відновлення.
Після візитів до Лондона та Мадрида Україна отримала нові домовленості у сфері оборони та безпеки. Президент Володимир Зеленський наголосив, що вони стосуються не лише виробництва зброї, а й підтримки всього суспільства та координації спільного захисту.
Україна оголосила про відновлення переговорів із союзниками: вже цієї суботи у США відбудеться зустріч політичної групи, яка має закласти основу для нового етапу діалогу. Президент Зеленський наголосив, що Київ робить усе, аби переговори були змістовними та наближали мир.
Міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що нині для Вашингтона пріоритетом є використання боєприпасів у війні проти Ірану, а не постачання їх Україні. Він прямо звинуватив Джо Байдена у виснаженні американських запасів через масштабну військову допомогу Києву.