Макрон назвав чотири складові європейських гарантій Україні
Кремль не змінив своїх загарбницьких намірів щодо України, тому для збереження миру після його укладення Європа має надати Києву свої гарантії. Президент Франції Еммануель Макрон в інтерв’ю французькій пресі назвав чотири основні пункти цих гарантій, повідомило La Depeche.
"Зрозуміло, що українці за жодних обставин не можуть йти на територіальні поступки, не маючи жодних гарантій безпеки. Ми виконали роботу, яку я розпочав, тобто надати довіру гарантіям безпеки, за допомогою важливої зустрічі в Парижі з усіма начальниками штабів європейських і союзних армій", – заявив Макрон.
За його словами, перший елемент європейських гарантій безпеки України – це подальші поставки зброї та їх адаптація до поточних потреб. Другий елемент гарантій безпеки – це допомога у загальній модернізації української армії, щоб зробити її спроможною протистояти новому можливому вторгненню Росії. "Третьою гарантією безпеки є можливість розгортання на основі коаліції бажаючих в Україні вже наступного дня", – дещо туманно сказав Макрон, ймовірно, маючи на увазі розгортання європейського воєнного контингенту в Україні чи то вже найближчим часом, чи то у відповідь на можливе нове вторгнення росіян.
Четвертим елементом гарантій безпеки України французький президент називає посилення європейської оборони, що також стане гарантією безпеки і решти європейських країн.
За словами Макрона, раніше проведені на вищому рівні переговори на тему гарантій Україні дали старт "технічній роботі", яка буде завершена в найближчі кілька днів. Після цього стане зрозумілим на конкретних цифрах, які країни готові вписатися за той чи інший пункт гарантій безпеки і які можливості для цього вони мають. "Те, над чим ми працюємо, є відкритою коаліцією, тобто це франко-британська ініціатива, але я підтверджую вам, що кілька європейських країн, і справді неєвропейських, висловили готовність приєднатися до таких зусиль, коли це буде підтверджено", — додав Макрон.
Він також уточнив, що наразі Європа не планує відправляти в Україну велику кількість військ. Натомість планується розгорнути кількатисячні контингенти "у ключових точках", в тому числі для допомоги у навчанні українських військ.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські втрати у війні значно перевищують українські – у 3,5 раза. Він наголосив, що це свідчить про ефективність української оборони та про те, що Кремль не досягає своїх цілей, попри масові атаки.
Олександр Сирський заявив, що Україна уважно стежить за ситуацією на білоруському кордоні, де Росія може розгорнути нову хвилю наступальних дій. Він підкреслив: ЗСУ готові до будь-якого сценарію, але ризик атаки з півночі залишається високим.
Президент Володимир Зеленський заявив, що санкції проти Росії вже довели свою силу, змінивши динаміку війни та посиливши позиції України на міжнародній арені.
Джей Ді Венс заявив, що президент США Дональд Трамп зробив більше для порятунку України, ніж будь-який інший світовий лідер. Він наголосив, що саме дії Трампа стали вирішальними у зміцненні позицій Києва та стримуванні російської агресії.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.