Макрон назвав чотири складові європейських гарантій Україні
Кремль не змінив своїх загарбницьких намірів щодо України, тому для збереження миру після його укладення Європа має надати Києву свої гарантії. Президент Франції Еммануель Макрон в інтерв’ю французькій пресі назвав чотири основні пункти цих гарантій, повідомило La Depeche.
"Зрозуміло, що українці за жодних обставин не можуть йти на територіальні поступки, не маючи жодних гарантій безпеки. Ми виконали роботу, яку я розпочав, тобто надати довіру гарантіям безпеки, за допомогою важливої зустрічі в Парижі з усіма начальниками штабів європейських і союзних армій", – заявив Макрон.
За його словами, перший елемент європейських гарантій безпеки України – це подальші поставки зброї та їх адаптація до поточних потреб. Другий елемент гарантій безпеки – це допомога у загальній модернізації української армії, щоб зробити її спроможною протистояти новому можливому вторгненню Росії. "Третьою гарантією безпеки є можливість розгортання на основі коаліції бажаючих в Україні вже наступного дня", – дещо туманно сказав Макрон, ймовірно, маючи на увазі розгортання європейського воєнного контингенту в Україні чи то вже найближчим часом, чи то у відповідь на можливе нове вторгнення росіян.
Четвертим елементом гарантій безпеки України французький президент називає посилення європейської оборони, що також стане гарантією безпеки і решти європейських країн.
За словами Макрона, раніше проведені на вищому рівні переговори на тему гарантій Україні дали старт "технічній роботі", яка буде завершена в найближчі кілька днів. Після цього стане зрозумілим на конкретних цифрах, які країни готові вписатися за той чи інший пункт гарантій безпеки і які можливості для цього вони мають. "Те, над чим ми працюємо, є відкритою коаліцією, тобто це франко-британська ініціатива, але я підтверджую вам, що кілька європейських країн, і справді неєвропейських, висловили готовність приєднатися до таких зусиль, коли це буде підтверджено", — додав Макрон.
Він також уточнив, що наразі Європа не планує відправляти в Україну велику кількість військ. Натомість планується розгорнути кількатисячні контингенти "у ключових точках", в тому числі для допомоги у навчанні українських військ.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.