Макрон назвав чотири складові європейських гарантій Україні
Кремль не змінив своїх загарбницьких намірів щодо України, тому для збереження миру після його укладення Європа має надати Києву свої гарантії. Президент Франції Еммануель Макрон в інтерв’ю французькій пресі назвав чотири основні пункти цих гарантій, повідомило La Depeche.
"Зрозуміло, що українці за жодних обставин не можуть йти на територіальні поступки, не маючи жодних гарантій безпеки. Ми виконали роботу, яку я розпочав, тобто надати довіру гарантіям безпеки, за допомогою важливої зустрічі в Парижі з усіма начальниками штабів європейських і союзних армій", – заявив Макрон.
За його словами, перший елемент європейських гарантій безпеки України – це подальші поставки зброї та їх адаптація до поточних потреб. Другий елемент гарантій безпеки – це допомога у загальній модернізації української армії, щоб зробити її спроможною протистояти новому можливому вторгненню Росії. "Третьою гарантією безпеки є можливість розгортання на основі коаліції бажаючих в Україні вже наступного дня", – дещо туманно сказав Макрон, ймовірно, маючи на увазі розгортання європейського воєнного контингенту в Україні чи то вже найближчим часом, чи то у відповідь на можливе нове вторгнення росіян.
Четвертим елементом гарантій безпеки України французький президент називає посилення європейської оборони, що також стане гарантією безпеки і решти європейських країн.
За словами Макрона, раніше проведені на вищому рівні переговори на тему гарантій Україні дали старт "технічній роботі", яка буде завершена в найближчі кілька днів. Після цього стане зрозумілим на конкретних цифрах, які країни готові вписатися за той чи інший пункт гарантій безпеки і які можливості для цього вони мають. "Те, над чим ми працюємо, є відкритою коаліцією, тобто це франко-британська ініціатива, але я підтверджую вам, що кілька європейських країн, і справді неєвропейських, висловили готовність приєднатися до таких зусиль, коли це буде підтверджено", — додав Макрон.
Він також уточнив, що наразі Європа не планує відправляти в Україну велику кількість військ. Натомість планується розгорнути кількатисячні контингенти "у ключових точках", в тому числі для допомоги у навчанні українських військ.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.