Макрон назвав чотири складові європейських гарантій Україні
Кремль не змінив своїх загарбницьких намірів щодо України, тому для збереження миру після його укладення Європа має надати Києву свої гарантії. Президент Франції Еммануель Макрон в інтерв’ю французькій пресі назвав чотири основні пункти цих гарантій, повідомило La Depeche.
"Зрозуміло, що українці за жодних обставин не можуть йти на територіальні поступки, не маючи жодних гарантій безпеки. Ми виконали роботу, яку я розпочав, тобто надати довіру гарантіям безпеки, за допомогою важливої зустрічі в Парижі з усіма начальниками штабів європейських і союзних армій", – заявив Макрон.
За його словами, перший елемент європейських гарантій безпеки України – це подальші поставки зброї та їх адаптація до поточних потреб. Другий елемент гарантій безпеки – це допомога у загальній модернізації української армії, щоб зробити її спроможною протистояти новому можливому вторгненню Росії. "Третьою гарантією безпеки є можливість розгортання на основі коаліції бажаючих в Україні вже наступного дня", – дещо туманно сказав Макрон, ймовірно, маючи на увазі розгортання європейського воєнного контингенту в Україні чи то вже найближчим часом, чи то у відповідь на можливе нове вторгнення росіян.
Четвертим елементом гарантій безпеки України французький президент називає посилення європейської оборони, що також стане гарантією безпеки і решти європейських країн.
За словами Макрона, раніше проведені на вищому рівні переговори на тему гарантій Україні дали старт "технічній роботі", яка буде завершена в найближчі кілька днів. Після цього стане зрозумілим на конкретних цифрах, які країни готові вписатися за той чи інший пункт гарантій безпеки і які можливості для цього вони мають. "Те, над чим ми працюємо, є відкритою коаліцією, тобто це франко-британська ініціатива, але я підтверджую вам, що кілька європейських країн, і справді неєвропейських, висловили готовність приєднатися до таких зусиль, коли це буде підтверджено", — додав Макрон.
Він також уточнив, що наразі Європа не планує відправляти в Україну велику кількість військ. Натомість планується розгорнути кількатисячні контингенти "у ключових точках", в тому числі для допомоги у навчанні українських військ.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Нічна атака безпілотників на Москву стала черговим сигналом, що війна дедалі більше наближається до російської території: у столиці РФ спалахнула пожежа на одному з найбільших нафтопереробних підприємств, а місцева влада була змушена повідомляти про роботу систем протиповітряної оборони та обмеження в аеропортах.
Сполучені Штати різко відреагували на російський удар по Києву, внаслідок якого було пошкоджено територію Києво-Печерської лаври та постраждали цивільні об’єкти столиці. Американська дипломатка заявила, що атаки на мирних людей і християнські святині не можуть бути виправдані, а війна проти України має бути припинена.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що для можливих переговорів із російським лідером Володимиром Путіним необхідно знайти такий формат зустрічі, від якого Кремлю буде складніше відмовитися.
Україна ініціювала скликання екстреного засідання Ради Безпеки ООН після масштабної російської атаки, яка спричинила загибель людей, руйнування цивільної інфраструктури та пошкодження культурних об’єктів.
Президент Росії Володимир Путін під час нещодавньої телефонної розмови з президентом США Дональд Трамп підтвердив незмінність позиції Москви щодо умов завершення війни проти України, наполягаючи на попередньо заявлених вимогах, які передбачають глибокі політичні та територіальні поступки з боку Києва.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.