"Ми" і "Україна": які слова найчастіше вживав Зеленський під час виступу у Раді
Президент України Володимир Зеленський 1 грудня виступив у залі Верховної Ради зі щорічним зверненням. Політик говорив про плани і досягнення, при цьому найчастіше вживав слово "ми".
За даними видання "Слово і Діло", під час виступу у стінах парламенту Зеленський найбільше вживав слова "ми", "Україна" і "вперше". Так, займенник "ми" від президента пролунало 75 разів. А от "я" він вживав значно менше - 21 раз. Такі займенники як "нам", "наші", "нас" звучали 26 разів.
Після "ми" на другому місці опинилося слово "Україна" – його Зеленський сказав 47 разів. Похідне слово "український" президент вжив 17 разів, слова "держава" та "державний" – 22 рази, а от "українці" – всього 8 разів. Третю сходинку за частотою вживання посіло слово "вперше" – його Володимир Зеленський виголосив з трибуни 41 раз.
Нагадаємо, під час виступу Зеленський пообіцяв, що у 2022 році ветерани АТО та ООС, які стоять у черзі на житло від держави, отримають квартири. Також ASPI news писало, що промову Зеленського прокоментував політолог Тарас Чорновіл.
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.