"Ми" і "Україна": які слова найчастіше вживав Зеленський під час виступу у Раді
Президент України Володимир Зеленський 1 грудня виступив у залі Верховної Ради зі щорічним зверненням. Політик говорив про плани і досягнення, при цьому найчастіше вживав слово "ми".
За даними видання "Слово і Діло", під час виступу у стінах парламенту Зеленський найбільше вживав слова "ми", "Україна" і "вперше". Так, займенник "ми" від президента пролунало 75 разів. А от "я" він вживав значно менше - 21 раз. Такі займенники як "нам", "наші", "нас" звучали 26 разів.
Після "ми" на другому місці опинилося слово "Україна" – його Зеленський сказав 47 разів. Похідне слово "український" президент вжив 17 разів, слова "держава" та "державний" – 22 рази, а от "українці" – всього 8 разів. Третю сходинку за частотою вживання посіло слово "вперше" – його Володимир Зеленський виголосив з трибуни 41 раз.
Нагадаємо, під час виступу Зеленський пообіцяв, що у 2022 році ветерани АТО та ООС, які стоять у черзі на житло від держави, отримають квартири. Також ASPI news писало, що промову Зеленського прокоментував політолог Тарас Чорновіл.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.