"Ми тільки почали", – Зеленський відповів на питання щодо деолігархізації та "посадок"
Володимир Зеленський відповів на запитання щодо деолігархізації. Він зазначив, що, незважаючи на відсутність гучних "посадок", Україна рухається вперед в цьому напрямку.
За словами Зеленського, його обіцянка щодо "деолігархізації" наразі знаходиться на початку "великого процесу". Про це він повідомив під час пресконференції 26 листопада.
Президент наголосив, що суспільство не знає про велику кількість дрібних посадок, тому що це стосується не медійних людей. Водночас стан судової реформи також знаходиться на старті.
"Щодо судової реформи – ми тільки почали. Щодо деолігархізації – ми тільки почали. Тут немає нічого особистого. Я до великого бізнесу ставлюся з повагою щодо робочих місць, але дуже важливо, щоб великий бізнес не був олігархатом, впливав на медіа і на політиків. Ми повинні займатися стратегічними речами в державі. Посадками займаються правоохоронні органи. Там, де я бачу зраду на вищому рівні щодо ситуації з паном Медведчуком, ви бачите наші рішення на засіданнях РНБО. Люди не бачать щоденну роботу правоохоронних органів, бо це не медійні люди. Потрошки ми рухаємось вперед – і вони відбуваються", – сказав він.
На думку Зеленського, люди не бачать багатьох перемог влади. Зокрема, він пов'язує це із відсутністю підтримки медіа.
"Інфраструктурна реформа сьогодні найбільша і найвдаліша за багато років. Я вважаю, що це – великий прогрес. Важливо, що ми запустили свій авіаперевізник, що прибутковою стала "Укрзалізниця". Це теж питання, що стосується деолігархізації. Бо ми розуміємо, які люди були всюди, де були їхні клешні".
"Я щоденно ухвалюю 100 рішень – правильних, неправильних, інколи, на жаль, помилкових, але я їх ухвалюю і рухаюсь вперед. У мене немає часу комунікувати всі свої рішення з суспільством, у мене немає медіа, яке б допомагало це комунікувати".
ASPI news також писало, що Зеленський вважає Україну готовою до військового вторгнення Росії.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.