Міністр Галущенко: "Слуга" Підласа пояснила, чому підтримала кандидатуру нового очільника міністерства енергетики України
Народні депутати України 29 квітня проголосували за призначення Германа Галущенка міністром енергетики України. Нардепка зі "Слуги народу" Роксолана Підласа пояснила, чому підтримала його кандидатуру.
За словами Підласої, ключова для країни економічна галузь не може так довго знаходитись без очільника, адже після звільнення Олексія Оржеля, майже рік енергетичною сферою займався в.о. міністра Юрій Вітренко. Нардепка зазначила, що Галущенко деякий час працював в міністерстві економіки (кін. 2019 – поч. 2020 року), і у неї склався позитивний досвід взаємодії з ним."Особисто для мене він зарекомендував себе як професіонал", – пояснила вона.
Водночас Підласа розповіла, що раніше неодноразово підтримувала кандидатуру Вітренка, і якби було потрібно, підтримала б його знову. Втім, Вітренко з особистих причин не хоче чи не може виконувати обов'язки міністра енергетики.
"Мені дуже шкода. Я вважаю, що він добре виконував свої обов'язки. Але таке його рішення. Наскільки мені відомо, він особисто сказав, що не хоче продовжувати", – поділилась вона подробицями.
Раніше ASPI news повідомляло, що нардеп із "Європейської солідарності" Володимир В'ятрович вважає, що призначення Галущенка міністром енергетики України може бути небезпечним для України. Водночас лідер фракції "Слуга народу" Давид Арахамія позитивно охарактеризував нового міністра.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов уперше детально розповів, як складалися його робочі взаємини з президентом Володимиром Зеленським.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що завершення активної фази війни до кінця року залишається реалістичним сценарієм, однак досягти цього можна лише за умови збереження військового тиску на Росію та активної міжнародної підтримки України.
Російське керівництво не планує переходити до змістовних мирних переговорів із Україною щонайменше до початку 2027 року, оскільки розраховує досягти вигідніших для себе військових і політичних позицій.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш уперше детально прокоментував передачу Україні ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, заявивши, що це рішення було ухвалене після консультацій із НАТО та американським військовим командуванням.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає, що новий масований ракетно-дроновий удар Росії по Україні свідчить про зростаючий відчай Кремля, а не про його силу.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко виступив із новою резонансною заявою щодо війни в Україні, переклавши відповідальність за продовження конфлікту на західні країни. Білоруський лідер стверджує, що саме дії Заходу нібито не дозволяють завершити бойові дії, тоді як Росія продовжує щоденні масовані удари по українських містах.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що головним завданням української делегації на саміті НАТО в Анкарі стане досягнення конкретних домовленостей щодо посилення протиповітряної оборони держави.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після чергової масованої російської атаки на Україну закликав союзників значно активніше підтримувати українську протиповітряну оборону.
Президент США Дональд Трамп вважає припинення війни між Росією та Україною одним із найнагальніших зовнішньополітичних завдань своєї адміністрації. Саме бажання якнайшвидше зупинити бойові дії стане головною темою його майбутньої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на саміті НАТО, повідомляють американські джерела.
Прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко заявила, що російський удар по Вишневому на Київщині спричинив найбільші руйнування житлової забудови за весь час повномасштабної війни.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов уперше детально розповів, як складалися його робочі взаємини з президентом Володимиром Зеленським.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що завершення активної фази війни до кінця року залишається реалістичним сценарієм, однак досягти цього можна лише за умови збереження військового тиску на Росію та активної міжнародної підтримки України.
Російське керівництво не планує переходити до змістовних мирних переговорів із Україною щонайменше до початку 2027 року, оскільки розраховує досягти вигідніших для себе військових і політичних позицій.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш уперше детально прокоментував передачу Україні ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, заявивши, що це рішення було ухвалене після консультацій із НАТО та американським військовим командуванням.