Міністри закордонних справ чотирьох країн здійснять спільний візит в Україну на запрошення Кулеби
На запрошення міністра закордонних справ Дмитра Кулеби очільники зовнішньополітичних відомств Німеччини Анналена Бербок, Чехії Ян Ліпавський, Австрії Александр Шалленберг та Словаччини Іван Корчок відвідають Україну з дводенним візитом. Перший в історії візит глав дипломатії країн Славківського формату має на меті продемонструвати солідарність із нашою державою на тлі агресивних дій Російської Федерації.
Перед візитом міністр закордонних справ Австрії Александр Шалленберг заявив, що суверенітет України – це питання безпеки усієї центральної Європи. Про це він написав у своєму Твіттері.
"Спільна поїздка міністрів закордонних справ Славківського формату в Україну. Надсилаємо сильний сигнал центральноєвропейської солідарності з українським народом. Адже суверенітет України — це питання нашої власної безпеки", - наголосив міністр
Joint trip of the #Slavkov Foreign Ministers to #Ukraine. Sending a strong signal of Central European solidarity with the Ukrainian people. After all, Ukraine‘s sovereignty is also a matter of our own security. 🇦🇹 🇨🇿 🇸🇰 🤝 🇺🇦 pic.twitter.com/n8lRn7Bajx
— Alexander Schallenberg (@a_schallenberg) February 7, 2022
Окрім того, міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок також здійснить візит до України на запрошення міністра закордонних справ Дмитра Кулеби. Зазначається, що міністри проведуть переговори, ключовими темами яких стануть координація зусиль в межах Нормандського формату, втілення комплексного пакету стримування Росії, розвиток торговельних відносин, зміцнення енергетичної безпеки, активізація діалогу щодо історичної відповідальності Німеччини перед Україною. Під час візиту голова МЗС Німеччини також планує відвідати лінію розмежування на Донбасі, аби ознайомитися із актуальною безпековою ситуацією в зоні російсько-українського збройного конфлікту.
Нагадаємо, глава МЗС Німеччини Анналена Бербок заявила, що у порядку денному НАТО немає питання про вступ України. У свою чергу міністр закордонних справ Дмитро Кулеба зазначив, що не час ставити під сумнів перспективи вступу нашої держави до Альянсу.
Кремль вимагає від українських військових залишити позиції негайно, заявивши, що «мали вийти ще вчора». Російська сторона намагається створити інформаційний тиск, використовуючи ультимативну риторику, яка не має реального підґрунтя на фронті.
Після доповіді головнокомандувача ЗСУ Олександра Сірського президент Володимир Зеленський повідомив, що ситуація на передовій залишається складною, але контрольованою.
У розмові з журналістами Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати не повинні були втручатися у війну в Україні, адже це коштувало країні сотні мільярдів доларів і величезних запасів боєприпасів.
Зеленський провів онлайн-розмову з представниками США та НАТО, під час якої сторони узгодили подальші кроки щодо підтримки України. Президент наголосив, що ключовим завданням є посилення оборонних можливостей та координація дій для стримування російської агресії.
Зеленський заявив, що Україні потрібні «інші сигнали» від Сполучених Штатів, аби посилити оборону та забезпечити стабільність на фронті. Він наголосив, що нинішня допомога є важливою, але для стримування Росії необхідні нові рішення та більш рішучі кроки з боку Вашингтона.
Керівник ГУР Кирило Буданов підкреслив, що майбутнє України напряму залежить від сили її армії. За його словами, лише потужні Збройні сили здатні гарантувати, що українці залишаться господарями на своїй землі.
Прем’єрка Естонії Кая Каллас озвучила стратегію Європейського Союзу щодо Росії, підкресливши, що головна мета — не формальні зустрічі, а реальні переговори, які можуть привести до миру. За її словами, ЄС має намір посилювати санкційний тиск і використовувати економічні важелі, щоб позбавити Кремль можливості затягувати війну та маніпулювати міжнародною спільнотою.
Прем’єрка Естонії Кая Каллас озвучила стратегію Європейського Союзу щодо Росії, підкресливши, що головна мета — не формальні зустрічі, а реальні переговори, які можуть привести до миру. За її словами, ЄС має намір посилювати санкційний тиск і використовувати економічні важелі, щоб позбавити Кремль можливості затягувати війну та маніпулювати міжнародною спільнотою.
Висока представниця ЄС Кая Каллас під час візиту до Києва заявила, що кредит на 90 мільярдів євро, який мав покрити більшість фінансових потреб України у найближчі два роки, опинився під загрозою.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Росія відкинула ідею великоднього перемир’я та атакувала українські міста сотнями дронів-камікадзе. У Луцьку внаслідок ударів знищено продовольчі склади та поштовий термінал, пошкоджено житловий будинок.
Кремль вимагає від українських військових залишити позиції негайно, заявивши, що «мали вийти ще вчора». Російська сторона намагається створити інформаційний тиск, використовуючи ультимативну риторику, яка не має реального підґрунтя на фронті.
Після доповіді головнокомандувача ЗСУ Олександра Сірського президент Володимир Зеленський повідомив, що ситуація на передовій залишається складною, але контрольованою.
У розмові з журналістами Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати не повинні були втручатися у війну в Україні, адже це коштувало країні сотні мільярдів доларів і величезних запасів боєприпасів.
Зеленський провів онлайн-розмову з представниками США та НАТО, під час якої сторони узгодили подальші кроки щодо підтримки України. Президент наголосив, що ключовим завданням є посилення оборонних можливостей та координація дій для стримування російської агресії.