Міністри закордонних справ чотирьох країн здійснять спільний візит в Україну на запрошення Кулеби
На запрошення міністра закордонних справ Дмитра Кулеби очільники зовнішньополітичних відомств Німеччини Анналена Бербок, Чехії Ян Ліпавський, Австрії Александр Шалленберг та Словаччини Іван Корчок відвідають Україну з дводенним візитом. Перший в історії візит глав дипломатії країн Славківського формату має на меті продемонструвати солідарність із нашою державою на тлі агресивних дій Російської Федерації.
Перед візитом міністр закордонних справ Австрії Александр Шалленберг заявив, що суверенітет України – це питання безпеки усієї центральної Європи. Про це він написав у своєму Твіттері.
"Спільна поїздка міністрів закордонних справ Славківського формату в Україну. Надсилаємо сильний сигнал центральноєвропейської солідарності з українським народом. Адже суверенітет України — це питання нашої власної безпеки", - наголосив міністр
Joint trip of the #Slavkov Foreign Ministers to #Ukraine. Sending a strong signal of Central European solidarity with the Ukrainian people. After all, Ukraine‘s sovereignty is also a matter of our own security. 🇦🇹 🇨🇿 🇸🇰 🤝 🇺🇦 pic.twitter.com/n8lRn7Bajx
— Alexander Schallenberg (@a_schallenberg) February 7, 2022
Окрім того, міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок також здійснить візит до України на запрошення міністра закордонних справ Дмитра Кулеби. Зазначається, що міністри проведуть переговори, ключовими темами яких стануть координація зусиль в межах Нормандського формату, втілення комплексного пакету стримування Росії, розвиток торговельних відносин, зміцнення енергетичної безпеки, активізація діалогу щодо історичної відповідальності Німеччини перед Україною. Під час візиту голова МЗС Німеччини також планує відвідати лінію розмежування на Донбасі, аби ознайомитися із актуальною безпековою ситуацією в зоні російсько-українського збройного конфлікту.
Нагадаємо, глава МЗС Німеччини Анналена Бербок заявила, що у порядку денному НАТО немає питання про вступ України. У свою чергу міністр закордонних справ Дмитро Кулеба зазначив, що не час ставити під сумнів перспективи вступу нашої держави до Альянсу.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.