Міністри закордонних справ чотирьох країн здійснять спільний візит в Україну на запрошення Кулеби
На запрошення міністра закордонних справ Дмитра Кулеби очільники зовнішньополітичних відомств Німеччини Анналена Бербок, Чехії Ян Ліпавський, Австрії Александр Шалленберг та Словаччини Іван Корчок відвідають Україну з дводенним візитом. Перший в історії візит глав дипломатії країн Славківського формату має на меті продемонструвати солідарність із нашою державою на тлі агресивних дій Російської Федерації.
Перед візитом міністр закордонних справ Австрії Александр Шалленберг заявив, що суверенітет України – це питання безпеки усієї центральної Європи. Про це він написав у своєму Твіттері.
"Спільна поїздка міністрів закордонних справ Славківського формату в Україну. Надсилаємо сильний сигнал центральноєвропейської солідарності з українським народом. Адже суверенітет України — це питання нашої власної безпеки", - наголосив міністр
Joint trip of the #Slavkov Foreign Ministers to #Ukraine. Sending a strong signal of Central European solidarity with the Ukrainian people. After all, Ukraine‘s sovereignty is also a matter of our own security. 🇦🇹 🇨🇿 🇸🇰 🤝 🇺🇦 pic.twitter.com/n8lRn7Bajx
— Alexander Schallenberg (@a_schallenberg) February 7, 2022
Окрім того, міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок також здійснить візит до України на запрошення міністра закордонних справ Дмитра Кулеби. Зазначається, що міністри проведуть переговори, ключовими темами яких стануть координація зусиль в межах Нормандського формату, втілення комплексного пакету стримування Росії, розвиток торговельних відносин, зміцнення енергетичної безпеки, активізація діалогу щодо історичної відповідальності Німеччини перед Україною. Під час візиту голова МЗС Німеччини також планує відвідати лінію розмежування на Донбасі, аби ознайомитися із актуальною безпековою ситуацією в зоні російсько-українського збройного конфлікту.
Нагадаємо, глава МЗС Німеччини Анналена Бербок заявила, що у порядку денному НАТО немає питання про вступ України. У свою чергу міністр закордонних справ Дмитро Кулеба зазначив, що не час ставити під сумнів перспективи вступу нашої держави до Альянсу.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.