Міністри закордонних справ чотирьох країн здійснять спільний візит в Україну на запрошення Кулеби
На запрошення міністра закордонних справ Дмитра Кулеби очільники зовнішньополітичних відомств Німеччини Анналена Бербок, Чехії Ян Ліпавський, Австрії Александр Шалленберг та Словаччини Іван Корчок відвідають Україну з дводенним візитом. Перший в історії візит глав дипломатії країн Славківського формату має на меті продемонструвати солідарність із нашою державою на тлі агресивних дій Російської Федерації.
Перед візитом міністр закордонних справ Австрії Александр Шалленберг заявив, що суверенітет України – це питання безпеки усієї центральної Європи. Про це він написав у своєму Твіттері.
"Спільна поїздка міністрів закордонних справ Славківського формату в Україну. Надсилаємо сильний сигнал центральноєвропейської солідарності з українським народом. Адже суверенітет України — це питання нашої власної безпеки", - наголосив міністр
Joint trip of the #Slavkov Foreign Ministers to #Ukraine. Sending a strong signal of Central European solidarity with the Ukrainian people. After all, Ukraine‘s sovereignty is also a matter of our own security. 🇦🇹 🇨🇿 🇸🇰 🤝 🇺🇦 pic.twitter.com/n8lRn7Bajx
— Alexander Schallenberg (@a_schallenberg) February 7, 2022
Окрім того, міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок також здійснить візит до України на запрошення міністра закордонних справ Дмитра Кулеби. Зазначається, що міністри проведуть переговори, ключовими темами яких стануть координація зусиль в межах Нормандського формату, втілення комплексного пакету стримування Росії, розвиток торговельних відносин, зміцнення енергетичної безпеки, активізація діалогу щодо історичної відповідальності Німеччини перед Україною. Під час візиту голова МЗС Німеччини також планує відвідати лінію розмежування на Донбасі, аби ознайомитися із актуальною безпековою ситуацією в зоні російсько-українського збройного конфлікту.
Нагадаємо, глава МЗС Німеччини Анналена Бербок заявила, що у порядку денному НАТО немає питання про вступ України. У свою чергу міністр закордонних справ Дмитро Кулеба зазначив, що не час ставити під сумнів перспективи вступу нашої держави до Альянсу.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що російські війська втратили будь-які можливості створювати загрозу Запоріжжю після успішної операції українських сил у Степногірську.
У ніч на 17 травня українські сили здійснили одну з наймасштабніших атак дронами по території Росії, зосередивши удари на Московському регіоні. За даними російських джерел, у небі над столицею було зафіксовано сотні безпілотників, які спричинили пошкодження стратегічних будівель та хаос у роботі аеропортів.
У Москві дедалі більше усвідомлюють, що війна проти України може закінчитися без перемоги для Росії. Джерела в Кремлі повідомляють, що там уже обговорюють сценарії «невиграшного завершення», однак сам Володимир Путін не має чіткого плану, як вийти з глухого кута.
У ніч на 18 травня Росія здійснила чергову масовану атаку на українську енергетичну інфраструктуру. Президент Володимир Зеленський заявив, що ворог намагається системно знищити енергетику країни, аби позбавити українців світла та тепла.
Командир спецпідрозділу ЗСУ Мадяр заявив, що російська столиця захищається застарілими радянськими системами протиповітряної оборони, які не відповідають сучасним викликам.
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що масовані українські атаки дронами на військові цілі в Росії мають змусити Кремль переглянути свої розрахунки.
Уряд Естонії підтвердив, що країна вперше знищила безпілотник, який порушив її повітряний простір. Інцидент стався у ніч на 18 травня, коли військові засоби протиповітряної оборони зафіксували невідомий апарат, що рухався з боку російського кордону.
Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні повідомив, що російська економіка зазнає серйозних втрат через удари українських сил по нафтогазовій інфраструктурі. За його словами, Москва вже змушена зупиняти роботу окремих свердловин, що є прямим наслідком українських атак.
Офіційний Київ заявив, що Москва використовує Мінськ як полігон для демонстрації ядерної сили, а це є порушенням міжнародних норм і сигналом небезпечної ескалації.
Кремлівський речник заявив, що «Москва не бачить причин для занепокоєння», тоді як український президент попередив про реальну небезпеку втягування Мінська у війну.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що російські війська втратили будь-які можливості створювати загрозу Запоріжжю після успішної операції українських сил у Степногірську.
У ніч на 17 травня українські сили здійснили одну з наймасштабніших атак дронами по території Росії, зосередивши удари на Московському регіоні. За даними російських джерел, у небі над столицею було зафіксовано сотні безпілотників, які спричинили пошкодження стратегічних будівель та хаос у роботі аеропортів.
У Москві дедалі більше усвідомлюють, що війна проти України може закінчитися без перемоги для Росії. Джерела в Кремлі повідомляють, що там уже обговорюють сценарії «невиграшного завершення», однак сам Володимир Путін не має чіткого плану, як вийти з глухого кута.
У ніч на 18 травня Росія здійснила чергову масовану атаку на українську енергетичну інфраструктуру. Президент Володимир Зеленський заявив, що ворог намагається системно знищити енергетику країни, аби позбавити українців світла та тепла.