Міністри закордонних справ чотирьох країн здійснять спільний візит в Україну на запрошення Кулеби
На запрошення міністра закордонних справ Дмитра Кулеби очільники зовнішньополітичних відомств Німеччини Анналена Бербок, Чехії Ян Ліпавський, Австрії Александр Шалленберг та Словаччини Іван Корчок відвідають Україну з дводенним візитом. Перший в історії візит глав дипломатії країн Славківського формату має на меті продемонструвати солідарність із нашою державою на тлі агресивних дій Російської Федерації.
Перед візитом міністр закордонних справ Австрії Александр Шалленберг заявив, що суверенітет України – це питання безпеки усієї центральної Європи. Про це він написав у своєму Твіттері.
"Спільна поїздка міністрів закордонних справ Славківського формату в Україну. Надсилаємо сильний сигнал центральноєвропейської солідарності з українським народом. Адже суверенітет України — це питання нашої власної безпеки", - наголосив міністр
Joint trip of the #Slavkov Foreign Ministers to #Ukraine. Sending a strong signal of Central European solidarity with the Ukrainian people. After all, Ukraine‘s sovereignty is also a matter of our own security. 🇦🇹 🇨🇿 🇸🇰 🤝 🇺🇦 pic.twitter.com/n8lRn7Bajx
— Alexander Schallenberg (@a_schallenberg) February 7, 2022
Окрім того, міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок також здійснить візит до України на запрошення міністра закордонних справ Дмитра Кулеби. Зазначається, що міністри проведуть переговори, ключовими темами яких стануть координація зусиль в межах Нормандського формату, втілення комплексного пакету стримування Росії, розвиток торговельних відносин, зміцнення енергетичної безпеки, активізація діалогу щодо історичної відповідальності Німеччини перед Україною. Під час візиту голова МЗС Німеччини також планує відвідати лінію розмежування на Донбасі, аби ознайомитися із актуальною безпековою ситуацією в зоні російсько-українського збройного конфлікту.
Нагадаємо, глава МЗС Німеччини Анналена Бербок заявила, що у порядку денному НАТО немає питання про вступ України. У свою чергу міністр закордонних справ Дмитро Кулеба зазначив, що не час ставити під сумнів перспективи вступу нашої держави до Альянсу.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.