Мир на Донбасі й боротьба з корупцією – пріоритети повіреного у справах США в Україні
Тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор ключовими пріоритетами своєї роботи у Києві назвав деокупацію Донбасу і боротьбу з корупцією.
Про це він сказав на пресконференції у Києві.
"З 2009 року я працював в американському Інституті миру, цей інститут займався певною роботою, що стосувалась України. Ми шукали можливості, щоб Росія вийшла з Донбасу. Поки я перебуваю в Україні, ми це вбачаємо ключовим пріоритетом і метою — щоб Росія пішла з Донбасу", - заявив американський дипломат.
Він також виокремив боротьбу з корупцією як ще один пріоритетний напрямок своєї роботи.
Водночас, на запитання журналістів про те, чи в пріоритеті для США питання деокупації Криму, Тейлор відповів, що "Крим залишається в переліку пріоритетів для Сполучених Штатів".
За його словами, нині у США активно ведеться робота щодо визначення кандидатури посла в Україні.
"У Вашингтоні намагаються знайти постійного посла (в Україні - ред.). Для цього його треба номінувати, потім ця кандидатура має пройти затвердження в Сенаті", - зазначив дипломат.
Посол США в Україні Марі Йованович у травні завершила місію у Києві і повернулася на батьківщину.
19 червня до Києва прибув тимчасовий повірений у справах США Вільям Тейлор, який до призначення посла виконуватиме його обов'язки.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.