Мир на Донбасі й боротьба з корупцією – пріоритети повіреного у справах США в Україні
Тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор ключовими пріоритетами своєї роботи у Києві назвав деокупацію Донбасу і боротьбу з корупцією.
Про це він сказав на пресконференції у Києві.
"З 2009 року я працював в американському Інституті миру, цей інститут займався певною роботою, що стосувалась України. Ми шукали можливості, щоб Росія вийшла з Донбасу. Поки я перебуваю в Україні, ми це вбачаємо ключовим пріоритетом і метою — щоб Росія пішла з Донбасу", - заявив американський дипломат.
Він також виокремив боротьбу з корупцією як ще один пріоритетний напрямок своєї роботи.
Водночас, на запитання журналістів про те, чи в пріоритеті для США питання деокупації Криму, Тейлор відповів, що "Крим залишається в переліку пріоритетів для Сполучених Штатів".
За його словами, нині у США активно ведеться робота щодо визначення кандидатури посла в Україні.
"У Вашингтоні намагаються знайти постійного посла (в Україні - ред.). Для цього його треба номінувати, потім ця кандидатура має пройти затвердження в Сенаті", - зазначив дипломат.
Посол США в Україні Марі Йованович у травні завершила місію у Києві і повернулася на батьківщину.
19 червня до Києва прибув тимчасовий повірений у справах США Вільям Тейлор, який до призначення посла виконуватиме його обов'язки.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Україна буде продовжувати відповідати на російські атаки таким чином, щоб системно послаблювати можливості Росії вести та затягувати війну.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.