Місцеві вибори під час пандемії коронавірусу: політологи пояснили позицію "Слуги народу"
Чинна влада не піде на скасування або перенесення виборів в України, що мають відбутися 25 жовтня. Більше того, у "Слуги народу" це ледь не останній шанс здобути бодай якісь мандати в місцевих органах влади.
"Я не бачу жодної політичної доцільності скасовувати повністю або частково місцеві вибори, – розповів політичний консультант Валентин Гладких. – Так, є президент, є монобільшість, є фактично одноосібно сформований уряд, проте у "Слуг народу" немає жодного мандату на місцях. Зрозуміло, що ця ситуація і продукує такі чутки. "Слуги народу" якраз зацікавлені у тому, щоб ці вибори провести, бо за їхніми результатами вони гарантовано здобудуть мандати. Не більшість, але й не нуль, як зараз. Крім того, на загальнонаціональному рівні партія буде представлена в усіх органах місцевого самоврядування. Так, і ОПЗЖ, і "ЄС" здобудуть багато мандатів, але в певних областях, не в усіх".
"Складну процедуру виборів може собі дозволити лише складна державна система. В нашому випадку, окрім коронавірусу, це безумовно один з головних факторів. Люди отримують від 3 до 5 бюлетенів в залежності від того, в якій громаді проживають. Система підрахунків буде коефіцієнтною. Все це ускладнює розуміння організації виборів: для суспільства, для виборчих комісій, для контролюючих органів. Чи готова до цього система виборчих комісій, починаючи від центральної? Очевидно, що проходження виборчого процесу без збоїв не обійдеться, – сказав політолог Олег Саакян. – Чи готові до цього політичні сили? Бо їхні організаційні структури дещо обмежені, оскільки потрібно мати достатню кількість кандидатів та членів виборчих комісій, бути спроможніми захистити результати вибору своїх прихильників. А до цього додаються організаційні можливості на місцях, робота юристів, висвітлення подій в медіа тощо. Не всі партії мають у себе подібний ресурс".
Фахівці зазначають, що всі учасники перегонів будуть використовувати епідемію коронавірусу у власних політичних цілях. Влада намагається записати в плюс успішну протидію коронавірусу, відповідно опоненти – критикують владу. Ця тема є занадто чутливою для суспільства. Особливо зараз, коли відбувається невпинний ріст захворюваності. "Це робоча тема для політтехнологів як на загальнонаціональному, так і на локальному рівні. В західних областях мери міст навіть на цьому намагаються побудувати свою виборчу кампанію. А є громади, де ця тема є абсолютно неактуальною. Наприклад, в Києві жоден з лідерів перегонів на питаннях коронавірусу не зосереджується, окрім Володимира Кличка, проте йому належить перейматися епідеміологією, зважаючи на чинну посаду мера", – зазначив Гладких.
Серед суттєвих факторів прийдешніх виборів експерти називають також невміння влади працювати з завищеними очікуваннями суспільства. Так, голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявляв, що виграти місцеві вибори було б катастрофою, бо на його партію тоді б спрямувався негатив за жахливий стан ЖКХ, доріг тощо на місцях. По суті, це гра на спробі занизити очікування суспільства, щоб потім не говорили, що влада програла вибори. Але яким коштом? Деморалізації своїх прихильників.
Ще один ризик, на якому наголошують політологи, – це дії поліції напередодні та під час виборів. Всі спостерігачі підкреслили непогану роботу МВС під час загальнонаціональних виборів 2019 року. Поліція не дала можливості шалених фальсифікацій результатів виборів. Проте на чинних перегонах дуже серйозно проявить себе спайка місцевих еліт та поліції. На місцевих виборах вкрай складно забезпечити вертикальну інтеграцію правоохоронних органів на противагу горизонтальній (клановій) інтеграції.
Значну роль відіграє й фактор регіоналізму. "Ці вибори будуть дуже конфліктними, бо завдяки децентралізації на місця спустився критично великий ресурс. Тому левова частка проблем, з якими стикається людина в повсякденному житті, буде вирішуватися на рівні громад. Відповідно за ці ресурси точиться серйозна боротьба. Крім того, це момент істини для повернення в політику старих політичних еліт, яких на загальнонаціональних виборах вимила електоральна революція – "зелена хвиля". Для них це боротьба за виживання, бо хто з них пролетить, фактично піде в анали української історії. А хто переможе – підготує майданчик для повернення на національний політичний Олімп", – підкреслив Саакян.
"Кажуть, що на тлі слабкості центральної влади громади після виборів можуть закріпитися як повновладні господарі своїх регіонів. Проте за нормального відправлення влади жодних можливостей сепаратизувати країну на рівні економіки, фінансів, господарства, інфраструктури та навіть соціокультурних зв’язків у місцевих еліт немає. Потрібно лише, щоб поралася зі своїми обов’язками не конфліктно, а чітко дотримуючись законодавства України, прокуратура та державні адміністрації на місцях", – підсумовує експерт корпорації стратегічного консалтингу "Гардарика" Костянтин Матвієнко.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що президент Польщі Кароль Навроцький обрав шлях політичної ескалації у відносинах із Києвом, використовуючи складні питання спільної історії.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що втягування українських і польських політиків у нове протистояння є серйозною помилкою, яка може завдати шкоди обом країнам — від репутаційних втрат до геополітичних наслідків.
Україна за допомогою масового застосування безпілотників поступово змінює характер війни та створює серйозні проблеми для російської військової машини.
Україна поступово посилює тиск на російську військову систему, завдаючи ударів по об’єктах, які забезпечують агресію Кремля. Західні аналітики зазначають, що далекобійні українські операції змушують Росію витрачати додаткові ресурси на захист тилу, відновлення пошкодженої інфраструктури та перебудову логістики.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Росію можна змусити припинити агресію не лише дипломатичними закликами, а через комплексний тиск, який позбавить Кремль віри у можливість перемоги та зробить продовження війни надто дорогою для російського режиму.
Рішення президента Польщі Кароля Навроцького щодо ордена Білого Орла для Володимира Зеленського спричинило хвилю політичних реакцій уже не лише в Україні, а й у самій Польщі.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Київ більше не погоджуватиметься на спроби зовнішнього втручання у питання української історії та буде дзеркально реагувати на недружні кроки.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна має технологічні та фінансові можливості для запуску власного виробництва ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, однак головною перепоною залишається відсутність необхідних ліцензій.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що польський лідер Кароль Навроцький досі не відвідав Україну, попри складний період війни та необхідність тісної координації між Києвом і Варшавою.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Європейський Союз має бути повноцінним учасником майбутніх переговорів щодо завершення війни Росії проти України.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що президент Польщі Кароль Навроцький обрав шлях політичної ескалації у відносинах із Києвом, використовуючи складні питання спільної історії.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що втягування українських і польських політиків у нове протистояння є серйозною помилкою, яка може завдати шкоди обом країнам — від репутаційних втрат до геополітичних наслідків.
Україна за допомогою масового застосування безпілотників поступово змінює характер війни та створює серйозні проблеми для російської військової машини.
Україна поступово посилює тиск на російську військову систему, завдаючи ударів по об’єктах, які забезпечують агресію Кремля. Західні аналітики зазначають, що далекобійні українські операції змушують Росію витрачати додаткові ресурси на захист тилу, відновлення пошкодженої інфраструктури та перебудову логістики.