Між COVID-19 та економічною кризою: від чого більше постраждають українці

У Кабміні впевнені, що адаптивний карантин, що триватиме до двох років, допоможе втримати захворюваність на COVID-19 на рівні, з яким впорається медична система, та сприятиме поступовому відновленню економіки. АSPI news дізнався, чого слід чекати українцям.

Станом на ранок 19 червня в Україні на COVID-19 захворіла 921 людина. З початку місяця крива захворюваності повзе вгору, а уряд тим часом повідомив, що адаптивний карантин може розтягнутися на два роки.

Таке рішення Кабмін ухвалив, розглянувши три ймовірні сценарії пандемії в Україні та їхніх наслідків для економіки і здоров’я нації. Як виявилося, кожен із цих сценаріїв означає людські та економічні втрати.

“Середньовічний” - цілковите скасування карантину для порятунку економіки

Назва найгіршого можливого сценарію свідчить сама за себе. За підрахунками істориків та епідеміологів, у Середні віки чума викосила не менш як 50% населення Європи. У місцевостях, де влада ніяк не обмежувала населення у пересуванні та контактах, вимирало до 90% людей. Смертність від COVID-19 значно нижча, як у чуми, однак підвищення у кілька разів нинішнього рівня захворюваності підкосить медичну систему.

Смертність зросте не лише пропорційно рівню захворюваності. Багато людей помруть лише через те, що лікарі не справлятимуться з напливом хворих.

При цьому економіка не відновиться - люди, які мали б її піднімати, хворітимуть, помиратимуть або доглядатимуть хворих. У свою чергу, це спричинить зубожіння людей і нестабільність у країні.

Економічне самогубство - суворий карантин аж до появи вакцини

Принцип “Залишайся вдома” знизив би рівень захворюваності і смертності від COVID-19 до мінімуму. Однак за цим сценарієм країна потрапить у стан “економічного шоку”.

У Кабміні пояснили, що зупинка економіки на рік-півтора призвела б до величезного рівня безробіття і тотального зубожіння більшості населення. Смертність, спровокована злиднями, злочинністю, стресом, соціальними заворушеннями, може значно перевищити кількість жертв COVID-19.

Хвиля за хвилею

За прикладом багатьох інших країн світу, Україна почала реалізувати помірний сценарій - адаптивний карантин. Обмежувальні заходи послаблюють - захворюваність підстрибує - COVID-19 йде на спад, бо у місцях спалахів карантин посилюють. (Головний санітарний лікар Віктор Ляшко вже попередив, що з 22 червня в кількох регіонах України можуть повернути жорсткий карантин.) Нове послаблення - новий стрибок, і так доти, поки не отримаємо вакцину, - вирішили в уряді.

Отож зростання захворюваності після послаблення обмежень в уряді чекали, і кажуть, що розуміють, як з ним упоратися. Однак чи зуміє влада на практиці, а не на гаслах, врятувати економіку, яка, за цим “помірним” сценарієм, входить у затяжну кризу, - досі невідомо.

Коронакриза: майбутнє невідоме

У так і не ухваленій урядовій програмі немає конкретного плану виводу економіки з кризи. Як заявила під час обговорення програми в парламенті Ніна Южаніна з фракції “ЄС”, “це програма ні про що”. У ній не було враховано ні стан державного бюджету, в якому просто немає коштів на реалізацію обіцянок уряду, ані вже презентовану парламенту стратегію Мінфіну, - сказала політик.

Найбільшим соціальним викликом для уряду залишається зростання рівня безробіття. Держстат 16 червня повідомив, що кількість безробітних за час карантину зросла на 155 тисяч осіб. Лише за останній тиждень до Державної служби зайнятості звернулося 15 тисяч нових безробітних.

Одночасно скорочується кількість вакансій на ринку праці - зараз вона вдвічі нижча, ніж торік. До Нового року, прогнозують аналітики МВФ, показник безробіття складе не менш як 10%. При цьому програма уряду не містить пояснення, звідки візьмуться обіцяні додаткові півмільйона робочих місць.

На тлі економічних негараздів політики почали непокоїться, що зростання захворюваності - не тимчасове явище внаслідок послаблення карантину, а початок другої хвилі пандемії. “Друга хвиля”, на їхню думку, може підкосити українську економіку. Таке, зокрема, заявив 18 червня Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики. Ці побоювання не безпідставні: лікар-інфекціоніст Ольга Голубовська заявила, що в деяких інфекційних лікарнях України спостерігається такий самий колапс, який був в італійських, - повідомило раніше ASPI news.