Між COVID-19 та економічною кризою: від чого більше постраждають українці
У Кабміні впевнені, що адаптивний карантин, що триватиме до двох років, допоможе втримати захворюваність на COVID-19 на рівні, з яким впорається медична система, та сприятиме поступовому відновленню економіки. АSPI news дізнався, чого слід чекати українцям.
Станом на ранок 19 червня в Україні на COVID-19 захворіла 921 людина. З початку місяця крива захворюваності повзе вгору, а уряд тим часом повідомив, що адаптивний карантин може розтягнутися на два роки.
Таке рішення Кабмін ухвалив, розглянувши три ймовірні сценарії пандемії в Україні та їхніх наслідків для економіки і здоров’я нації. Як виявилося, кожен із цих сценаріїв означає людські та економічні втрати.
“Середньовічний” - цілковите скасування карантину для порятунку економіки
Назва найгіршого можливого сценарію свідчить сама за себе. За підрахунками істориків та епідеміологів, у Середні віки чума викосила не менш як 50% населення Європи. У місцевостях, де влада ніяк не обмежувала населення у пересуванні та контактах, вимирало до 90% людей. Смертність від COVID-19 значно нижча, як у чуми, однак підвищення у кілька разів нинішнього рівня захворюваності підкосить медичну систему.
Смертність зросте не лише пропорційно рівню захворюваності. Багато людей помруть лише через те, що лікарі не справлятимуться з напливом хворих.
При цьому економіка не відновиться - люди, які мали б її піднімати, хворітимуть, помиратимуть або доглядатимуть хворих. У свою чергу, це спричинить зубожіння людей і нестабільність у країні.
Економічне самогубство - суворий карантин аж до появи вакцини
Принцип “Залишайся вдома” знизив би рівень захворюваності і смертності від COVID-19 до мінімуму. Однак за цим сценарієм країна потрапить у стан “економічного шоку”.
У Кабміні пояснили, що зупинка економіки на рік-півтора призвела б до величезного рівня безробіття і тотального зубожіння більшості населення. Смертність, спровокована злиднями, злочинністю, стресом, соціальними заворушеннями, може значно перевищити кількість жертв COVID-19.
Хвиля за хвилею
За прикладом багатьох інших країн світу, Україна почала реалізувати помірний сценарій - адаптивний карантин. Обмежувальні заходи послаблюють - захворюваність підстрибує - COVID-19 йде на спад, бо у місцях спалахів карантин посилюють. (Головний санітарний лікар Віктор Ляшко вже попередив, що з 22 червня в кількох регіонах України можуть повернути жорсткий карантин.) Нове послаблення - новий стрибок, і так доти, поки не отримаємо вакцину, - вирішили в уряді.
Отож зростання захворюваності після послаблення обмежень в уряді чекали, і кажуть, що розуміють, як з ним упоратися. Однак чи зуміє влада на практиці, а не на гаслах, врятувати економіку, яка, за цим “помірним” сценарієм, входить у затяжну кризу, - досі невідомо.
Коронакриза: майбутнє невідоме
У так і не ухваленій урядовій програмі немає конкретного плану виводу економіки з кризи. Як заявила під час обговорення програми в парламенті Ніна Южаніна з фракції “ЄС”, “це програма ні про що”. У ній не було враховано ні стан державного бюджету, в якому просто немає коштів на реалізацію обіцянок уряду, ані вже презентовану парламенту стратегію Мінфіну, - сказала політик.
Найбільшим соціальним викликом для уряду залишається зростання рівня безробіття. Держстат 16 червня повідомив, що кількість безробітних за час карантину зросла на 155 тисяч осіб. Лише за останній тиждень до Державної служби зайнятості звернулося 15 тисяч нових безробітних.
Одночасно скорочується кількість вакансій на ринку праці - зараз вона вдвічі нижча, ніж торік. До Нового року, прогнозують аналітики МВФ, показник безробіття складе не менш як 10%. При цьому програма уряду не містить пояснення, звідки візьмуться обіцяні додаткові півмільйона робочих місць.
На тлі економічних негараздів політики почали непокоїться, що зростання захворюваності - не тимчасове явище внаслідок послаблення карантину, а початок другої хвилі пандемії. “Друга хвиля”, на їхню думку, може підкосити українську економіку. Таке, зокрема, заявив 18 червня Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики. Ці побоювання не безпідставні: лікар-інфекціоніст Ольга Голубовська заявила, що в деяких інфекційних лікарнях України спостерігається такий самий колапс, який був в італійських, - повідомило раніше ASPI news.
ПолітикаГенеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що атаки на військові об’єкти Ірану можуть послабити його здатність шкодити Україні. За його словами, Тегеран став одним із ключових факторів російської війни проти України, адже постачає Москві дрони-камікадзе, які регулярно атакують українські міста та енергетичну інфраструктуру.
ПолітикаПопри очікування, дата та місце проведення наступного раунду тристоронніх мирних переговорів між Україною, США та Росією залишаються невизначеними. Джерела в українській делегації повідомили, що наразі немає узгодженого графіка, хоча попередньо зустріч планувалася на 5–6 березня.
ПолітикаМіністерство закордонних справ України оголосило про виклик тимчасового повіреного Угорщини після заяв Москви та Будапешта щодо передачі українських військовополонених. У відомстві наголосили, що Росія та Угорщина перетворили гуманітарне питання звільнення людей на інструмент політичного піару перед виборами в Угорщині.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий до продовження тристоронніх мирних переговорів, однак їхній формат і подальший розвиток напряму залежать від позиції Вашингтона та Москви.
ПолітикаУкраїнські військові експерти заявили, що іранські дрони-камікадзе «Shahed», які Росія активно застосовує проти українських міст та енергетичної інфраструктури, мають обмежений ресурс і можуть використовуватися лише до літа 2026 року.
ПолітикаУ сучасній війні перемагає не лише той, хто має силу, а й той, хто зберігає холодну концентрацію в умовах постійного тиску. Штурмовий підрозділ ГУР МО України «Артан Х», що діє у складі спецпідрозділу «Артан», працює саме за таким принципом — зосередженість на завданні попри шум війни.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив про скасування запланованих переговорів із Росією, пояснивши це відсутністю конструктивної позиції Кремля. За його словами, Москва намагається використати переговорний процес як інструмент тиску та пропаганди, а не як реальний шлях до миру.
ПолітикаБританське видання The Telegraph опублікувало аналітичний матеріал, у якому розглянуло стратегічні помилки Володимира Путіна у війні проти України.
ПолітикаАналітики Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що російська влада планує продовжувати агресію проти України щонайменше до вересня 2026 року.
ПолітикаУ ексклюзивному інтерв’ю італійському виданню Corriere della Sera президент Володимир Зеленський детально описав поточний стан російської армії та перспективи війни. За його словами, РФ зазнає катастрофічних втрат, які фактично паралізували її наступальний потенціал.
ПолітикаГенеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що атаки на військові об’єкти Ірану можуть послабити його здатність шкодити Україні. За його словами, Тегеран став одним із ключових факторів російської війни проти України, адже постачає Москві дрони-камікадзе, які регулярно атакують українські міста та енергетичну інфраструктуру.
ПолітикаПопри очікування, дата та місце проведення наступного раунду тристоронніх мирних переговорів між Україною, США та Росією залишаються невизначеними. Джерела в українській делегації повідомили, що наразі немає узгодженого графіка, хоча попередньо зустріч планувалася на 5–6 березня.
ПолітикаМіністерство закордонних справ України оголосило про виклик тимчасового повіреного Угорщини після заяв Москви та Будапешта щодо передачі українських військовополонених. У відомстві наголосили, що Росія та Угорщина перетворили гуманітарне питання звільнення людей на інструмент політичного піару перед виборами в Угорщині.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий до продовження тристоронніх мирних переговорів, однак їхній формат і подальший розвиток напряму залежать від позиції Вашингтона та Москви.