"Монополії однієї партії в Україні вже не буде", – політолог Гарань пояснив неочікувані результати місцевих виборів
Думки мешканців різних областей України поступово зближуються. Про це розповів Олексій Гарань – науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва – під час дискусії, присвяченої річниці Революції Гідності на тему трансформації свідомості українців південних та східних областей за останні 7 років.
"Результати місцевих виборів 25 жовтня, а також другого туру обрання низки міських голів показали, що ситуація з вподобаннями електорату є мозаїчна, – зазначив фахівець. – До 2014 року Схід та Південь країни були пофарбовані в один синій колір "Партії регіонів". Так, ОПЖЗ перемогла у декількох областях, проте ніде ця партія не складає більшості в облрадах".
Експерт підкреслив, що в цих областях з'явилася конкуренція між уламками"Партії регіонів" та місцевими партіями мерів. "На жаль, не так помітні результати партій, котрі ми називаємо національно-демократичними, у будь-якому випадку бачимо, що одна політична сила вже не має монополії на електорат. Навіть в Одесі, де одіозний Геннадій Труханов боровся з ще більш одіозним Миколою Скориком", – відзначив Гарань.
На Сході та Півдні досі проросійські сили беруть багато голосів виборців, проте плюралізм думок розширився, що доводять результати деяких досліджень "Демократичних ініціатив". Так, якщо загалом по країні в геополітиці повністю обвалився проросійський вектор, і більшість підтримує вступ України до Євросоюзу та НАТО, то в південних та східних областях думки не такі однозначні. Проте на підконтрольній владі частині Донбасу вступ нашої держави до НАТО підтримує вже 24% мешканців, лише близько чверті, проте у 2013 році прихильників альянсу було взагалі 0%.
Більшість українців віддають перевагу загальнонаціональній, а не регіональній ідентифікації, навіть на Донбасі. Більш тривожна ситуація в цьому сенсі на Закарпатті, де загальнонаціональній ідентифікації віддають перевагу 38% громадян, а регіональній – 23%.
Зближення позицій відбувається навіть щодо найбільш контраверсійних питань за роки незалежності. Так, декомунизаційні перейменування населених пунктів не сприймають до третини громадян на Сході, Півдні та, навіть, у Центрі. На Заході ж більшість задоволена перейменуваннями.
На питання, що відзначати, 8 (День жалоби та примирення) чи 9 травня (День перемоги над нацизмом), більшість на Заході, Центрі та Півдні відповіли, що потрібно поважати обидві дати. На Сході голоси розділилися приблизно навпіл – майже по 40%. Дивну одностайність українці продемонстрували щодо винуватців Другої світової війни. Так, на Заході 63,2%, у Центрі 59,8%, на Півдні 50,7% та на Сході 43,7% опитаних вважають що війну розв’язали Німеччина разом з СРСР. Несподівані результати, проте вони говорять про те, що правильна інформаційна політика дає свої плоди.
Визнають воїнів УПА борцями за Незалежність України більшість на Заході (68,2%) та у Центрі (43%). На Півдні та Сході думки розділилися практично навпіл близько 30% на це питання відповіли "так", стільки ж висловилося негативно. Ще 10 років тому уявити собі подібні результати такого опитування було б неможливо. Також більшість в усіх регіонах України визнають УНР борцем за незалежність у 1917-1921.
"Історична пам'ять викликала найбільші суперечності серед українців Сходу та Півдня. Проте капля камін точить. Потрібно й надалі проводити роз’яснювальну роботу. Втім, ключ до єдності країни все ж таки знаходиться у соціально-економічному розвитку держави, зайнятості населення, пенсійній реформі, децентралізації тощо", – підсумував Гарань.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.