Москалькова прокоментувала можливість обміну Вишинського на українських моряків
Уповноважена з прав людини Росії Тетяна Москалькова на суді у справі керівника "РИА Новости Украина" Кирила Вишинського прокоментувала його можливий обмін на 24 українських моряків.
"Президент Російської Федерації Володимир Володимирович Путін – проти таких підходів, коли про людей говорять як про обмінний фонд. І сам Кирило Вишинський каже, що він не згоден на жодні обміни, і добиватиметься виправдувального вироку", – заявила Москалькова.
За словами омбудсмена, потрібно шукати інші правові та моральні механізми, завдяки яким люди повернуться додому, до родин, повідомляє "Радіо Свобода".
Москалькова нагадала, що раніше Росія направляла Україні ноту, що моряків можуть відпустити у випадку, якщо вони гарантовано продовжать брати участь в попередньому і судовому слідстві в Москві.
"Наша сторона направила конкретну ноту українській стороні. Вона не була підтримана через те, що, мабуть, є неузгодженість в діях. Дуже хочеться, щоб ця координація дій органів була налагоджена для конструктивного діалогу", – сказала Москалькова.
Нагадаємо, уповноважені з прав людини в Росії і Україні, Тетяна Москалькова і Людмила Денісова, мають намір звернутися до президентів Володимира Путіна і Володимира Зеленського з проханням про помилування низки засуджених.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.