МЗС України прокоментувало заяву Малі про розрив дипвідносин
Міністерство закордонних справ України відреагувало на рішення Перехідного уряду Республіки Малі розірвати дипломатичні відносини з Україною.
"Рішення Перехідного уряду Республіки Малі розірвати дипломатичні відносини з Україною є недалекоглядним та поспішним, враховуючи, що Україна як жертва неспровокованої повномасштабної збройної агресії з боку РФ усіляко намагається за підтримки світової спільноти відновити справедливість та повагу до міжнародного права, покликаного захистити усі країни світу, зокрема африканські, від посягань на їхні суверенітет, незалежність та територіальну цілісність", – йдеться у заяві МЗС.
У зв'язку з цим сказано, що Україна беззастережно дотримується норм міжнародного права, непорушності суверенітету та територіальної цілісності інших країн та рішуче відкидає звинувачення Перехідного уряду Малі у нібито "підтримці Україною міжнародного тероризму".
При цьому, нагадується, що саме Україна у ХХ столітті, будучи одним із засновників Організації Об’єднаних Націй, активно підтримувала право народів Африки на незалежність та деколонізацію, зокрема й Республіки Малі. "Натомість Російська Федерація, продовжуючи неспровоковану повномасштабну збройну агресію проти України, руйнує архітектуру міжнародної безпеки, порушує Цілі та Принципи Статуту ООН, які зокрема гарантують право країн Африки на вільне майбутнє", – сказано у заяві.
У МЗС відзначають, що Україна відома в Африці як важливий контрибутор у забезпечення регіональної безпеки. Її контингент "блакитних шоломів" зробив значний внесок у реалізацію цілої низки операцій з підтримання миру під егідою ООН, зокрема з 2019 по 2022 роки – у складі Місій ООН у Малі. "Прикро, що Перехідний уряд Республіки Малі ухвалив рішення про розрив дипломатичних відносин з Україною, не провівши ретельне вивчення фактів та обставин інциденту на півночі Малі, а також не надавши жодних доказів щодо причетності України до зазначеної події", – підкреслюється у заяві.
При цьому, як заявляють в МЗС, ігнорується, що підконтрольні Кремлю військові структури, зокрема "Вагнер", використовують терористичні методи та є безпосередньо причетними до численних воєнних злочинів, вбивств цивільного населення та жорстокого поводження з військовополоненими як в Україні, так і в країнах Африки. "Україна залишає за собою право вжити всіх необхідних заходів політико-дипломатичного реагування у відповідь на недружні дії Перехідного уряду Республіки Малі", – йдеться у заяві.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.