МЗС України розчароване рішенням Швейцарії підтримати "мирний план" Китаю та Бразилії
МЗС України розчароване рішенням Швейцарії підтримати "мирний план" Китаю та БразиліїУ Міністерстві закордонних справ України заявили, що розчаровані інформацією щодо рішення Швейцарії підтримати ініціативу Китаю і Бразилії, яка стосується завершення війни в Україні.
"Ми не можемо зрозуміти логіки такого рішення. Адже спільно з Швейцарською Конфедерацією ми організували Перший Глобальний Саміт миру 15-16 червня у Бюргенштоці, в якому взяли участь представники ста країн і міжнародних інституцій. Наші країни продовжують активно співпрацювати над збільшенням кількості підписантів підсумкового Комюніке цього саміту. Швейцарія бере участь у тематичних конференціях з конкретних пунктів Формули миру, метою яких є підготовка спільної мирної рамки для відновлення всеохоплюючого, справедливого і сталого миру для України", - наголосили у повідомленні МЗС.
У відомстві нагадали, що всі ідеї, дискусії та плани щодо миру в Україні повинні мати два принципи: Нічого про Україну без України.
Ці пропозиції повинні ґрунтуватися на Статуті ООН та містити повагу до суверенітету та територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаних кордонів.
У МЗС додали, що такі мирні ідеї можна обговорити на платформі, яку запропонував Саміт миру. "Ми вважаємо Формулу миру Президента України Володимира Зеленського єдиним шляхом до всеохоплюючого, справедливого та сталого миру. Немає потреби у створенні додаткових форматів та платформ для обговорення шляхів досягнення миру для України. Формула миру надає повний інструментарій та відповідні майданчики для обговорення всіх ідей, консолідації різних бачень та концепцій", - підкреслили у міністерстві.
Також у зовнішньополітичному відомстві зауважили, що будь-які ініціативи, які не мають чіткого посилання на Статут ООН та не гарантують повного відновлення територіальної цілісності України, є неприйнятними. Такі "мирні ініціативи" лише створюють "ілюзію діалогу", тоді як Росія продовжує вчиняти злочинні дії.
МЗС закликало Швейцарію та всі країни, які підтримують міжнародне право і Статут ООН, не брати участі в таких "мирних ініціативах", адже вони можуть лише ускладнити процес досягнення справедливого миру для України. "Ті ініціативи, які не визнають факту неспровокованої збройної агресії Росії проти України, прирівнюють жертву та агресора, пропонують деескалацію за рахунок суверенітету та територій України, не можуть бути підтримані Україною", - підсумували у повідомленні.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.