На пресмарафоні у Kyiv Food Market візьмуть участь понад 300 журналістів
Сьогодні, 10 жовтня, у закладі Kyiv Food Market очікують понад 300 представників засобів масової інформації для участі в пресмарафоні Володимира Зеленського.
Про це повідомила в Facebook прессекретар президента Юлія Мендель.
"Акредитовано понад 300 журналістів. Ми тільки їдемо з роботи. Ну що ж, бажаємо удачі завтра всім журналістам і Володимиру Зеленському! ", - пише прессекретар президента.
Також Мендель повідомила кому з журналістів відмовили в участі.
"Не потрапили в список, тільки якщо надавали більше людей від редакції, ніж ми просили, якщо не було посвідчення журналіста, якщо написали після закінчення терміну акредитації, якщо ЗМІ не зареєстровані", — внесла ясність у тред коментарів Мендель, відповідаючи на репліку одного з користувачів, в якій він натякнув на упередженість у відборі ЗМІ на захід.
Раніше "АСПІ" інформувало про те, що в четвер 10 жовтня, о 10:00 розпочнеться пресмарафон з президентом України Володимиром Зеленським.
Глава держави відповідатиме на запитання журналістів протягом усього дня, повідомляє Офіс президента.
Пресмарафон проходитиме в Kyiv Food Market.
"Представники медіа будуть ставити питання главі держави групами по 7-10 осіб. Групи будуть міняти один одного кожні пів години. Формуватися вони будуть за списком акредитації. Кожне медіа отримає у відповідь на свій лист підтвердження із зазначеним часом для зустрічі з президентом. Також представники ЗМІ зможуть працювати в пресцентрі, організованому на території Kyiv Food Market, де здійснюватиметься пряма трансляція інтерв'ю", - розповідає Офіс президента.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські втрати у війні значно перевищують українські – у 3,5 раза. Він наголосив, що це свідчить про ефективність української оборони та про те, що Кремль не досягає своїх цілей, попри масові атаки.
Олександр Сирський заявив, що Україна уважно стежить за ситуацією на білоруському кордоні, де Росія може розгорнути нову хвилю наступальних дій. Він підкреслив: ЗСУ готові до будь-якого сценарію, але ризик атаки з півночі залишається високим.
Президент Володимир Зеленський заявив, що санкції проти Росії вже довели свою силу, змінивши динаміку війни та посиливши позиції України на міжнародній арені.
Джей Ді Венс заявив, що президент США Дональд Трамп зробив більше для порятунку України, ніж будь-який інший світовий лідер. Він наголосив, що саме дії Трампа стали вирішальними у зміцненні позицій Києва та стримуванні російської агресії.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.