Нацгвардійця Марківа засудили до 24 років в Італії
Нацгвардійця Марківа засудили до 24 років в Італії — його визнали винним у вбивстві італійського фотографа на Донбасі у 2014 році.
Про це повідомляє Громадське.
Українця Марківа звинуватили у причетності до вбивства італійського фотографа Андреа Роккеллі на Донбасі у 2014 році.
Зазначимо, що італійський прокурор Андреа Дзанончеллі вимагав засудити Марківа до 17 років ув’язнення.
В останньому слові Марків сказав, що є українським військовим, простим солдатом, патріотом, і додав, що завжди захищатиме Україну.
Віталій Марків, який має громадянство України та Італії, перебуває за ґратами з 30 червня 2017 року, коли його заарештували в аеропорту Болоньї. Його звинуватили у вбивстві за попередньою змовою з групою осіб італійського фотографа Андреа Роккеллі та його російського перекладача Андрія Миронова. Вони загинули внаслідок мінометного обстрілу 24 травня 2014 року біля підніжжя гори Карачун під Слов’янськом, на контрольованій тоді бойовиками території.
Прокурори вважають загибель Роккеллі умисним убивством. За їхньою версією, перебуваючи на горі Карачун, Марків передав інформацію про перебування журналістів українській армії.
Захист відкидав ці звинувачення, наполягаючи на тому, що журналісти перебували в зоні війни без розпізнавальних знаків і стали жертвами перехресного вогню.
Італійська сторона відмовилася від проведення слідчих дій на місці події, а також проігнорувала пропозиції України щодо створення спільної слідчої групи, які лунали після арешту Марківа.
Звинувачення проти Марківа базувалось на свідченнях французького журналіста Вільяма Рогелона (ключовий свідок у справі), який був разом з Мироновим та Роккеллі біля пагорба Карачун під Слов’янськом і якому єдиному вдалося вижити.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.