Народні депутати виступають проти скасування державного фінансування політичних партій
На думку представників парламентського комітету з питань антикорупційної політики, вимога позбавити партії бюджетних грошей суперечить міжнародним зобов'язанням України перед Радою Європи, і скасовувати цю норму не можна, передає кореспондент ASPI.
25 листопада більшість членів профільного комітету зійшлися на думці, що ініціатива про скасування фінансування партій містить корупційні ризики. Депутати вважають, що якщо партії не отримають гроші від держави, фінансувати їх будуть олігархи в своїх інтересах.
"Україна є підписантом міжнародних договорів, невиконання цих домовленостей буде порушенням, відповідно, нас будуть визнавати корупційної країною, - заявив перший заступник голови комітету Ярослав Юрчишин. - Я розумію красу розповіді, що не потрібно буде витрачати гроші на фінансування партій, але насправді ставити партії в залежність від олігархічного фінансування - це точно створення корупційного ризику".
Норму про покриття фінансових потреб політичних партій з держбюджету ухвалила Верховна Рада VIII скликання в 2015 році. З 2016-го по 2019 рік фінансування партій обійшлося державному бюджету в 1 млрд 691 млн грн.
У вересні 2019 року петиція про скасування держфінансування партій, зареєстрована на сайті президента України, набрала необхідні для розгляду 25 тис. голосів.
У відповідь на це Володимир Зеленський доручив парламенту розглянути можливість виділяти гроші тільки партіям, які подолали на виборах 5% бар'єр, а також знизити рівень фінансування. У жовтні парламент підтримав цю норму закону.
За попередніми підрахунками, за п'ять років роботи Верховної Ради IX скликання на фінансову підтримку парламентських партій доведеться витратити більше ніж 3 млрд 79 млн грн.
Війна проти України поступово перестає бути об'єднавчою ідеєю для російського суспільства. Навіть серед людей, які роками підтримували агресивну політику Кремля, дедалі частіше лунають сумніви щодо її цілей, наслідків та перспектив.
Масовані удари українських безпілотників по військових та стратегічних об'єктах у глибині Росії змінюють не лише ситуацію на фронті, а й настрої всередині самої РФ.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмова Володимира Путіна від прямих переговорів із президентом Володимиром Зеленським стала втраченою можливістю для Кремля.
Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на російську атаку по об’єкту ядерної інфраструктури поблизу Чорнобильської АЕС, назвавши дії Москви свідомим терором та проявом безпрецедентної зухвалості.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський під час робочої поїздки до Південної операційної зони погодив подальші активні дії українських підрозділів на найгарячіших ділянках фронту.
Глава української дипломатії Андрій Сибіга заявив, що відмова Володимира Путіна від прямих переговорів із Володимиром Зеленським стала стратегічною помилкою Кремля.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко вкотре заявив, що не має наміру втягувати білоруську армію у війну проти України. За його словами, Мінськ не бачить ані військової, ані політичної необхідності для прямої участі у бойових діях, хоча й продовжує демонструвати союзницькі відносини з Росією.
Президент України Володимир Зеленський найближчим часом зустрінеться з президентом Франції Емманюелем Макроном, канцлером ФРН Фрідріхом Мерцем та прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером.
Ексміністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що головним ризиком європейського мирного плану є спроба залучити Росію до переговорів без гарантій припинення агресії. За його словами, будь-які ініціативи, які передбачають участь Москви, можуть перетворитися на пастку для України та легалізувати окупацію.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що звернення президента України Володимира Зеленського до Володимира Путіна може стати важливим сигналом для відновлення дипломатичних зусиль щодо завершення війни.
Війна проти України поступово перестає бути об'єднавчою ідеєю для російського суспільства. Навіть серед людей, які роками підтримували агресивну політику Кремля, дедалі частіше лунають сумніви щодо її цілей, наслідків та перспектив.
Масовані удари українських безпілотників по військових та стратегічних об'єктах у глибині Росії змінюють не лише ситуацію на фронті, а й настрої всередині самої РФ.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмова Володимира Путіна від прямих переговорів із президентом Володимиром Зеленським стала втраченою можливістю для Кремля.
Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на російську атаку по об’єкту ядерної інфраструктури поблизу Чорнобильської АЕС, назвавши дії Москви свідомим терором та проявом безпрецедентної зухвалості.