Навчання Sea Breeze-2021 у Чорному морі: політолог про антиросійський трикутник "Лондон – Анкара – Київ"
З 23 червня по 10 липня в Чорному морі триватимуть масштабні навчання Sea Breeze-2021 за стандартами НАТО. Про значення інциденту навколо британського есмінця HMS Defender неподалік Криму та формування нової антиросійської коаліції за участі Великої Британії та Туреччини, розповів директор соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко.
"Українські внутрішньополітичні перемоги та невдачі щільно пов'язані з міжнародними резонансами. Котрих наразі дуже багато. На зустрічі президентів США та РФ Джо Байдена та Володимира Путіна наші американські партнери підтвердили, що Україна – це не Сирія, не Венесуела та навіть не Білорусь. Бо невдовзі після російсько-американського саміту трапився перший "перспективний" військово-морський конфлікт", – сказав Небоженко.
Нагадаємо, 23 червня в Чорному морі неподалік Криму трапився інцидент навколо есмінця HMS Defender королівського військово-морського флоту Великої Британії. Міноборони РФ повідомило, що начебто російські збройні сили вели попереджувальний вогонь вбік есмінця, який, за версією Кремля, "перетнув державний кордон Росії". Натомість британське МЗС заявили, що по HMS Defender у Чорному морі не велося жодного вогню, а російська інтерпретація подій "передбачувано неточна".
А сьогодні, 28 червня, почалися найбільші за останні 20 років міжнародні навчання Sea Breeze-2021 в Чорному морі. У навчаннях візьмуть участь 3 тисячі вояків з понад 30 держав, 30 кораблів, 30 повітряних суден, 18 команд спецпризначення та водолазних команд. Маневри відбудуться в північно-західній частині Чорного моря, а також у Миколаївській, Херсонській та Одеській областях. Зауважимо, що напередодні РФ марно закликала США та їхніх союзників відмовитися від участі у Sea Breeze-2021.
"Про що йдеться? Якщо Росія на суходолі може виставити 100-тисячну армію, то на Чорному морі західні країни показують троєкратну перевагу. Це дуже важливо, бо напряму стосується України. При чому, поки що Туреччина ще не зіграла до кінця свою роль", – підкреслив Небоженко.
Фахівець зазначив, що Велика Британія після виходу з ЄС шукає своє місце в Європі. Тому зараз спостерігається певна конкуренція за Україну між Лондоном та Берліном й Парижем, з іншого боку.
"Тим часом канцлер Німеччини Ангела Меркель закликає Євросоюз до відновлення переговорів з Росією. На тлі зупинки Мінського процесу та "нормандського формату", така ініціатива Меркель виглядає, як прихована легітимізація російської окупації українського Криму. Тому формування трикутнику "Велика Британія – Туреччина – Україна" є дуже важливим. Якщо США та Росія, ймовірно, ухвалили рішення не вступати у прямий збройний конфлікт, то Лондон та Анкара наразі ведуть активну політичну гру, як на Сході, так й на Заході", – підсумував Небоженко.
Раніше, на повернутому з російського полону буксирі "Яни Капу" урочисто підняли кримськотатарський прапор. Також ASPI news повідомляло, що представник США в Україні Крістіна Квін заявила, що Кремль знову намагається підірвати територіальну цілісність України.
Президент Росії Володимир Путін під час нещодавньої телефонної розмови з президентом США Дональд Трамп підтвердив незмінність позиції Москви щодо умов завершення війни проти України, наполягаючи на попередньо заявлених вимогах, які передбачають глибокі політичні та територіальні поступки з боку Києва.
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої сторони обговорили можливі кроки для наближення завершення війни Росії проти України, ситуацію на полі бою та подальшу координацію між Києвом і Вашингтоном.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що атака на одну з найдавніших християнських святинь
Китай відреагував на російський удар по Києво-Печерській лаврі в Києві, де внаслідок масованої атаки РФ були пошкоджені об’єкти історичного та духовного значення. У Пекіні заявили про необхідність політичного врегулювання війни та закликали сторони докласти зусиль для створення умов для мирного діалогу.
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом, під час якої сторони обговорили подальші кроки для завершення російської агресії та перспективи дипломатичного врегулювання.
Президент України Володимир Зеленський не увійшов до переліку окремих двосторонніх зустрічей президента США Дональда Трампа під час майбутнього саміту «Групи семи», що відбудеться у Франції.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що найближчі літні місяці мають стати важливим періодом для ухвалення рішень, які вплинуть на майбутнє України та всієї Європи. За словами глави держави,
Президент України Володимир Зеленський заявив, що реальна кількість громадян Росії, які переїхали до окупованого Криму після 2014 року, значно перевищує офіційні цифри, які намагається демонструвати Москва.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що міжнародна тенденція посилення політичного та економічного тиску на Росію продовжиться, а в разі відмови Москви від реальних кроків до завершення війни Україна разом із партнерами запроваджуватиме додаткові заходи впливу, які Кремль відчує як “неприємні новини”.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що внутрішня ситуація в Росії поступово змінюється, а рівень невдоволення громадян політикою Кремля продовжує зростати.
Президент Росії Володимир Путін під час нещодавньої телефонної розмови з президентом США Дональд Трамп підтвердив незмінність позиції Москви щодо умов завершення війни проти України, наполягаючи на попередньо заявлених вимогах, які передбачають глибокі політичні та територіальні поступки з боку Києва.
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої сторони обговорили можливі кроки для наближення завершення війни Росії проти України, ситуацію на полі бою та подальшу координацію між Києвом і Вашингтоном.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що атака на одну з найдавніших християнських святинь
Китай відреагував на російський удар по Києво-Печерській лаврі в Києві, де внаслідок масованої атаки РФ були пошкоджені об’єкти історичного та духовного значення. У Пекіні заявили про необхідність політичного врегулювання війни та закликали сторони докласти зусиль для створення умов для мирного діалогу.