Нідерланди заявили, що мають докази обвинувачення у справі про збитий боїнг MH17
За версією прокурора Нідерландів Тійса Бергера, нідерландський боїнг над Донбасом у 2014 році збили саме з системи «Бук».
Про це 10 березня повідомляє УНН.
За словами прокурора Бергера, слідство розглядало три різні сценарії аварії літака. В одному з них - малайзійський боїнг збили ракетою з іншого реактивного літака, використовуючи напад «Повітря-Повітря». Згідно з другою версією, боїнг збили з системи реактивного вогню «Бук» або ж з іншої установки. Прокурор підкреслив, що слідство має докази другої версії події: що MH17 збили саме з «Бука».
За словами прокурора, свідки вказали, що ЗРК збила літак з непідконтрольної Україні території поблизу Первомайського, а також розповіли про повернення ракетного комплексу на територію РФ. На основі цих свідчень справа була доведена до звинувачення, підкреслив прокурор Тійс Бергер.
Сторона звинувачення стверджує, що «Бук» взагалі не повинен був перебувати на території України, тому його наявність вважає власне злочином.
Нагадаємо, сьогодні, 10 березня, триває слухання справи про збитий влітку 2014-го року над територією Донбасу пасажирський літак MH17, що виконував рейс «Амстредам-Куала-Лумпур». Всі 298 осіб, які перебували на борту Боїнга, загинули.
Як повідомляло раніше агентство ASPI, четверо обвинувачених брати участь у засіданні суду не будуть. На засіданні будуть присутні тільки адвокати підполковника РФ Олега Пулатова. Також відомо, що в процесі попередньо виступлять 49 родичів жертв катастрофи, 84 людини також будуть звертатися за матеріальною компенсацією.
У цій справі підозрюються троє громадян Росії і один України - Ігор Гиркин, Сергій Дубинський, Олег Пулатов і Леонід Харченко.
За словами представника нідерландської прокуратури Динга ван Бутзелара, підозрюваним загрожує покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Слухання у справі проходять в окружному суді Гааги, в судновому комплексі Схіпхол.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.