"Нові обличчя" у Верховній Раді провалилися", – експерт про підсумки роботи фракції "Слуга народу" у 2020 році

Партія "Слуга народу" 22 грудня провела підсумкову пресконференцію на тему "2020: монобільшість у рік коронакризи" за участю керівника провладної парламентської фракції Давида Арахамії. Нардеп похвалився найважливішими, на його думку, законами, котрі Рада ухвалила протягом року.

"Взагалі, якщо депутати з фракції "Європейська солідарність", ОПЗЖ, "Батьківщина" є досвідчені та передбачувані, то "нові обличчя" Зеленського розчарували, вони за півтора роки так й не навчилися бути народними депутатами, – прокоментував заслужений економіст України, нардеп V-VI скликань Олексій Плотніков. – Втім, їхня діяльність підтвердила, що люди без досвіду – колишні реалізатори пива та весільні фотографи, котрі раптово отримали кабінети на вулиці Садова в урядовому кварталі столиці – не можуть керувати державою. Вони зазвичай голосують за документи, котрі необхідні для Офісу президента, хоча інколи вже й не вистачає голосів, які доводиться залучати з інших фракцій та груп. Головний висновок цього року – експеримент з "новими обличчями" провалився. Наразі рівень довіри до парламенту у громадян стрімко падає".

ASPI news зупинилося на найбільш суперечливих законах, якими пишається Арахамія.

1. Виведення з тіні та врегулювання грального бізнесу.

Зазначимо, що найбільша стаття, за якою збільшили дохідну частину спеціального фонду Держбюджету-2021, є плата за ліцензування азартних ігор та лотерей (7,4 мільярда гривень). Проте досі незрозуміло, яким чином за цією позицією буде відбуватися наповнення бюджету. Нагадаємо, нардепи досі не ухвалили пакет змін до Податкового кодексу (законопроєкт №2713-д). Тому оператори грального бізнесу, котрі лише мають розпочати роботу в індустрії азарту, не мають чіткої регламентації фіскальних правил від держави. А без цього ніхто не буде інвестувати у галузь та працювати. Відповідно чекати на прибутки поки що не варто. Мало того, що легалізація грального бізнесу викликала неоднозначну реакцію суспільства, так ще й закон про індустрію поки є недієвим.

2. Збільшення лімітів для ФОП та відтермінування РРО для ФОП.

Рух SaveФОП, котрий вже рік проводить акції протесту, явно не вважає цей пакет законів досягненням. Так, 22 грудня після масового мітингу вранці на Майдані Незалежності, ФОПи увечері оточили палац "Україна" в Києві під час вечірнього виступу "Кварталу 95", на якому, за деякою інформацією, мав бути присутнім Володимир Зеленський.

3. Відкриття ринку землі.

Попри різні застереження, цей закон можна поставити чинній владі в плюс.

4. Ухвалення антиофшорного закону.

Представники ділової спільноти України (Європейська бізнес асоціація, Союз українських підприємців, Американська торгова палата тощо) виступили категорично проти цього документу. На їхню думку, замість спрощення адміністрування він призвів до збільшення фіскального тиску на бізнес. До того ж, вважають бізнесмени, закон відкриває можливості для зловживань збоку податкової служби.

5. Повернення "пакунку малюка"

"Бебі-бокс" – пакуночок з одноразовою допомогою від держави для кожного новонародженого (містить: пелюшки, підгузки, вологі серветки, ковдру, рушник, дитячий крем тощо). Допомогу запроваджено з 1 вересня 2018 року урядом Володимира Гройсмана. З 1 вересня 2020 року Кабмін Дениса Шмигаля монетизував цю допомогу – по 5 тисяч гривень на кожного малюка. Оскільки на ці гроші неможливо було придбати товари, що містив "пакунок малюка", нардепи від "Слуги народу" героїчно скасували рішення свого ж уряду.

6. Доступ до дешевих кредитів.

Ще в травні 2020 року міністр економіки Ігор Петрашко заявив, що урядова пільгова програма "Доступні кредити 5-7-9%" не працює на повну потужність, бо банки не бажають брати на себе фінансові ризики. Всього за три місяці за цією програмою видано 451 кредит на суму 276 мільйонів гривень. "Це дуже мало", – зазначив міністр.

7. Підтримка інвесторів.

Здається, мало ухвалити якийсь закон, потрібно здійснювати комплекс заходів. Бо, якщо у 2018-му приріст прямих іноземних інвестицій становив 7,6%, а у 2019-му – 2,6%, то цього року маємо відтік ПІІ з показником мінус 112.6%.

8. Своєчасне ухвалення Держбюджету-2021.

Закон про Державний бюджет України встановлює чіткий термін ухвалення документу – 1 грудня, оскільки не пізніше ніж у двотижневий термін після офіційного опублікування закону повинні бути затверджені всі місцеві бюджети. Закріплений порядок дозволяє врахувати усі міжбюджетні трансферти між усіма елементами бюджетної системи України. Держбюджет-2021 було ухвалено зі значним запізненням після тривалих торгів з нардепами – 15 грудня 2020 року.