Новий уряд Німеччини обіцяє Україні підтримку та допомогу
Партії "зелених", соціал-демократів та лібералів уклали коаліційну угоду, яка визначає політику нової влади. Уряд ФРН продовжить допомагати Україні у відновленні територіальної цілісності та суверенітету.
Новий уряд Німеччини має намір підтримувати рух України до членства у Євросоюзі. Про це пише Європейська правда, із посиланням на текст коаліційної угоди, у середу, 24 листопада.
"Ми працюватимемо спільно з ЄС та його державами-членами над подальшим розвитком Східного партнерства. Такі держави, як Україна, Молдова та Грузія, які прагнуть членства в ЄС, повинні отримати можливість наближатися (до цього) шляхом послідовних реформ у сфері верховенства права та ринкової економіки", - йдеться в угоді.
Також уряд ФРН продовжить допомагати Україні у відновленні територіальної цілісності та суверенітету. Коаліція вимагає від Росії припинити війну на Донбасі та повернути анексований Крим.
"Ми прагнемо поглибити енергетичне партнерство з Україною, маючи великі амбіції у сфері відновлюваної енергії, виробництва зеленого водню, енергоефективності та скорочення викидів CO2", - йдеться у документі.
Своєю чергою, видання Spiegel пише, що "Ми вимагаємо негайно покласти край спробам дестабілізації України, насильству на сході України та незаконній анексії Криму. Шлях до мирного врегулювання конфлікту на сході України та зняття відповідних санкцій залежить від повного виконання мінських угод. Ми за вирішення мінських угод та заморожених конфліктів у регіоні", - йдеться в угоді.
Крім того, нова коаліція заявила про бажання тісно співпрацювати з Росією в енергетичних питаннях та вирішенні глобальних проблем. А також розкритикувала обмеження громадянських та демократичних свобод у Росії.
Раніше міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що євроінтеграція для України зараз є не метою, а інструментом зміцнення України. Також ASPI news повідомляло, що, за словами Кулеби, у погрозах угорської влади блокувати шлях України до НАТО немає нічого нового. Дипломат наголосив, Україна виступає за дружбу, але завжди битиме у відповідь.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.