Обстріли Харкова не мають військового сенсу, причина в іншому – Офіс президента
Михайло Подоляк вважає, що обстріли житлових кварталів Харкова, з точки зору військової справи, не мають жодного сенсу. Їхнє призначення в іншому – руйнувати і вбивати.
Військам Російської Федерації бракує сил для взяття Харкова, тому вони намагаються завдати максимальної шкоди місту. Про це повідомив радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк. Подоляк вважає, що обстріли житлових кварталів Харкова, з точки зору мистецтва ведення війни, не мають жодного сенсу, їхнє призначення інше – руйнувати і вбивати.
"У Росії явно немає сил, щоб узяти Харків. Але Москва й не має такої мети. Їхня мета – завдати максимальної шкоди місту і помститися його жителям. Показати Харкову справжні принади "русского мира" і "дружби народів" – Гради, Урагани, Смерчі", - написав він. Радник керівника Офісу президента вважає, що мета Росії – "ірраціональна помста" за те, що українці зруйнували наміри Москви у 2014 році і лютому 2022 року. "Стріляємо тільки тому, що можемо"? "Вбиваємо тільки тому, що подобається"? Так, авжеж, для сучасної РФ навіть це – аргументи", – пише Подоляк.
Подоляк стверджує, що Харків обов'язково вистоїть. "А харків'яни проживуть на кілька порядків довше, ніж проіснує Російська імперія. Історія дуже любить правду і сильних людей", – додав він.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.