Обстріли Харкова не мають військового сенсу, причина в іншому – Офіс президента
Михайло Подоляк вважає, що обстріли житлових кварталів Харкова, з точки зору військової справи, не мають жодного сенсу. Їхнє призначення в іншому – руйнувати і вбивати.
Військам Російської Федерації бракує сил для взяття Харкова, тому вони намагаються завдати максимальної шкоди місту. Про це повідомив радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк. Подоляк вважає, що обстріли житлових кварталів Харкова, з точки зору мистецтва ведення війни, не мають жодного сенсу, їхнє призначення інше – руйнувати і вбивати.
"У Росії явно немає сил, щоб узяти Харків. Але Москва й не має такої мети. Їхня мета – завдати максимальної шкоди місту і помститися його жителям. Показати Харкову справжні принади "русского мира" і "дружби народів" – Гради, Урагани, Смерчі", - написав він. Радник керівника Офісу президента вважає, що мета Росії – "ірраціональна помста" за те, що українці зруйнували наміри Москви у 2014 році і лютому 2022 року. "Стріляємо тільки тому, що можемо"? "Вбиваємо тільки тому, що подобається"? Так, авжеж, для сучасної РФ навіть це – аргументи", – пише Подоляк.
Подоляк стверджує, що Харків обов'язково вистоїть. "А харків'яни проживуть на кілька порядків довше, ніж проіснує Російська імперія. Історія дуже любить правду і сильних людей", – додав він.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що Європі необхідно створити новий військовий союз за участю України, який міг би стати основою майбутньої архітектури безпеки континенту.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що представники Києва проводили контакти з білоруською стороною щодо роботи ретрансляторів, які, за даними української розвідки, могли використовуватися Росією для коригування атак ударних безпілотників по території України.
Служба безпеки України провела чергову спецоперацію на тимчасово окупованому Кримському півострові, завдавши удару по військових об’єктах Росії в районі Керчі.
Росія може готувати новий масштабний етап залучення людей до війни проти України — у країні фіксують підготовку військових полігонів та інфраструктури для прийому додаткового особового складу.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що тепер саме Володимир Путін має визначитися, чи готова Росія погодитися на переговори з президентом України Володимиром Зеленським.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Білорусь за впливу Росії розбудовує поблизу українського кордону інфраструктуру, яка може мати військове призначення.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.