Олексія Резнікова було призначено міністром оборони України
Верховна Рада України проголосувала за призначення нового міністра оборони. Ним став Олексій Резніков, який раніше перебував на посаді віце-прем'єра-міністра з питань реінтеграції окупованих територій.
За призначення Резнікова міністром оборони України проголосувало 273 нородних депутатів. Як відомо, він змінив на урядовій посаді Андрія Тарана, який пішов у відставку 3 листопада. Раніше у засобах масової інформації вже була інформація, що саме Резніков займе місце Тарана. Також повідомлялося, що його кандидатуру заочно погодив Володимир Зеленський.
Відомо, що Резніков є одним із найбільш досвідчених юристів України. Свого часу він захищав у суді третього президента України Віктора Ющенка – після другого туру виборів у 2004 році. Також він вів справу Криворіжсталі. У 2014 році був обраний депутатом Київської міської ради, де став секретарем та заступником Віталія Кличка, а згодом – його радником. У 2016-2018 роках працював заступником голови Київської міської держадміністрації з питань самоврядування. У вересні 2019 року був призначений президентом Зеленським представником України у ТКГ у Мінську. З березня 2020 року перебував на посаді віце-прем'єра-міністра України з питань окупованих територій України.
Раніше ASPI news публікувало коментар колишнього спікера Верховної Ради України Дмитра Разумкова щодо кадрових перестановок в уряді.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Заява президента України про те, що США пов’язують гарантії безпеки з відходом ЗСУ з Донбасу, викликала задоволення у Москві. Водночас Зеленський попередив: такий крок означатиме не лише втрату територій, а й створення небезпечного плацдарму для Росії, що поставить під удар Україну та весь континент.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.