Оприлюднено висновки Комітету виборців щодо голосування
Кількість порушень під час другого туру виборів президента України значно зменшилась.
Про це було повідомлено під час брифінгу Комітету виборців України.
Кількість порушень під час другого туру виборів президента України значно зменшилась. Під час другого туру виборів президента працювало 2 тис. 89 состерігачів КВУ. Про це 22 квітня заявив генеральний директор КВУ Олексій Кошель. Окрім того спостерігачами Комітету виборців не було зафіксовано жодного підкупу виборців.
За словами Олексія Кошеля понад 50% зафіксованих проблем пов'язано із роботою виборчих округів, а також Законодавством. Зокрема, у Законі немає чіткої відповіді про те, що таке "політична реклама". Під час другого туру виборів зросла кількість незаконної агітації. "Не зважаючи на те, що прямої агітації там не було, проте, на думку юристів Комітету виборців України, — це порушення", - зауважив Олексій Кошель.
"Але закон не дає чіткої відповіді (ред. - що таке "політична агітація"), тому штаби кандидатів цим користувалися", - прокоментував аналітик КВУ Денис Рибачок.
Ще однією значною проблемою, за словами представників КВУ, стали виборчі протести. 1,8% голосів було визнано недійсними. Кількість таких випадків зросла: у першому турі виборів ця кількість становила 220 тис., а у другому — понад 400 тис.
За даними спостерігачів Комітету виборців, на закордонному окрузі було зареєстровано близько 550 тис. осіб. Проте проголосувало лише 59 тис. "Це пов'язано із фінансовим бар'єром", - прокоментував Олексій Кошель.
"Будемо сподіватись, що невдовзі кандидати подадуть фінансові звіти своїх кампаній. А поки ми будемо працювати із тією інформацією, яку маємо наразі", - підсумував аналітик КВУ Денис Рибачок.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.