Палацовий заколот, – політолог вважає, що Путін торгується з Байденом за свою особисту безпеку в Росії
Сьогодні, 7 грудня, відбудеться відеоконференція президентів США та Росії Джо Байдена і Володимира Путіна. Чому перемовини відбуваються на тлі чергової кремлівської ескалації на кордоні з Україною, ASPI news пояснив нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.
"Нам нав'язують образ Путіна, на якого у Росії усі моляться. Наростає невдоволення Путіним еліт, навіть з кола найближчих до нього олігархів. Вони розуміють, що його авантюри будуть дуже дорого коштувати великому російському бізнесу. Тому Путіну потрібно демонструвати перед своїми ж громадянами, що він й надалі є знаковою у світі людиною, до нього прислуховуються, його поважають. Немає в Москві нічого історично стабільнішого ніж царевбивство та палацовий заколот. Тобто головне для Путіна – втримати владу ", – зазначив політолог.
На зустрічі Путіна та Байдена у Швейцарії влітку цього року, американський президент дав очільнику Кремля пів року на виправлення поведінки. Цей термін сплив. Якщо Вашингтон зі свого боку зупинив санкції проти російського газогону "Північний потік-2", то Москва у відповідь не зробила нічого.
"Путіну важливо цей процес обнулити та перезапустити на наступні пів року. Тому він знову запрошує Байдена до розмови через ескалацію на кордоні з Україною. Кремлю потрібно отримати ще пів року, щоб продовжувати робити свої справи. Друга мета – знову спробувати щось виторгувати по Україні. Я думаю, що це не вдасться. Але питання поставлено. Й це знову розбалансувало спільну позицію Заходу. Вже лунають голоси у Європі на тему можливості не сваритися з Росією та підштовхнути Україну відмовитися від вступу до НАТО та стати на шлях нейтралітету фінського взірця", – підсумував Чорновіл.
ASPI news повідомляло про очікування Банкової від розмови Байдена та Путіна. У Москві ж проривів не чекають.
У Держприкордонслужбі заявили, що Мінськ фактично надає підтримку Кремлю, дозволяючи використовувати свою територію для військових потреб Росії. Це створює додаткові ризики для української безпеки.
Колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов та бізнесмен Тимур Міндіч опинилися в центрі гучного скандалу: НАБУ і САП оголосили їм підозру у справі про легалізацію коштів через будівництво елітного котеджного містечка “Династія” під Києвом. Слідство оцінює схему у понад 460 мільйонів гривень.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що війна може розвиватися як затяжний конфлікт, заморожений стан або перемога України. Він наголосив, що Європа повинна залишатися єдиною у підтримці Києва.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що його різкі висловлювання щодо України були вирвані з контексту та використані опонентами у внутрішній політичній боротьбі. Він наголосив, що позиція Берліна щодо підтримки Києва залишається незмінною.
Президент Володимир Зеленський заявив, що близько двадцяти країн вже зацікавлені у співпраці з Україною за програмою Drone Deals. Перші угоди підписані, контракти готуються, а нові домовленості принесуть енергетичні та фінансові результати для держави.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна та Німеччина домовилися про виробництво зброї на українській території. Він назвав це «сюрпризом», який зміцнить обороноздатність держави та продемонструє новий рівень підтримки з боку Берліна.
Президент Володимир Зеленський подякував ЄС, Великій Британії та Канаді за нові санкції проти російських структур і осіб, причетних до депортації українських дітей. Він наголосив, що санкційний тиск не зупиняється, а спільна мета — повернути дітей додому та покарати винних.
Європейський Союз запровадив санкції проти 16 осіб та 7 організацій, причетних до депортації та ідеологічної обробки українських дітей. Брюссель заявив, що мета — повернути дітей додому та притягнути Росію до відповідальності.
У Кремлі підтвердили домовленість про масштабний обмін полоненими між Росією та Україною, але Дмитро Пєсков визнав, що процес узгодження списків затягнувся. Москва демонструє обережний оптимізм, проте конкретних строків завершення підготовки не називає.
Керівник ОП Кирило Буданов заявив, що розмова між Зеленським і Путіним можлива лише за умови визнання Росією агресії, а Президент України тим часом анонсував виробництво зброї з Німеччиною на українській території.
У Держприкордонслужбі заявили, що Мінськ фактично надає підтримку Кремлю, дозволяючи використовувати свою територію для військових потреб Росії. Це створює додаткові ризики для української безпеки.
Колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов та бізнесмен Тимур Міндіч опинилися в центрі гучного скандалу: НАБУ і САП оголосили їм підозру у справі про легалізацію коштів через будівництво елітного котеджного містечка “Династія” під Києвом. Слідство оцінює схему у понад 460 мільйонів гривень.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що війна може розвиватися як затяжний конфлікт, заморожений стан або перемога України. Він наголосив, що Європа повинна залишатися єдиною у підтримці Києва.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що його різкі висловлювання щодо України були вирвані з контексту та використані опонентами у внутрішній політичній боротьбі. Він наголосив, що позиція Берліна щодо підтримки Києва залишається незмінною.