Палацовий заколот, – політолог вважає, що Путін торгується з Байденом за свою особисту безпеку в Росії
Сьогодні, 7 грудня, відбудеться відеоконференція президентів США та Росії Джо Байдена і Володимира Путіна. Чому перемовини відбуваються на тлі чергової кремлівської ескалації на кордоні з Україною, ASPI news пояснив нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.
"Нам нав'язують образ Путіна, на якого у Росії усі моляться. Наростає невдоволення Путіним еліт, навіть з кола найближчих до нього олігархів. Вони розуміють, що його авантюри будуть дуже дорого коштувати великому російському бізнесу. Тому Путіну потрібно демонструвати перед своїми ж громадянами, що він й надалі є знаковою у світі людиною, до нього прислуховуються, його поважають. Немає в Москві нічого історично стабільнішого ніж царевбивство та палацовий заколот. Тобто головне для Путіна – втримати владу ", – зазначив політолог.
На зустрічі Путіна та Байдена у Швейцарії влітку цього року, американський президент дав очільнику Кремля пів року на виправлення поведінки. Цей термін сплив. Якщо Вашингтон зі свого боку зупинив санкції проти російського газогону "Північний потік-2", то Москва у відповідь не зробила нічого.
"Путіну важливо цей процес обнулити та перезапустити на наступні пів року. Тому він знову запрошує Байдена до розмови через ескалацію на кордоні з Україною. Кремлю потрібно отримати ще пів року, щоб продовжувати робити свої справи. Друга мета – знову спробувати щось виторгувати по Україні. Я думаю, що це не вдасться. Але питання поставлено. Й це знову розбалансувало спільну позицію Заходу. Вже лунають голоси у Європі на тему можливості не сваритися з Росією та підштовхнути Україну відмовитися від вступу до НАТО та стати на шлях нейтралітету фінського взірця", – підсумував Чорновіл.
ASPI news повідомляло про очікування Банкової від розмови Байдена та Путіна. У Москві ж проривів не чекають.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.