Палацовий заколот, – політолог вважає, що Путін торгується з Байденом за свою особисту безпеку в Росії
Сьогодні, 7 грудня, відбудеться відеоконференція президентів США та Росії Джо Байдена і Володимира Путіна. Чому перемовини відбуваються на тлі чергової кремлівської ескалації на кордоні з Україною, ASPI news пояснив нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.
"Нам нав'язують образ Путіна, на якого у Росії усі моляться. Наростає невдоволення Путіним еліт, навіть з кола найближчих до нього олігархів. Вони розуміють, що його авантюри будуть дуже дорого коштувати великому російському бізнесу. Тому Путіну потрібно демонструвати перед своїми ж громадянами, що він й надалі є знаковою у світі людиною, до нього прислуховуються, його поважають. Немає в Москві нічого історично стабільнішого ніж царевбивство та палацовий заколот. Тобто головне для Путіна – втримати владу ", – зазначив політолог.
На зустрічі Путіна та Байдена у Швейцарії влітку цього року, американський президент дав очільнику Кремля пів року на виправлення поведінки. Цей термін сплив. Якщо Вашингтон зі свого боку зупинив санкції проти російського газогону "Північний потік-2", то Москва у відповідь не зробила нічого.
"Путіну важливо цей процес обнулити та перезапустити на наступні пів року. Тому він знову запрошує Байдена до розмови через ескалацію на кордоні з Україною. Кремлю потрібно отримати ще пів року, щоб продовжувати робити свої справи. Друга мета – знову спробувати щось виторгувати по Україні. Я думаю, що це не вдасться. Але питання поставлено. Й це знову розбалансувало спільну позицію Заходу. Вже лунають голоси у Європі на тему можливості не сваритися з Росією та підштовхнути Україну відмовитися від вступу до НАТО та стати на шлях нейтралітету фінського взірця", – підсумував Чорновіл.
ASPI news повідомляло про очікування Банкової від розмови Байдена та Путіна. У Москві ж проривів не чекають.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.