Палацовий заколот, – політолог вважає, що Путін торгується з Байденом за свою особисту безпеку в Росії
Сьогодні, 7 грудня, відбудеться відеоконференція президентів США та Росії Джо Байдена і Володимира Путіна. Чому перемовини відбуваються на тлі чергової кремлівської ескалації на кордоні з Україною, ASPI news пояснив нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.
"Нам нав'язують образ Путіна, на якого у Росії усі моляться. Наростає невдоволення Путіним еліт, навіть з кола найближчих до нього олігархів. Вони розуміють, що його авантюри будуть дуже дорого коштувати великому російському бізнесу. Тому Путіну потрібно демонструвати перед своїми ж громадянами, що він й надалі є знаковою у світі людиною, до нього прислуховуються, його поважають. Немає в Москві нічого історично стабільнішого ніж царевбивство та палацовий заколот. Тобто головне для Путіна – втримати владу ", – зазначив політолог.
На зустрічі Путіна та Байдена у Швейцарії влітку цього року, американський президент дав очільнику Кремля пів року на виправлення поведінки. Цей термін сплив. Якщо Вашингтон зі свого боку зупинив санкції проти російського газогону "Північний потік-2", то Москва у відповідь не зробила нічого.
"Путіну важливо цей процес обнулити та перезапустити на наступні пів року. Тому він знову запрошує Байдена до розмови через ескалацію на кордоні з Україною. Кремлю потрібно отримати ще пів року, щоб продовжувати робити свої справи. Друга мета – знову спробувати щось виторгувати по Україні. Я думаю, що це не вдасться. Але питання поставлено. Й це знову розбалансувало спільну позицію Заходу. Вже лунають голоси у Європі на тему можливості не сваритися з Росією та підштовхнути Україну відмовитися від вступу до НАТО та стати на шлях нейтралітету фінського взірця", – підсумував Чорновіл.
ASPI news повідомляло про очікування Банкової від розмови Байдена та Путіна. У Москві ж проривів не чекають.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.