Палацовий заколот, – політолог вважає, що Путін торгується з Байденом за свою особисту безпеку в Росії
Сьогодні, 7 грудня, відбудеться відеоконференція президентів США та Росії Джо Байдена і Володимира Путіна. Чому перемовини відбуваються на тлі чергової кремлівської ескалації на кордоні з Україною, ASPI news пояснив нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.
"Нам нав'язують образ Путіна, на якого у Росії усі моляться. Наростає невдоволення Путіним еліт, навіть з кола найближчих до нього олігархів. Вони розуміють, що його авантюри будуть дуже дорого коштувати великому російському бізнесу. Тому Путіну потрібно демонструвати перед своїми ж громадянами, що він й надалі є знаковою у світі людиною, до нього прислуховуються, його поважають. Немає в Москві нічого історично стабільнішого ніж царевбивство та палацовий заколот. Тобто головне для Путіна – втримати владу ", – зазначив політолог.
На зустрічі Путіна та Байдена у Швейцарії влітку цього року, американський президент дав очільнику Кремля пів року на виправлення поведінки. Цей термін сплив. Якщо Вашингтон зі свого боку зупинив санкції проти російського газогону "Північний потік-2", то Москва у відповідь не зробила нічого.
"Путіну важливо цей процес обнулити та перезапустити на наступні пів року. Тому він знову запрошує Байдена до розмови через ескалацію на кордоні з Україною. Кремлю потрібно отримати ще пів року, щоб продовжувати робити свої справи. Друга мета – знову спробувати щось виторгувати по Україні. Я думаю, що це не вдасться. Але питання поставлено. Й це знову розбалансувало спільну позицію Заходу. Вже лунають голоси у Європі на тему можливості не сваритися з Росією та підштовхнути Україну відмовитися від вступу до НАТО та стати на шлях нейтралітету фінського взірця", – підсумував Чорновіл.
ASPI news повідомляло про очікування Банкової від розмови Байдена та Путіна. У Москві ж проривів не чекають.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.