Парад на День Незалежності: непорозуміння між Офісом президента та ветеранами
Офіс президента Володимира Зеленського оприлюднив план заходів до Дня Незалежності, який цього року пройде без військового параду і у "новому форматі".
Водночас ветеранські та волонтерські організації, які організовують власний марш 24 серпня, кажуть, що команда президента свої плани з ними не погоджувала.
"У цьому році святкування 28-й річниці Незалежності України пройде в новому форматі. Головний акцент урочистостей - діти як майбутнє країни", - повідомили в Офісі президента в суботу.
Офіційні заходи мають початися 24 серпня о 9:30 біля пам'ятного Хреста на місці загибелі Героїв Небесної Сотні загальнонаціональною хвилиною мовчання.
"На знак того, що Україна і українці пам'ятають своїх героїв, прозвучать сто ударів дзвона, які підхоплять інші міста країни. Вони будуть символізувати сто ударів серця кожного з Героїв, полеглих Небесної Сотні", - йдеться в анонсі на сайті президента.
"Під звуки дзвонів на Майдані Незалежності буде піднято національний прапор. Військовий хор виконає Гімн України а капела", - анонсують у президента.
Водночас організатори неофіційного "Маршу захисників України", який також заплановано на ранок 24 серпня в центрі Києва, кажуть, що команда президента не узгодила з ними свій план, хоча вони зустрічалися з заступником голови Офісу президента Кирилом Тимошенком і домовлялися розвести у часі заходи.
"Ніхто нічого не узгоджував!", - написав у Facebook один з організаторів "Маршу" Павло Білоус.
"Ніяких офіційних обговорень з оргкомітетом "Маршу захисників" не було. Нам просто "призначили" час не спитавши", - повідомив інший член оргкомітету Андрій Медведько.
Оргкомітет проведе у понеділок прес-конференцію, на якій розкаже про власні плани.
Раніше вони планували пройти Хрещатиком близько 9:00 ранку.
"Перша "коробочка" - родини загиблих. Друга - важкопоранені ветерани, ампутанти. Далі - решта ветеранів", - розповідав один з учасників оргкомітету Євген Дикий.
В оргкомітеті також наголошують, що їхній захід - неполітичний та пройде без будь-якої партійної символіки.
"Маршу захисників України" став реакцією на те, що Володимир Зеленський вирішив уперше за п'ять років не проводити військовий парад до Дня Незалежності. Таке рішення він пояснив надто високою вартістю організації параду.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.