Парад на День Незалежності: непорозуміння між Офісом президента та ветеранами
Офіс президента Володимира Зеленського оприлюднив план заходів до Дня Незалежності, який цього року пройде без військового параду і у "новому форматі".
Водночас ветеранські та волонтерські організації, які організовують власний марш 24 серпня, кажуть, що команда президента свої плани з ними не погоджувала.
"У цьому році святкування 28-й річниці Незалежності України пройде в новому форматі. Головний акцент урочистостей - діти як майбутнє країни", - повідомили в Офісі президента в суботу.
Офіційні заходи мають початися 24 серпня о 9:30 біля пам'ятного Хреста на місці загибелі Героїв Небесної Сотні загальнонаціональною хвилиною мовчання.
"На знак того, що Україна і українці пам'ятають своїх героїв, прозвучать сто ударів дзвона, які підхоплять інші міста країни. Вони будуть символізувати сто ударів серця кожного з Героїв, полеглих Небесної Сотні", - йдеться в анонсі на сайті президента.
"Під звуки дзвонів на Майдані Незалежності буде піднято національний прапор. Військовий хор виконає Гімн України а капела", - анонсують у президента.
Водночас організатори неофіційного "Маршу захисників України", який також заплановано на ранок 24 серпня в центрі Києва, кажуть, що команда президента не узгодила з ними свій план, хоча вони зустрічалися з заступником голови Офісу президента Кирилом Тимошенком і домовлялися розвести у часі заходи.
"Ніхто нічого не узгоджував!", - написав у Facebook один з організаторів "Маршу" Павло Білоус.
"Ніяких офіційних обговорень з оргкомітетом "Маршу захисників" не було. Нам просто "призначили" час не спитавши", - повідомив інший член оргкомітету Андрій Медведько.
Оргкомітет проведе у понеділок прес-конференцію, на якій розкаже про власні плани.
Раніше вони планували пройти Хрещатиком близько 9:00 ранку.
"Перша "коробочка" - родини загиблих. Друга - важкопоранені ветерани, ампутанти. Далі - решта ветеранів", - розповідав один з учасників оргкомітету Євген Дикий.
В оргкомітеті також наголошують, що їхній захід - неполітичний та пройде без будь-якої партійної символіки.
"Маршу захисників України" став реакцією на те, що Володимир Зеленський вирішив уперше за п'ять років не проводити військовий парад до Дня Незалежності. Таке рішення він пояснив надто високою вартістю організації параду.
Україна буде продовжувати відповідати на російські атаки таким чином, щоб системно послаблювати можливості Росії вести та затягувати війну.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Україна буде продовжувати відповідати на російські атаки таким чином, щоб системно послаблювати можливості Росії вести та затягувати війну.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.