Паризька угода для України: Стефанішина пояснила значення кліматичних переговорів для євроінтеграції (Відео)
Україна може отримати доступ до так званих кліматичних фінансів. Відповідну заяву зробила віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
У Києві 22 листопада відбулася пресконференція щодо повернення української делегації з міжнародних кліматичних переговорів COP26. Про це повідомив кореспондент агентства ASPI news, який був присутній на події.
Зокрема, віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції розповіла, що від міжнародних кліматичних переговорів у Глазго уряд очікує узгодження амбітних та системних заходів, що допоможуть кожній з країн-учасниць досягти своїх кліматичних цілей: "Важливо успішно завершити переговори за статтею 6 Паризької угоди щодо створення ринкових та неринкових механізмів зменшення викидів вуглецю. Це рішення необхідне для ефективної реалізації Паризької угоди, а отже, і виконання Україною своїх зобов'язань".
Також Ольга Стефанішина зазначила, що у липні уряд затвердив амбітний НВВ-2 про зниження викидів на 65% до 2030 від рівня 1990 року. Крім того, на саміті Київ має намір долучитися щонайменше до чотирьох екологічних ініціатив: Глобальної ініціативи щодо скорочення викидів метану; Декларації про лісо- та землекористування; Ініціативи зелені мережі – одне сонце, один світ, одна мережа; Ініціативи "Лідерська група промислового переходу".
Також Україна планує долучитися до Заяви щодо глобального переходу від вугілля до чистої енергетики.І рина Ставчук, заступниця голови Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, відзначила, що принципово важливим є також питання доступу до фінансових ресурсів Зеленого кліматичного фонду. За словами Ірини Ставчук, потреба України в екологічній модернізації складає близько 102 млрд євро.
"Звичайно, значну частину цих коштів ми можемо залучити як прямі інвестиції у реальний сектор, що вимагатиме судової реформи та посилення захисту інвесторів. Проте частину з них ми сподіваємося отримати з міжнародних екологічних фондів", - додала вона.
Наразі Україна отримує підтримку для зміцнення інституційного потенціалу в рамках Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату та Кіотського протоколу. Для Києва важливо, щоб ця підтримка була продовжена.
Нагадаємо, українська делегація повернулась з міжнародних кліматичних переговорів COP26 на провела у столиці прес-сніданок. На які зміни варто очікувати у внутрішній кліматичній політиці після конференції журналісту ASPI news розповіла Ірина Ставчук, заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.