Паризька угода для України: Стефанішина пояснила значення кліматичних переговорів для євроінтеграції (Відео)
Україна може отримати доступ до так званих кліматичних фінансів. Відповідну заяву зробила віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
У Києві 22 листопада відбулася пресконференція щодо повернення української делегації з міжнародних кліматичних переговорів COP26. Про це повідомив кореспондент агентства ASPI news, який був присутній на події.
Зокрема, віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції розповіла, що від міжнародних кліматичних переговорів у Глазго уряд очікує узгодження амбітних та системних заходів, що допоможуть кожній з країн-учасниць досягти своїх кліматичних цілей: "Важливо успішно завершити переговори за статтею 6 Паризької угоди щодо створення ринкових та неринкових механізмів зменшення викидів вуглецю. Це рішення необхідне для ефективної реалізації Паризької угоди, а отже, і виконання Україною своїх зобов'язань".
Також Ольга Стефанішина зазначила, що у липні уряд затвердив амбітний НВВ-2 про зниження викидів на 65% до 2030 від рівня 1990 року. Крім того, на саміті Київ має намір долучитися щонайменше до чотирьох екологічних ініціатив: Глобальної ініціативи щодо скорочення викидів метану; Декларації про лісо- та землекористування; Ініціативи зелені мережі – одне сонце, один світ, одна мережа; Ініціативи "Лідерська група промислового переходу".
Також Україна планує долучитися до Заяви щодо глобального переходу від вугілля до чистої енергетики.І рина Ставчук, заступниця голови Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, відзначила, що принципово важливим є також питання доступу до фінансових ресурсів Зеленого кліматичного фонду. За словами Ірини Ставчук, потреба України в екологічній модернізації складає близько 102 млрд євро.
"Звичайно, значну частину цих коштів ми можемо залучити як прямі інвестиції у реальний сектор, що вимагатиме судової реформи та посилення захисту інвесторів. Проте частину з них ми сподіваємося отримати з міжнародних екологічних фондів", - додала вона.
Наразі Україна отримує підтримку для зміцнення інституційного потенціалу в рамках Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату та Кіотського протоколу. Для Києва важливо, щоб ця підтримка була продовжена.
Нагадаємо, українська делегація повернулась з міжнародних кліматичних переговорів COP26 на провела у столиці прес-сніданок. На які зміни варто очікувати у внутрішній кліматичній політиці після конференції журналісту ASPI news розповіла Ірина Ставчук, заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України.
ПолітикаКерівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
ПолітикаЗгідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
ПолітикаЄвропейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.
ПолітикаРосійське МЗС вкотре заявило про «системні удари» по Києву, але реакція в Україні та світі була іронічною. Коментатори наголосили, що ці погрози виглядають як відчайдушні спроби залякати дипломатів, проте насправді вони лише демонструють деградацію російської дипломатії.
ПолітикаРечник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що жодна країна світу не може гарантувати стовідсоткове відбиття масованих комбінованих ударів, особливо за несприятливих погодних умов.
ПолітикаДержсекретар США Марко Рубіо заявив, що глава МЗС РФ Сергій Лавров під час телефонної розмови попросив його донести до президента Дональда Трампа повідомлення від Володимира Путіна про майбутні удари по Києву.
ПолітикаПісля заяв Москви про «системні удари» по Києву перші реакції іноземних посольств засвідчили: дипломатичні місії залишаються на місці й не планують евакуації. Західні дипломати наголосили, що їхня присутність у столиці є символом підтримки України та сигналом Кремлю, що шантаж не працює.
ПолітикаМіністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що погрози Москви щодо нових масованих ударів по Києву мають на меті залякати іноземних дипломатів і створити атмосферу страху. Він підкреслив, що Україна не очікує успіху цього шантажу, а світ повинен відповісти додатковими пакетами допомоги та санкцій проти Росії.
ПолітикаГлава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Росія продовжить завдавати ударів по Києву, попередивши про це Сполучені Штати. Він наголосив, що атаки будуть «системними» і спрямованими на «центри ухвалення рішень», фактично визнавши намір Кремля тримати столицю України під постійним терором.
ПолітикаКерівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
ПолітикаЗгідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
ПолітикаЄвропейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.