Паризька угода для України: Стефанішина пояснила значення кліматичних переговорів для євроінтеграції (Відео)
Україна може отримати доступ до так званих кліматичних фінансів. Відповідну заяву зробила віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
У Києві 22 листопада відбулася пресконференція щодо повернення української делегації з міжнародних кліматичних переговорів COP26. Про це повідомив кореспондент агентства ASPI news, який був присутній на події.
Зокрема, віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції розповіла, що від міжнародних кліматичних переговорів у Глазго уряд очікує узгодження амбітних та системних заходів, що допоможуть кожній з країн-учасниць досягти своїх кліматичних цілей: "Важливо успішно завершити переговори за статтею 6 Паризької угоди щодо створення ринкових та неринкових механізмів зменшення викидів вуглецю. Це рішення необхідне для ефективної реалізації Паризької угоди, а отже, і виконання Україною своїх зобов'язань".
Також Ольга Стефанішина зазначила, що у липні уряд затвердив амбітний НВВ-2 про зниження викидів на 65% до 2030 від рівня 1990 року. Крім того, на саміті Київ має намір долучитися щонайменше до чотирьох екологічних ініціатив: Глобальної ініціативи щодо скорочення викидів метану; Декларації про лісо- та землекористування; Ініціативи зелені мережі – одне сонце, один світ, одна мережа; Ініціативи "Лідерська група промислового переходу".
Також Україна планує долучитися до Заяви щодо глобального переходу від вугілля до чистої енергетики.І рина Ставчук, заступниця голови Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, відзначила, що принципово важливим є також питання доступу до фінансових ресурсів Зеленого кліматичного фонду. За словами Ірини Ставчук, потреба України в екологічній модернізації складає близько 102 млрд євро.
"Звичайно, значну частину цих коштів ми можемо залучити як прямі інвестиції у реальний сектор, що вимагатиме судової реформи та посилення захисту інвесторів. Проте частину з них ми сподіваємося отримати з міжнародних екологічних фондів", - додала вона.
Наразі Україна отримує підтримку для зміцнення інституційного потенціалу в рамках Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату та Кіотського протоколу. Для Києва важливо, щоб ця підтримка була продовжена.
Нагадаємо, українська делегація повернулась з міжнародних кліматичних переговорів COP26 на провела у столиці прес-сніданок. На які зміни варто очікувати у внутрішній кліматичній політиці після конференції журналісту ASPI news розповіла Ірина Ставчук, заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України.
ПолітикаКерівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що російські війська втратили будь-які можливості створювати загрозу Запоріжжю після успішної операції українських сил у Степногірську.
ПолітикаУ ніч на 17 травня українські сили здійснили одну з наймасштабніших атак дронами по території Росії, зосередивши удари на Московському регіоні. За даними російських джерел, у небі над столицею було зафіксовано сотні безпілотників, які спричинили пошкодження стратегічних будівель та хаос у роботі аеропортів.
ПолітикаУ Москві дедалі більше усвідомлюють, що війна проти України може закінчитися без перемоги для Росії. Джерела в Кремлі повідомляють, що там уже обговорюють сценарії «невиграшного завершення», однак сам Володимир Путін не має чіткого плану, як вийти з глухого кута.
ПолітикаУ ніч на 18 травня Росія здійснила чергову масовану атаку на українську енергетичну інфраструктуру. Президент Володимир Зеленський заявив, що ворог намагається системно знищити енергетику країни, аби позбавити українців світла та тепла.
ПолітикаКомандир спецпідрозділу ЗСУ Мадяр заявив, що російська столиця захищається застарілими радянськими системами протиповітряної оборони, які не відповідають сучасним викликам.
ПолітикаПосол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що масовані українські атаки дронами на військові цілі в Росії мають змусити Кремль переглянути свої розрахунки.
ПолітикаУряд Естонії підтвердив, що країна вперше знищила безпілотник, який порушив її повітряний простір. Інцидент стався у ніч на 18 травня, коли військові засоби протиповітряної оборони зафіксували невідомий апарат, що рухався з боку російського кордону.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський у своєму зверненні повідомив, що російська економіка зазнає серйозних втрат через удари українських сил по нафтогазовій інфраструктурі. За його словами, Москва вже змушена зупиняти роботу окремих свердловин, що є прямим наслідком українських атак.
ПолітикаОфіційний Київ заявив, що Москва використовує Мінськ як полігон для демонстрації ядерної сили, а це є порушенням міжнародних норм і сигналом небезпечної ескалації.
ПолітикаКремлівський речник заявив, що «Москва не бачить причин для занепокоєння», тоді як український президент попередив про реальну небезпеку втягування Мінська у війну.
ПолітикаКерівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що російські війська втратили будь-які можливості створювати загрозу Запоріжжю після успішної операції українських сил у Степногірську.
ПолітикаУ ніч на 17 травня українські сили здійснили одну з наймасштабніших атак дронами по території Росії, зосередивши удари на Московському регіоні. За даними російських джерел, у небі над столицею було зафіксовано сотні безпілотників, які спричинили пошкодження стратегічних будівель та хаос у роботі аеропортів.
ПолітикаУ Москві дедалі більше усвідомлюють, що війна проти України може закінчитися без перемоги для Росії. Джерела в Кремлі повідомляють, що там уже обговорюють сценарії «невиграшного завершення», однак сам Володимир Путін не має чіткого плану, як вийти з глухого кута.
ПолітикаУ ніч на 18 травня Росія здійснила чергову масовану атаку на українську енергетичну інфраструктуру. Президент Володимир Зеленський заявив, що ворог намагається системно знищити енергетику країни, аби позбавити українців світла та тепла.