Паризька угода для України: Стефанішина пояснила значення кліматичних переговорів для євроінтеграції (Відео)
Україна може отримати доступ до так званих кліматичних фінансів. Відповідну заяву зробила віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
У Києві 22 листопада відбулася пресконференція щодо повернення української делегації з міжнародних кліматичних переговорів COP26. Про це повідомив кореспондент агентства ASPI news, який був присутній на події.
Зокрема, віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції розповіла, що від міжнародних кліматичних переговорів у Глазго уряд очікує узгодження амбітних та системних заходів, що допоможуть кожній з країн-учасниць досягти своїх кліматичних цілей: "Важливо успішно завершити переговори за статтею 6 Паризької угоди щодо створення ринкових та неринкових механізмів зменшення викидів вуглецю. Це рішення необхідне для ефективної реалізації Паризької угоди, а отже, і виконання Україною своїх зобов'язань".
Також Ольга Стефанішина зазначила, що у липні уряд затвердив амбітний НВВ-2 про зниження викидів на 65% до 2030 від рівня 1990 року. Крім того, на саміті Київ має намір долучитися щонайменше до чотирьох екологічних ініціатив: Глобальної ініціативи щодо скорочення викидів метану; Декларації про лісо- та землекористування; Ініціативи зелені мережі – одне сонце, один світ, одна мережа; Ініціативи "Лідерська група промислового переходу".
Також Україна планує долучитися до Заяви щодо глобального переходу від вугілля до чистої енергетики.І рина Ставчук, заступниця голови Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, відзначила, що принципово важливим є також питання доступу до фінансових ресурсів Зеленого кліматичного фонду. За словами Ірини Ставчук, потреба України в екологічній модернізації складає близько 102 млрд євро.
"Звичайно, значну частину цих коштів ми можемо залучити як прямі інвестиції у реальний сектор, що вимагатиме судової реформи та посилення захисту інвесторів. Проте частину з них ми сподіваємося отримати з міжнародних екологічних фондів", - додала вона.
Наразі Україна отримує підтримку для зміцнення інституційного потенціалу в рамках Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату та Кіотського протоколу. Для Києва важливо, щоб ця підтримка була продовжена.
Нагадаємо, українська делегація повернулась з міжнародних кліматичних переговорів COP26 на провела у столиці прес-сніданок. На які зміни варто очікувати у внутрішній кліматичній політиці після конференції журналісту ASPI news розповіла Ірина Ставчук, заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.
Українська балістична ракета FP-7 наблизилася до початку бойового застосування. Після серії успішних випробувань нова розробка компанії Fire Point проходить державну сертифікацію, а перші удари по наземних цілях можуть відбутися вже восени цього року.
Україна і Польща пережили найскладнішу фазу напруження у двосторонніх відносинах, однак окремі проблеми й надалі залишаються відчутними.
Російський лідер Володимир Путін провів масштабні кадрові перестановки у вищому військовому командуванні РФ, змінивши відповідальних за логістику, військові закупівлі, перспективні озброєння та війська безпілотних систем.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.