Партія Шольца заявила про можливість вести переговори з Росією
Обмін ув'язненими між Росією, Німеччиною та США свідчить, що з країною-агресором "можна вести переговори". Про це заявила лідер Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Саскія Ескен в інтерв'ю ntv.
"Це великий успіх дипломатії, що тепер стало можливим звільнити багатьох німецьких та інших західноєвропейських та західних громадян з в'язниць у Росії", - переконує політик.
За її словами, рішення про звільнення кілера Вадима Красікова "було непростим", але воно буцімто дало змогу "забезпечити свободу та безпеку для багатьох людей". "У будь-якому випадку, угода показує, що можна вести переговори, вступати в переговори з російською державою, навіть з російським агресором, з питань, де він теж має свої інтереси", - запевняє очільниця СДПН.
Зрештою метою є досягнення миру, переконана Ескен, і додає, що треба створити такі умови, за яких Росія "буде готова розмовляти".
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україна категорично не погодиться на жодні територіальні поступки Росії, попри спроби Кремля нав'язати власне бачення завершення війни.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україні необхідно демонструвати реальні перемоги, аби зберегти підтримку президента США Дональда Трампа та всього американського політичного керівництва.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов закликав жителів тимчасово окупованого Криму з розумінням поставитися до труднощів, які виникають після українських ударів по військовій інфраструктурі півострова.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов уперше детально розповів, як складалися його робочі взаємини з президентом Володимиром Зеленським.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що завершення активної фази війни до кінця року залишається реалістичним сценарієм, однак досягти цього можна лише за умови збереження військового тиску на Росію та активної міжнародної підтримки України.
Російське керівництво не планує переходити до змістовних мирних переговорів із Україною щонайменше до початку 2027 року, оскільки розраховує досягти вигідніших для себе військових і політичних позицій.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш уперше детально прокоментував передачу Україні ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, заявивши, що це рішення було ухвалене після консультацій із НАТО та американським військовим командуванням.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає, що новий масований ракетно-дроновий удар Росії по Україні свідчить про зростаючий відчай Кремля, а не про його силу.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко виступив із новою резонансною заявою щодо війни в Україні, переклавши відповідальність за продовження конфлікту на західні країни. Білоруський лідер стверджує, що саме дії Заходу нібито не дозволяють завершити бойові дії, тоді як Росія продовжує щоденні масовані удари по українських містах.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що головним завданням української делегації на саміті НАТО в Анкарі стане досягнення конкретних домовленостей щодо посилення протиповітряної оборони держави.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україна категорично не погодиться на жодні територіальні поступки Росії, попри спроби Кремля нав'язати власне бачення завершення війни.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україні необхідно демонструвати реальні перемоги, аби зберегти підтримку президента США Дональда Трампа та всього американського політичного керівництва.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов закликав жителів тимчасово окупованого Криму з розумінням поставитися до труднощів, які виникають після українських ударів по військовій інфраструктурі півострова.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов уперше детально розповів, як складалися його робочі взаємини з президентом Володимиром Зеленським.