Перевівши ГТС на поставку водню в ЄС, Україна може "посунути" Росію з ринку енергоресурсів, - Кулеба (Відео)
Запланований перехід газотранспортної системи (ГТС) України на транспортування водню в Європу буде політичним проєктом. Він допоможе Україні зайняти місце Росії в ролі постачальника енергоресурсів до ЄС.
Постачання водню до ЄС дасть можливість зміцнити енергетичну безпеку та економіку України. Про це міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив на брифінгу у четвер, 30 вересня.
"З усіх точок зору розвиток водневої енергетики є не просто джерелом створення альтернативного джерела енергії, а великим політичним європейським проєктом, який здатний кардинально змінити розклад сил в Європі. Наприклад, Україна у відносинах з Німеччиною може зайняти місце Росії, коли йдеться про постачання газу. І ми не повинні розглядати водню як виключно економічний проєкт, постачання водню до Євросоюзу - це великий політичний проєкт і дуже серйозний інструмент європейської інтеграції", - додав Кулеба.
Раніше глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що РФ не випадково відмовилася продовжити мандат двох місій ОБСЄ, які працювали на російсько-українському кордоні. Кулеба нагадав, що відповідно до міжнародного права, єдиним статусом Російської Федерації на Донбасі та в Криму, є статус держави-окупанта. Також ASPI news повідомляло, що Кулеба сказав, що цілями України після Генасамблеї ООН, є протидія окупанту, подолання пандемії COVID-19 і поліпшення умов життя українців в окупації.
Російський лідер Володимир Путін заявив, що країни НАТО нібито готуються до можливого конфлікту з Росією, а також провів паралелі із подіями 1941 року. Його слова стали черговою спробою Кремля представити протистояння із Заходом як історичне протистояння та виправдати власну військову політику.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прокоментував заяви президента України Володимира Зеленського щодо ролі Білорусі у війні та можливих загроз із боку Мінська. Очільник російської дипломатії традиційно звинуватив Київ у нібито провокаційній політиці, водночас намагаючись представити Москву як сторону, зацікавлену у діалозі.
Президент США Дональд Трамп, за даними ЗМІ, під час розмови з українським лідером Володимиром Зеленським закликав Київ до більш рішучого підходу у контактах із Москвою. Заява стала черговим свідченням того, що Вашингтон намагається впливати на переговорну стратегію України в умовах затяжної війни.
Президент України Володимир Зеленський заявив про посилення контролю за виконанням міжнародних домовленостей щодо постачання систем протиповітряної оборони, підкресливши, що відповідальність за дотримання графіків поставок буде персональною для кожного залученого посадовця та дипломата.
Російський лідер Володимир Путін відреагував на серію українських ударів по об’єктах у тимчасово окупованому Криму та доручив уряду й військовому керівництву РФ мінімізувати їхні наслідки. Заяви з Кремля свідчать, що Москва розглядає атаки як серйозний виклик для військової логістики та забезпечення півострова.
Президент України Володимир Зеленський зробив заяву про поточний стан українсько-польських відносин, наголосивши на важливості збереження стратегічного партнерства між Києвом і Варшавою навіть у період політичних дискусій та емоційних суперечок.
Володимир Путін заявив, що можливий переговорний процес із Україною має відбуватися на умовах, які Москва вважає прийнятними. У Кремлі знову говорять про нібито готовність до діалогу, однак водночас пов’язують його з вимогами, які Київ раніше називав неприйнятними.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що власна далекобійна зброя стала одним із головних інструментів впливу Києва на Москву. За його словами, можливість завдавати ударів на значній відстані змушує Росію враховувати наслідки війни та створює додатковий тиск на Кремль.
Президент України Володимир Зеленський не братиме участі у конференції з відновлення України в польському Гданську, а українську делегацію очолить прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що всередині самої Росії дедалі частіше звучать критичні оцінки на адресу президента РФ Володимира Путіна, що, за його словами, свідчить про поступове накопичення внутрішнього невдоволення політичним курсом Кремля.
Російський лідер Володимир Путін заявив, що країни НАТО нібито готуються до можливого конфлікту з Росією, а також провів паралелі із подіями 1941 року. Його слова стали черговою спробою Кремля представити протистояння із Заходом як історичне протистояння та виправдати власну військову політику.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прокоментував заяви президента України Володимира Зеленського щодо ролі Білорусі у війні та можливих загроз із боку Мінська. Очільник російської дипломатії традиційно звинуватив Київ у нібито провокаційній політиці, водночас намагаючись представити Москву як сторону, зацікавлену у діалозі.
Президент США Дональд Трамп, за даними ЗМІ, під час розмови з українським лідером Володимиром Зеленським закликав Київ до більш рішучого підходу у контактах із Москвою. Заява стала черговим свідченням того, що Вашингтон намагається впливати на переговорну стратегію України в умовах затяжної війни.
Президент України Володимир Зеленський заявив про посилення контролю за виконанням міжнародних домовленостей щодо постачання систем протиповітряної оборони, підкресливши, що відповідальність за дотримання графіків поставок буде персональною для кожного залученого посадовця та дипломата.