Петренко: Мін’юст запроваджує зміни в пенітенціарній системі
"Десятиліттями пенітенціарна система була закритою і не реформованою. Фактично тут знищували людину і її гідність. Повернутися до нормального життя, потрапивши до наших тюремних установ, вдавалося дуже небагатьом. Наша команда змогла запустити процеси змін, які крок за кроком забезпечать формування нової гуманної тюремної системи європейського рівня. Вона не знищуватиме долю людини, а робитиме усе можливе, щоб українець, який вчинив помилку, усвідомив її, зміг виправитися і повернутися до нормального життя у суспільстві", - наголосив очільник Мін’юсту.
Він зауважив: за останні кілька років вдалося покращити рівень фінансування, а відповідно і матеріально-технічного забезпечення. Це дає можливість потроху приводити умови перебування підозрюваних та ув’язнених до європейських стандартів, ліквідувати переповнення місць тримання ув’язнених та засуджених, запобігти катуванням, гарантувати нормальну медичну допомогу та почати боротьбу з такими тяжкими хворобами як туберкульоз, ВІЛ, гепатити, забезпечити запуск пробації, в рамках якої проходить ресоціалізація громадян з судимістю та профілактика вчинення повторних злочинів.
За словами Павла Петренка, Мін’юст у реформуванні пенітенціарної системи керується двома ключовими принципами.
Перший – забезпечення престижності професії працівника установ ДКВС та підвищення поваги до людей, які працюють в установах виконання покарань. "Як Міністр юстиції я гарантую, що ми захищатимемо інтереси кожного співробітника системи ДКВС, який сумлінно виконує свої обов’язки", - заявив Павло Петренко.
Другий – зміна ставлення до тих громадян, які мали проблеми з законом і зараз перебувають за гратами.
Міністр юстиції поінформував присутніх, що впродовж 2018 року через апробаційні програми пройшло понад 100 тисяч засуджених. І лише 2 тисячі з них, а це менше 2%, вчинили повторні злочини.
Разом з тим працівники системи активно допомагають ув’язненим після звільнення знайти роботу й дім, знайти підтримку й своє місце в громаді.
Росія не має жодних конкретних домовленостей щодо продовження мирних переговорів з Україною, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, фактично підтвердивши, що дипломатичний процес залишається без визначеного графіка та узгоджених подальших кроків.
Російський лідер Володимир Путін виступив із черговою серією заяв щодо війни проти України, у яких повторив кремлівські наративи про «захист Росії» та звинуватив Київ і Захід у нібито створенні конфлікту. Його слова стали черговою спробою Москви виправдати повномасштабне вторгнення та сформувати власну картину подій для внутрішньої та міжнародної аудиторії.
Президент США Дональд Трамп під час контактів із президентом України Володимиром Зеленським отримав інше бачення ситуації навколо російсько-української війни та змінив частину своїх попередніх оцінок щодо конфлікту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що останній саміт «Групи семи» продемонстрував важливий переломний момент у позиції західних союзників щодо війни Росії проти України.
Міністерство закордонних справ України заявило, що Київ працює над зменшенням емоційності у відносинах із Польщею та прагне повернути двосторонній діалог у конструктивне русло. Українська дипломатія наголошує, що попри складні моменти стратегічне партнерство між країнами має залишатися пріоритетом.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що дипломатичні контакти із президентом США Дональдом Трампом дозволили змінити його початкове бачення війни та ситуації навколо України.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що справжній відтік російського населення з окупованого Криму може розпочатися тоді, коли Росія втратить можливість ефективно захищати півострів від українських ударів.
Російський лідер Володимир Путін заявив, що країни НАТО нібито готуються до можливого конфлікту з Росією, а також провів паралелі із подіями 1941 року. Його слова стали черговою спробою Кремля представити протистояння із Заходом як історичне протистояння та виправдати власну військову політику.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прокоментував заяви президента України Володимира Зеленського щодо ролі Білорусі у війні та можливих загроз із боку Мінська. Очільник російської дипломатії традиційно звинуватив Київ у нібито провокаційній політиці, водночас намагаючись представити Москву як сторону, зацікавлену у діалозі.
Президент США Дональд Трамп, за даними ЗМІ, під час розмови з українським лідером Володимиром Зеленським закликав Київ до більш рішучого підходу у контактах із Москвою. Заява стала черговим свідченням того, що Вашингтон намагається впливати на переговорну стратегію України в умовах затяжної війни.
Росія не має жодних конкретних домовленостей щодо продовження мирних переговорів з Україною, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, фактично підтвердивши, що дипломатичний процес залишається без визначеного графіка та узгоджених подальших кроків.
Російський лідер Володимир Путін виступив із черговою серією заяв щодо війни проти України, у яких повторив кремлівські наративи про «захист Росії» та звинуватив Київ і Захід у нібито створенні конфлікту. Його слова стали черговою спробою Москви виправдати повномасштабне вторгнення та сформувати власну картину подій для внутрішньої та міжнародної аудиторії.
Президент США Дональд Трамп під час контактів із президентом України Володимиром Зеленським отримав інше бачення ситуації навколо російсько-української війни та змінив частину своїх попередніх оцінок щодо конфлікту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що останній саміт «Групи семи» продемонстрував важливий переломний момент у позиції західних союзників щодо війни Росії проти України.