Петренко: Мін’юст запроваджує зміни в пенітенціарній системі
"Десятиліттями пенітенціарна система була закритою і не реформованою. Фактично тут знищували людину і її гідність. Повернутися до нормального життя, потрапивши до наших тюремних установ, вдавалося дуже небагатьом. Наша команда змогла запустити процеси змін, які крок за кроком забезпечать формування нової гуманної тюремної системи європейського рівня. Вона не знищуватиме долю людини, а робитиме усе можливе, щоб українець, який вчинив помилку, усвідомив її, зміг виправитися і повернутися до нормального життя у суспільстві", - наголосив очільник Мін’юсту.
Він зауважив: за останні кілька років вдалося покращити рівень фінансування, а відповідно і матеріально-технічного забезпечення. Це дає можливість потроху приводити умови перебування підозрюваних та ув’язнених до європейських стандартів, ліквідувати переповнення місць тримання ув’язнених та засуджених, запобігти катуванням, гарантувати нормальну медичну допомогу та почати боротьбу з такими тяжкими хворобами як туберкульоз, ВІЛ, гепатити, забезпечити запуск пробації, в рамках якої проходить ресоціалізація громадян з судимістю та профілактика вчинення повторних злочинів.
За словами Павла Петренка, Мін’юст у реформуванні пенітенціарної системи керується двома ключовими принципами.
Перший – забезпечення престижності професії працівника установ ДКВС та підвищення поваги до людей, які працюють в установах виконання покарань. "Як Міністр юстиції я гарантую, що ми захищатимемо інтереси кожного співробітника системи ДКВС, який сумлінно виконує свої обов’язки", - заявив Павло Петренко.
Другий – зміна ставлення до тих громадян, які мали проблеми з законом і зараз перебувають за гратами.
Міністр юстиції поінформував присутніх, що впродовж 2018 року через апробаційні програми пройшло понад 100 тисяч засуджених. І лише 2 тисячі з них, а це менше 2%, вчинили повторні злочини.
Разом з тим працівники системи активно допомагають ув’язненим після звільнення знайти роботу й дім, знайти підтримку й своє місце в громаді.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.