Петренко: Мін’юст запроваджує зміни в пенітенціарній системі
"Десятиліттями пенітенціарна система була закритою і не реформованою. Фактично тут знищували людину і її гідність. Повернутися до нормального життя, потрапивши до наших тюремних установ, вдавалося дуже небагатьом. Наша команда змогла запустити процеси змін, які крок за кроком забезпечать формування нової гуманної тюремної системи європейського рівня. Вона не знищуватиме долю людини, а робитиме усе можливе, щоб українець, який вчинив помилку, усвідомив її, зміг виправитися і повернутися до нормального життя у суспільстві", - наголосив очільник Мін’юсту.
Він зауважив: за останні кілька років вдалося покращити рівень фінансування, а відповідно і матеріально-технічного забезпечення. Це дає можливість потроху приводити умови перебування підозрюваних та ув’язнених до європейських стандартів, ліквідувати переповнення місць тримання ув’язнених та засуджених, запобігти катуванням, гарантувати нормальну медичну допомогу та почати боротьбу з такими тяжкими хворобами як туберкульоз, ВІЛ, гепатити, забезпечити запуск пробації, в рамках якої проходить ресоціалізація громадян з судимістю та профілактика вчинення повторних злочинів.
За словами Павла Петренка, Мін’юст у реформуванні пенітенціарної системи керується двома ключовими принципами.
Перший – забезпечення престижності професії працівника установ ДКВС та підвищення поваги до людей, які працюють в установах виконання покарань. "Як Міністр юстиції я гарантую, що ми захищатимемо інтереси кожного співробітника системи ДКВС, який сумлінно виконує свої обов’язки", - заявив Павло Петренко.
Другий – зміна ставлення до тих громадян, які мали проблеми з законом і зараз перебувають за гратами.
Міністр юстиції поінформував присутніх, що впродовж 2018 року через апробаційні програми пройшло понад 100 тисяч засуджених. І лише 2 тисячі з них, а це менше 2%, вчинили повторні злочини.
Разом з тим працівники системи активно допомагають ув’язненим після звільнення знайти роботу й дім, знайти підтримку й своє місце в громаді.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.