Петренко: Мін’юст запроваджує зміни в пенітенціарній системі
"Десятиліттями пенітенціарна система була закритою і не реформованою. Фактично тут знищували людину і її гідність. Повернутися до нормального життя, потрапивши до наших тюремних установ, вдавалося дуже небагатьом. Наша команда змогла запустити процеси змін, які крок за кроком забезпечать формування нової гуманної тюремної системи європейського рівня. Вона не знищуватиме долю людини, а робитиме усе можливе, щоб українець, який вчинив помилку, усвідомив її, зміг виправитися і повернутися до нормального життя у суспільстві", - наголосив очільник Мін’юсту.
Він зауважив: за останні кілька років вдалося покращити рівень фінансування, а відповідно і матеріально-технічного забезпечення. Це дає можливість потроху приводити умови перебування підозрюваних та ув’язнених до європейських стандартів, ліквідувати переповнення місць тримання ув’язнених та засуджених, запобігти катуванням, гарантувати нормальну медичну допомогу та почати боротьбу з такими тяжкими хворобами як туберкульоз, ВІЛ, гепатити, забезпечити запуск пробації, в рамках якої проходить ресоціалізація громадян з судимістю та профілактика вчинення повторних злочинів.
За словами Павла Петренка, Мін’юст у реформуванні пенітенціарної системи керується двома ключовими принципами.
Перший – забезпечення престижності професії працівника установ ДКВС та підвищення поваги до людей, які працюють в установах виконання покарань. "Як Міністр юстиції я гарантую, що ми захищатимемо інтереси кожного співробітника системи ДКВС, який сумлінно виконує свої обов’язки", - заявив Павло Петренко.
Другий – зміна ставлення до тих громадян, які мали проблеми з законом і зараз перебувають за гратами.
Міністр юстиції поінформував присутніх, що впродовж 2018 року через апробаційні програми пройшло понад 100 тисяч засуджених. І лише 2 тисячі з них, а це менше 2%, вчинили повторні злочини.
Разом з тим працівники системи активно допомагають ув’язненим після звільнення знайти роботу й дім, знайти підтримку й своє місце в громаді.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.