Під Верховною Радою проходить мітинг проти підписання закону про окуповані території
З самого ранку, 5 жовтня 2017 року, під стінами ВР зібралося близько 200 мітингарів: представники партії «Свобода», активісти Правого сектору, цивільного корпусу «Донбас», представники «Айдару» та руху «Національний корпус» з вимогою до народних обранців – не голосувати за законопроект, який визнає окуповані території ОРДЛО – особливою територією.
Президент Петро Порошенко запропонував Верховній Раді два законопроекти щодо окупованих територій: №7163, який визначає Росію агресором і окупантом, а непідконтрольну Україні територію ОРДІЛО – окупованими територіями, а також законопроект №7164, яким пропонується продовжити ще на 1 рік дію закону про особливий порядок місцевого самоврядування на окупованій частині сходу України.
Комітет Верховної Ради з національної безпеки й оборони рекомендував парламенту підтримати перший законопроект за основу, але до другого читання переглянути норму про необхідність виконання Мінських угод. Другий законопроект комітет відправив на доопрацювання команді президента.

Як заявив народний депутат Олег Петренко, який разом з лідером Національного Корпусу Андрієм Білецьким вийшов до до протестуючих: «Депутати мають прибрати з законопроекту правки, які стосуються Мінських угод, інакше люди можуть перейти до більш активних дій». На знак серйозності своїх намірів активісти підпалили фаєри під входом до ВР але від більш агресивних дій утрималися.
До протестуючих також звернувся нардеп Андрій Білецький: «Слава Україні! Люди сьогодні вийшли під Верховну Раду в ключовий для держави день. Цей закон – це зобов’язання визнати сеператизм. Нам обіцяли, що він принесе мир, а він приніс лише ганьбу. Спеціально про цей закон повідомили ввечері, аби йому не встигли протидіяти».
«Ми маємо добитися, аби його не продовжили. В комітеті ми отримали невелику перемогу. Ми не маємо допустити національної ганьби», – заявив Андрій Білецький.
Брюссель намагається зміцнити позиції країни в Європі і остаточно відірвати її від Москви.
В адміністрації США та загалом в американській політиці є різні групи впливу, котрі мають неоднакові погляди на часові межі врегулювання війни, заявив колишній міністр закордонних справ, аналітик Павло Клімкін в інтерв'ю LIGA.net.
Українські військові у січні майже півсотні разів атакували нафтові об'єкти на території Росії. Удари призвели до значного скорочення переробки нафти. Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
Росія просить не розкривати деталі домовленостей, про які йшлося під час перемовин РФ та США на Алясці в серпні 2025 року. Тоді відбулася зустріч Дональда Трампа та Володимира Путіна.
Росія наразі не отримала відповіді на пропозицію правителя Володимира Путіна спрямувати частину заморожених у США російських активів до так званої Ради миру. Про це заявив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков у коментарі пропагандистським ЗМІ.
Тиск США на Україну задля того, щоб вона якнайшвидше погодилася на мирну угоду, "був би дивним" з огляду на те, що Кремль відмовляється від компромісів, запропонованих як Сполученими Штатами, так і Україною.
В Україні будуть нові державні програми підтримки людей і громад в умовах дефіциту електрики. Ініціативи, які вже діють і які показали хороші результати, буде продовжено.
Президент Володимир Зеленський провів селектор щодо ситуації в енергетиці та наслідків масованих російських атак. На тлі постійних ударів по інфраструктурі він доручив пришвидшити постачання ракет для систем протиповітряної оборони та забезпечити чіткий графік допомоги від партнерів.
Президент Володимир Зеленський заявив, що документи щодо гарантій безпеки для України готові. Він наголосив: немає альтернативи безпеці, миру та відновленню нашої держави після війни.
У разі конфлікту з Європою Кремль готовий до "повноцінної воєнної відповіді". Водночас Росія не має намірів першою здійснювати напад на європейські держави.
Брюссель намагається зміцнити позиції країни в Європі і остаточно відірвати її від Москви.
В адміністрації США та загалом в американській політиці є різні групи впливу, котрі мають неоднакові погляди на часові межі врегулювання війни, заявив колишній міністр закордонних справ, аналітик Павло Клімкін в інтерв'ю LIGA.net.
Українські військові у січні майже півсотні разів атакували нафтові об'єкти на території Росії. Удари призвели до значного скорочення переробки нафти. Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
Росія просить не розкривати деталі домовленостей, про які йшлося під час перемовин РФ та США на Алясці в серпні 2025 року. Тоді відбулася зустріч Дональда Трампа та Володимира Путіна.