Під Верховною Радою проходить мітинг проти підписання закону про окуповані території
З самого ранку, 5 жовтня 2017 року, під стінами ВР зібралося близько 200 мітингарів: представники партії «Свобода», активісти Правого сектору, цивільного корпусу «Донбас», представники «Айдару» та руху «Національний корпус» з вимогою до народних обранців – не голосувати за законопроект, який визнає окуповані території ОРДЛО – особливою територією.
Президент Петро Порошенко запропонував Верховній Раді два законопроекти щодо окупованих територій: №7163, який визначає Росію агресором і окупантом, а непідконтрольну Україні територію ОРДІЛО – окупованими територіями, а також законопроект №7164, яким пропонується продовжити ще на 1 рік дію закону про особливий порядок місцевого самоврядування на окупованій частині сходу України.
Комітет Верховної Ради з національної безпеки й оборони рекомендував парламенту підтримати перший законопроект за основу, але до другого читання переглянути норму про необхідність виконання Мінських угод. Другий законопроект комітет відправив на доопрацювання команді президента.

Як заявив народний депутат Олег Петренко, який разом з лідером Національного Корпусу Андрієм Білецьким вийшов до до протестуючих: «Депутати мають прибрати з законопроекту правки, які стосуються Мінських угод, інакше люди можуть перейти до більш активних дій». На знак серйозності своїх намірів активісти підпалили фаєри під входом до ВР але від більш агресивних дій утрималися.
До протестуючих також звернувся нардеп Андрій Білецький: «Слава Україні! Люди сьогодні вийшли під Верховну Раду в ключовий для держави день. Цей закон – це зобов’язання визнати сеператизм. Нам обіцяли, що він принесе мир, а він приніс лише ганьбу. Спеціально про цей закон повідомили ввечері, аби йому не встигли протидіяти».
«Ми маємо добитися, аби його не продовжили. В комітеті ми отримали невелику перемогу. Ми не маємо допустити національної ганьби», – заявив Андрій Білецький.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.