Під Верховною Радою проходить мітинг проти підписання закону про окуповані території
З самого ранку, 5 жовтня 2017 року, під стінами ВР зібралося близько 200 мітингарів: представники партії «Свобода», активісти Правого сектору, цивільного корпусу «Донбас», представники «Айдару» та руху «Національний корпус» з вимогою до народних обранців – не голосувати за законопроект, який визнає окуповані території ОРДЛО – особливою територією.
Президент Петро Порошенко запропонував Верховній Раді два законопроекти щодо окупованих територій: №7163, який визначає Росію агресором і окупантом, а непідконтрольну Україні територію ОРДІЛО – окупованими територіями, а також законопроект №7164, яким пропонується продовжити ще на 1 рік дію закону про особливий порядок місцевого самоврядування на окупованій частині сходу України.
Комітет Верховної Ради з національної безпеки й оборони рекомендував парламенту підтримати перший законопроект за основу, але до другого читання переглянути норму про необхідність виконання Мінських угод. Другий законопроект комітет відправив на доопрацювання команді президента.

Як заявив народний депутат Олег Петренко, який разом з лідером Національного Корпусу Андрієм Білецьким вийшов до до протестуючих: «Депутати мають прибрати з законопроекту правки, які стосуються Мінських угод, інакше люди можуть перейти до більш активних дій». На знак серйозності своїх намірів активісти підпалили фаєри під входом до ВР але від більш агресивних дій утрималися.
До протестуючих також звернувся нардеп Андрій Білецький: «Слава Україні! Люди сьогодні вийшли під Верховну Раду в ключовий для держави день. Цей закон – це зобов’язання визнати сеператизм. Нам обіцяли, що він принесе мир, а він приніс лише ганьбу. Спеціально про цей закон повідомили ввечері, аби йому не встигли протидіяти».
«Ми маємо добитися, аби його не продовжили. В комітеті ми отримали невелику перемогу. Ми не маємо допустити національної ганьби», – заявив Андрій Білецький.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські втрати у війні значно перевищують українські – у 3,5 раза. Він наголосив, що це свідчить про ефективність української оборони та про те, що Кремль не досягає своїх цілей, попри масові атаки.
Олександр Сирський заявив, що Україна уважно стежить за ситуацією на білоруському кордоні, де Росія може розгорнути нову хвилю наступальних дій. Він підкреслив: ЗСУ готові до будь-якого сценарію, але ризик атаки з півночі залишається високим.
Президент Володимир Зеленський заявив, що санкції проти Росії вже довели свою силу, змінивши динаміку війни та посиливши позиції України на міжнародній арені.
Джей Ді Венс заявив, що президент США Дональд Трамп зробив більше для порятунку України, ніж будь-який інший світовий лідер. Він наголосив, що саме дії Трампа стали вирішальними у зміцненні позицій Києва та стримуванні російської агресії.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.