"Подарунок для Путіна", - Порошенко прокоментував оголошення йому підозри у держзраді
П’ятий президент країни Петро Порошенко зазначив, що розслідування щодо нього може обернутися проти ініціаторів. Він додав, що повернеться в Україну у першій половині січня.
Лідер партії "Європейська солідарність" Петро Порошенко наголосив, що оголошення йому підозри є "подарунком російському президентові". Про це він зазначив в інтерв’ю "5 каналу".
"Це і є переворот - на день Федеральної служби безпеки Зеленський зробив такий подарунок Путіну - підозра мені як п'ятому президенту, котрий 5 років давав відсіч російській агресії. Це буде важко пояснювати в майбутньому", - вважає Порошенко.
Він додав, що за час президентства Зеленського було витрачено понад 3,5 мільярда доларів на закупівлю російського вугілля. Цим, на думку Порошенка, було профінансувано країну-агресора - через Росію завезено вкрадені в України ресурси з ОРДО/ОРЛО. Порошенко пообіцяв поговорити "про державну зраду та фінансування країни-агресора", коли повернеться в Україну – у першій половині січня. Він наголосив, що розслідування щодо нього може обернутися проти ініціаторів. Політик також звинуватив Зеленського у знищенні розвідки та зливі операції щодо "вагнерівців".
Як писало ASPI news, Офіс генпрокурора надіслав голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку офіційного листа стосовно підозри в державній зраді Порошенка. Також нагадаємо, політолог Віталій Кулик спрогнозував, як влада буде розв'язувати проблему політичних опонентів у новому році.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.