"Податковий майдан" під Верховною Радою, – політтехнолог Голобуцький пояснив, чи призведе бунт ФОПів до відставки Кабміну (Відео)
Сьогодні, 4 грудня, в Києві під стінами парламенту триває акція українських підприємців проти фіскалізації ФОП. За яких умов суто економічні вимоги бізнесменів перетворяться на політичні, пояснив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
"Наразі нардепи вже ухвалили рішення про компенсацію малому та середньому бізнесу на час карантинних обмежень на рівні 8 тисяч єдиноразової допомоги. Проте, зважаючи на критичну ситуацію у підприємців, великій частині з них вже нема чого робити, бо бізнеси позакривалися, тому стояти під Радою вони можуть довго. Чи правильні їхні вимоги? Тут можна сперечатися, проте вони є абсолютно зрозумілими. Я не вважаю керівника парламентського фінкомітету Данила Гетманцева якимось абсолютним злом. Просто це проблема всіх подібних до України держав. Що обирати? Або наповнювати бюджет за будь-яку ціну, щоб виконувати соціальні зобов’язання держави, або розвивати МСБ.
У нас діє електоральна демократія. Більшість населення України не є ФОПами, тому на виборах вони голосують за того, хто більше наобіцяє. А представники малого та середнього бізнесу, на жаль, на вибори в основному не ходять. Тому цілком зрозуміло, чому чинна влада так тисне на ФОПів. Пересічні виборці прагнуть більше грошей та можливостей. А українська влада не може пояснити людям, що без розвитку малого та середнього бізнесу перспектив у держави немає. Уряд навпаки має заохочувати розвиток підприємництва, максимально знімаючи з держави соціальний тягар, щоб залишалися кошти на розв’язання інфраструктурних проблем. Зрозуміло, що наразі триває боротьба навколо того, хто буде користуватися бюджетними коштами наступного року. Вирішується, хто буде новим прем’єром, кого призначать на роботу до міністерств", – зазначив Голобуцький.
ASPI news: ФОПи добре організовані, їхня кількість вражає. Чи будуть їх використовувати українські партії суто з політичною метою? Коли у протестувальників, окрім економічних, можуть з'явитися й політичні вимоги?
Політизація руху відбувається, коли немає достатнього відгуку влади на суто економічні вимоги. Тоді люди починають вимагати зміни такої влади. Сьогодні дуже сприятливий момент. Люди реально втрачають роботу та засоби до існування. Йде боротьба не за ефемерні ідеали, а за фізичне виживання. Відкрити бізнес в нашій країні важко, а закрити його можна в один момент. А потім заново починати життя дуже складно.
Розумієте, зараз приєднатися до руху ФОПів бажають усі політичні сили. Увімкніть телевізор, всі опозиційні політики підтримують малих та середніх підприємців. Проте поки ФОПи самодостатні і якоїсь дієвої підтримки політпартій не потребують. З усім тим, політики, котрі бажають скинути чинний уряд, обов’язково будуть використовувати рух підприємців на власну користь.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.
Юрій Ігнат підтвердив: ніч на 24 травня стала однією з наймасштабніших атак Росії по Україні — понад 690 засобів повітряного нападу, включно з балістичними ракетами, «Кинджалами», «Цирконами» та сотнями дронів, були спрямовані передусім на Київ.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після нічної масованої атаки Росії закликав союзників подвоїти підтримку України — від посилення санкцій до інвестицій в оборонну промисловість.
Президент Володимир Зеленський після нічної атаки Росії на Київ заявив, що Путін воює не армією, а ракетами проти житлових будинків і шкіл.
Українські атаки дронами по Москві змінюють ставлення росіян до війни, руйнуючи міф про “далеку спецоперацію” та змушуючи Кремль визнавати вразливість столиці.
Президент Росії Володимир Путін більше не може приховувати від власного народу поразки на фронті, визнаючи провал наступів і втрати, які раніше замовчувалися, тоді як Україна демонструє здатність диктувати хід війни.
Радник Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що активна фаза війни може завершитися вже восени, якщо літній наступ російської армії остаточно провалиться, відкривши шлях до врегулювання, скасування воєнного стану та підготовки виборів.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.