"Податковий майдан" під Верховною Радою, – політтехнолог Голобуцький пояснив, чи призведе бунт ФОПів до відставки Кабміну (Відео)
Сьогодні, 4 грудня, в Києві під стінами парламенту триває акція українських підприємців проти фіскалізації ФОП. За яких умов суто економічні вимоги бізнесменів перетворяться на політичні, пояснив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
"Наразі нардепи вже ухвалили рішення про компенсацію малому та середньому бізнесу на час карантинних обмежень на рівні 8 тисяч єдиноразової допомоги. Проте, зважаючи на критичну ситуацію у підприємців, великій частині з них вже нема чого робити, бо бізнеси позакривалися, тому стояти під Радою вони можуть довго. Чи правильні їхні вимоги? Тут можна сперечатися, проте вони є абсолютно зрозумілими. Я не вважаю керівника парламентського фінкомітету Данила Гетманцева якимось абсолютним злом. Просто це проблема всіх подібних до України держав. Що обирати? Або наповнювати бюджет за будь-яку ціну, щоб виконувати соціальні зобов’язання держави, або розвивати МСБ.
У нас діє електоральна демократія. Більшість населення України не є ФОПами, тому на виборах вони голосують за того, хто більше наобіцяє. А представники малого та середнього бізнесу, на жаль, на вибори в основному не ходять. Тому цілком зрозуміло, чому чинна влада так тисне на ФОПів. Пересічні виборці прагнуть більше грошей та можливостей. А українська влада не може пояснити людям, що без розвитку малого та середнього бізнесу перспектив у держави немає. Уряд навпаки має заохочувати розвиток підприємництва, максимально знімаючи з держави соціальний тягар, щоб залишалися кошти на розв’язання інфраструктурних проблем. Зрозуміло, що наразі триває боротьба навколо того, хто буде користуватися бюджетними коштами наступного року. Вирішується, хто буде новим прем’єром, кого призначать на роботу до міністерств", – зазначив Голобуцький.
ASPI news: ФОПи добре організовані, їхня кількість вражає. Чи будуть їх використовувати українські партії суто з політичною метою? Коли у протестувальників, окрім економічних, можуть з'явитися й політичні вимоги?
Політизація руху відбувається, коли немає достатнього відгуку влади на суто економічні вимоги. Тоді люди починають вимагати зміни такої влади. Сьогодні дуже сприятливий момент. Люди реально втрачають роботу та засоби до існування. Йде боротьба не за ефемерні ідеали, а за фізичне виживання. Відкрити бізнес в нашій країні важко, а закрити його можна в один момент. А потім заново починати життя дуже складно.
Розумієте, зараз приєднатися до руху ФОПів бажають усі політичні сили. Увімкніть телевізор, всі опозиційні політики підтримують малих та середніх підприємців. Проте поки ФОПи самодостатні і якоїсь дієвої підтримки політпартій не потребують. З усім тим, політики, котрі бажають скинути чинний уряд, обов’язково будуть використовувати рух підприємців на власну користь.
На завершення 2025 року Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав до продовження підтримки України, попереджаючи, що Європа зіткнеться зі зростаючими ризиками для безпеки, якщо її рішучість похитнеться.
Для атак по українських об'єктах Росія використовує дані космічної розвідки, зокрема з китайських супутників. Про це свідчить посилення контактів Росії з окремими суб’єктами в Китаї, які і можуть надавати такі дані.
Росія вимагатиме суттєвих змін до проєкту "мирного плану", узгодженого Україною і США. Про це повідомило Bloomberg після спілкування з "наближеним до Кремля джерелом".
Президент України Володимир Зеленський 24 грудня повідомив, що для розв'язання спірного питання територій у проєкті мирної угоди є кілька варіантів, один із яких — демілітаризована "вільна економічна зона" в східних українських областях.
Один з пунктів плану закінчення війни, який Україна розробила разом з США, стосується питання територій і наразі є кілька можливих варіантів його вирішення, розповів під час зустрічі з журналістами президент України Володимир Зеленський.
За час повномасштабної війни Росія завдала Україні збитків на майже трильйон доларів. Тож після завершення війни доведеться шукати кошти на відновлення української економіки, відбудову пошкоджених районів та регіонів, а також на вирішення гуманітарних питань.
Якщо Росія після підписання угоди про припинення війни знову нападе на Україну, США та країни-члени НАТО нададуть нашій державі гарантії безпеки, які віддзеркалюватимуть статтю 5 Північноатлантичного договору про взаємну оборону.
Україна не погоджується на пункт про відмову від членства в НАТО, який був у попередній, 28-пунктній версії плану завершення війни. Рішення про вступ України залежить від держав Альянсу, а не від домовленостей з Росією.
Україна має провести вибори президента "якомога швидше" після підписання мирної угоди з РФ. Про це президент Володимир Зеленський заявив під час розмови з журналістами.
Україна і США розробили документ щодо відновлення та економічного розвитку – "Дорожню карту процвітання України", в якому передбачені всі ключові елементи угоди про інвестиції та майбутнє відновлення країни.
На завершення 2025 року Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав до продовження підтримки України, попереджаючи, що Європа зіткнеться зі зростаючими ризиками для безпеки, якщо її рішучість похитнеться.
Для атак по українських об'єктах Росія використовує дані космічної розвідки, зокрема з китайських супутників. Про це свідчить посилення контактів Росії з окремими суб’єктами в Китаї, які і можуть надавати такі дані.
Росія вимагатиме суттєвих змін до проєкту "мирного плану", узгодженого Україною і США. Про це повідомило Bloomberg після спілкування з "наближеним до Кремля джерелом".
Президент України Володимир Зеленський 24 грудня повідомив, що для розв'язання спірного питання територій у проєкті мирної угоди є кілька варіантів, один із яких — демілітаризована "вільна економічна зона" в східних українських областях.