"Податковий майдан" під Верховною Радою, – політтехнолог Голобуцький пояснив, чи призведе бунт ФОПів до відставки Кабміну (Відео)
Сьогодні, 4 грудня, в Києві під стінами парламенту триває акція українських підприємців проти фіскалізації ФОП. За яких умов суто економічні вимоги бізнесменів перетворяться на політичні, пояснив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
"Наразі нардепи вже ухвалили рішення про компенсацію малому та середньому бізнесу на час карантинних обмежень на рівні 8 тисяч єдиноразової допомоги. Проте, зважаючи на критичну ситуацію у підприємців, великій частині з них вже нема чого робити, бо бізнеси позакривалися, тому стояти під Радою вони можуть довго. Чи правильні їхні вимоги? Тут можна сперечатися, проте вони є абсолютно зрозумілими. Я не вважаю керівника парламентського фінкомітету Данила Гетманцева якимось абсолютним злом. Просто це проблема всіх подібних до України держав. Що обирати? Або наповнювати бюджет за будь-яку ціну, щоб виконувати соціальні зобов’язання держави, або розвивати МСБ.
У нас діє електоральна демократія. Більшість населення України не є ФОПами, тому на виборах вони голосують за того, хто більше наобіцяє. А представники малого та середнього бізнесу, на жаль, на вибори в основному не ходять. Тому цілком зрозуміло, чому чинна влада так тисне на ФОПів. Пересічні виборці прагнуть більше грошей та можливостей. А українська влада не може пояснити людям, що без розвитку малого та середнього бізнесу перспектив у держави немає. Уряд навпаки має заохочувати розвиток підприємництва, максимально знімаючи з держави соціальний тягар, щоб залишалися кошти на розв’язання інфраструктурних проблем. Зрозуміло, що наразі триває боротьба навколо того, хто буде користуватися бюджетними коштами наступного року. Вирішується, хто буде новим прем’єром, кого призначать на роботу до міністерств", – зазначив Голобуцький.
ASPI news: ФОПи добре організовані, їхня кількість вражає. Чи будуть їх використовувати українські партії суто з політичною метою? Коли у протестувальників, окрім економічних, можуть з'явитися й політичні вимоги?
Політизація руху відбувається, коли немає достатнього відгуку влади на суто економічні вимоги. Тоді люди починають вимагати зміни такої влади. Сьогодні дуже сприятливий момент. Люди реально втрачають роботу та засоби до існування. Йде боротьба не за ефемерні ідеали, а за фізичне виживання. Відкрити бізнес в нашій країні важко, а закрити його можна в один момент. А потім заново починати життя дуже складно.
Розумієте, зараз приєднатися до руху ФОПів бажають усі політичні сили. Увімкніть телевізор, всі опозиційні політики підтримують малих та середніх підприємців. Проте поки ФОПи самодостатні і якоїсь дієвої підтримки політпартій не потребують. З усім тим, політики, котрі бажають скинути чинний уряд, обов’язково будуть використовувати рух підприємців на власну користь.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.