Подоляк пояснив мету президента у перестановках в Уряді
Перш ніж робити висновки щодо перестановок в Кабміні варто зачекати доки вони пройдуть. Тільки після цього можна буде прокоментувати зміни.
Про це у коментарі YouTube-каналу РБК-Україна заявив радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк. "Для мене очевидно будь-які кадрові рішення зі знаком "+". Тому що це, все ж таки, перезавантаження системи виконавчої влади. Для чого? Дивіться, дочекаймося всіх звільнень та призначень. Тому що там дехто позбавиться, наприклад, статусу в. о., дехто підвищить свої функціональні можливості, отримає додаткове навантаження, дехто перейде на інші роботи. Тобто подивимося, якою буде конфігурація, перш за все, виконавчої влади через два дні. І після цього ми зможемо це більш детально прокоментувати", - наголосив Подоляк.
Він зауважив, що Україна зараз ввійшла в новий етап війни, а отже, країна має нові потреби. "Дивіться, у нас новий етап війни. Тобто знову ж таки частково ініціатива в Україні, частково нові потреби, частково ми заходимо в новий опалювальний сезон. Є потреби фінансові, є потреби економічні, є потреби перебудувати економіку ще додатково. Є потреби інтенсифікувати переговори на зовнішніх ринках, раціонально пояснюючи чому математично вигідно сьогодні всім додатково вкластися в Україну, проінвестувати в Україну, чи там зброєю проінвестувати", - пояснив він.
Подоляк заявив, що це інвестиції в безпекові гарантії не для України, а для всіх інших країн, які є її партнерами.
Радник керівника ОП зазначив, що покращити чи знову ж таки підвищити функціональність тих чи інших галузевих напрямків - це очевидно правильна тактика. "Тому що ти не можеш завжди бути в одному статусі, тим більше під час війни. Це криза, це певний режим роботи, це є вигорання на різних рівнях. Не тільки на рівні соціальному, не тільки на рівні сім'ї тих людей, які беруть безпосередню участь у бойових діях. Але на будь-якому рівні є певне вигорання, певна втрата функціональності. І для того, щоб все це оптимізувати безумовно треба ініціювати певні кадрові перестановки", - підкреслив він.
Підсумувавши він зауважив, що після того, як будуть призначення на ті чи інші посади людей, можна буде зрозуміти хто за який напрямок відповідає, які тут є компетенції і які ми будемо мати результати в середньостроковій чи довгостроковій перспективі.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що з 2023 року Україна системно отримує звернення від іноземних країн із проханням обмежити атаки на нафтову інфраструктуру Росії.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду та Раді національної безпеки і оборони опрацювати питання збереження природи та культурної спадщини Українських Карпат.
Голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас закликала Росію припинити атаки на ядерні об’єкти України напередодні 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Вона наголосила, що такі дії становлять загрозу не лише для України, а й для всієї Європи, і є неприпустимими у сучасному світі.
Президент Володимир Зеленський після зустрічі з європейськими лідерами заявив, що Україна є ключовим фактором безпеки для Європи. Він наголосив, що ЄС потребує України не менше, ніж Україна потребує ЄС, адже без Києва неможливо уявити нову архітектуру стабільності на континенті.
У річницю Чорнобильської трагедії президент Володимир Зеленський заявив, що російські атаки безпілотниками над атомними об’єктами ставлять світ на межу нової техногенної аварії.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський оголосив масштабні перевірки забезпечення військ, наголосивши, що армія має отримувати все необхідне для ефективної оборони.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до тристоронніх переговорів із США та Росією в Азербайджані. Він наголосив, що Київ прагне миру, але лише на умовах, які відповідають національним інтересам та не передбачають поступок агресору.
У США під час вечері кореспондентів Білого дому стався напад: 31-річний учитель із Каліфорнії Коул Аллен відкрив стрілянину, змусивши президента Дональда Трампа та його дружину Меланію терміново залишити захід.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Європа фактично оголосила Росії «відкриту війну» через підтримку України. Він пригрозив, що наслідки такої політики будуть серйозними для всього континенту, намагаючись представити допомогу Києву як пряму загрозу Москві.
Трагічна війна в Україні, яка забрала тисячі життів і принесла безліч страждань, має один позитивний наслідок — вона об’єднала суспільство та зробила його сильнішим.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що з 2023 року Україна системно отримує звернення від іноземних країн із проханням обмежити атаки на нафтову інфраструктуру Росії.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду та Раді національної безпеки і оборони опрацювати питання збереження природи та культурної спадщини Українських Карпат.
Голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас закликала Росію припинити атаки на ядерні об’єкти України напередодні 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Вона наголосила, що такі дії становлять загрозу не лише для України, а й для всієї Європи, і є неприпустимими у сучасному світі.
Президент Володимир Зеленський після зустрічі з європейськими лідерами заявив, що Україна є ключовим фактором безпеки для Європи. Він наголосив, що ЄС потребує України не менше, ніж Україна потребує ЄС, адже без Києва неможливо уявити нову архітектуру стабільності на континенті.