Польский роботодавець змушує українців носити жовто-блакитну форму
Суть скандалу полягає у тому, що керівництво компанії зобов’язало співробітників, які походять з України, носити робочий одяг у відповідності до кольорів українського прапору. Таке собі маркування за національною ознакою.
Про це повідомила Gazeta Stołeczna – варшавське регіональне видання.
Про цю ганебну ситуацію журналістам розповів один з клієнтів підприємства, який помітив, що працівники компанії мають уніформу різного кольору залежно від відділу, в якому вони працюють, однак українці є винятком – незалежно від ділянки, де їм доводиться працювати, вони зобов’язані носити одяг синього та жовтого кольору.
"Я не міг навіть уявити, що таке можливе! Уявіть, що поляків зобов’язують одягати червоно-білу уніформу, коли вони працюють на фабриці за кордоном", - обурився процитований клієнт, слова якого наводяться на умовах анонімності.
Керівник заводу, Міхал Вроблевский, заперечив звинувачення у свій бік і пояснив, що таким чином "помічав" співробітників, які не розмовляють польською. У нас всі співробітники носять сині брюки та різноманітні сорочки. Механіки – зелені, бригадири – червоні. Це така система ідентифікації. А жовті сорочки українців означають, що вони не говорять польською", - пояснив він.
Натомість, експерти у питаннях протидії дискримінації впевнені, що дії роботодавця незаконні. "Це – принизлива практика сегрегації", - цитує видання представницю асоціації "Ніколи знову" Анну Татар. У асоціації наголошують, що таке позначення українців не має функціонального змісту, а також створює національний поділ серед співробітників.
У Lindab працюють 200 робітників, з яких 40 - українці. Польські працівники теж носять різну форму, але колір одягу залежить від того, в якому відділі працює та чи інша людина. Натомість, усі українці, незважаючи на те, в якому відділі працюють, носять лише синьо-жовту форму.
Водночас, керівник виробництва каже, що така ідентифікація допомагає самим українським співробітникам.
“Тут не йдеться про жодну дискримінацію, а полегшення у спілкуванні”,- повідомив Міхал Врублевський. Він додав, що у випадку якщо бригадир хоче щось сказати українцеві, то він попросить іншу особу, яка знає українську і носить інший колір сорочки.
Телеканал TVN зазначає, що до національної інспекції з питань праці вже спрямоване прохання втрутитися у ситуацію.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що російські війська втратили будь-які можливості створювати загрозу Запоріжжю після успішної операції українських сил у Степногірську.
У ніч на 17 травня українські сили здійснили одну з наймасштабніших атак дронами по території Росії, зосередивши удари на Московському регіоні. За даними російських джерел, у небі над столицею було зафіксовано сотні безпілотників, які спричинили пошкодження стратегічних будівель та хаос у роботі аеропортів.
У Москві дедалі більше усвідомлюють, що війна проти України може закінчитися без перемоги для Росії. Джерела в Кремлі повідомляють, що там уже обговорюють сценарії «невиграшного завершення», однак сам Володимир Путін не має чіткого плану, як вийти з глухого кута.
У ніч на 18 травня Росія здійснила чергову масовану атаку на українську енергетичну інфраструктуру. Президент Володимир Зеленський заявив, що ворог намагається системно знищити енергетику країни, аби позбавити українців світла та тепла.
Командир спецпідрозділу ЗСУ Мадяр заявив, що російська столиця захищається застарілими радянськими системами протиповітряної оборони, які не відповідають сучасним викликам.
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що масовані українські атаки дронами на військові цілі в Росії мають змусити Кремль переглянути свої розрахунки.
Уряд Естонії підтвердив, що країна вперше знищила безпілотник, який порушив її повітряний простір. Інцидент стався у ніч на 18 травня, коли військові засоби протиповітряної оборони зафіксували невідомий апарат, що рухався з боку російського кордону.
Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні повідомив, що російська економіка зазнає серйозних втрат через удари українських сил по нафтогазовій інфраструктурі. За його словами, Москва вже змушена зупиняти роботу окремих свердловин, що є прямим наслідком українських атак.
Офіційний Київ заявив, що Москва використовує Мінськ як полігон для демонстрації ядерної сили, а це є порушенням міжнародних норм і сигналом небезпечної ескалації.
Кремлівський речник заявив, що «Москва не бачить причин для занепокоєння», тоді як український президент попередив про реальну небезпеку втягування Мінська у війну.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що російські війська втратили будь-які можливості створювати загрозу Запоріжжю після успішної операції українських сил у Степногірську.
У ніч на 17 травня українські сили здійснили одну з наймасштабніших атак дронами по території Росії, зосередивши удари на Московському регіоні. За даними російських джерел, у небі над столицею було зафіксовано сотні безпілотників, які спричинили пошкодження стратегічних будівель та хаос у роботі аеропортів.
У Москві дедалі більше усвідомлюють, що війна проти України може закінчитися без перемоги для Росії. Джерела в Кремлі повідомляють, що там уже обговорюють сценарії «невиграшного завершення», однак сам Володимир Путін не має чіткого плану, як вийти з глухого кута.
У ніч на 18 травня Росія здійснила чергову масовану атаку на українську енергетичну інфраструктуру. Президент Володимир Зеленський заявив, що ворог намагається системно знищити енергетику країни, аби позбавити українців світла та тепла.