Польский роботодавець змушує українців носити жовто-блакитну форму
Суть скандалу полягає у тому, що керівництво компанії зобов’язало співробітників, які походять з України, носити робочий одяг у відповідності до кольорів українського прапору. Таке собі маркування за національною ознакою.
Про це повідомила Gazeta Stołeczna – варшавське регіональне видання.
Про цю ганебну ситуацію журналістам розповів один з клієнтів підприємства, який помітив, що працівники компанії мають уніформу різного кольору залежно від відділу, в якому вони працюють, однак українці є винятком – незалежно від ділянки, де їм доводиться працювати, вони зобов’язані носити одяг синього та жовтого кольору.
"Я не міг навіть уявити, що таке можливе! Уявіть, що поляків зобов’язують одягати червоно-білу уніформу, коли вони працюють на фабриці за кордоном", - обурився процитований клієнт, слова якого наводяться на умовах анонімності.
Керівник заводу, Міхал Вроблевский, заперечив звинувачення у свій бік і пояснив, що таким чином "помічав" співробітників, які не розмовляють польською. У нас всі співробітники носять сині брюки та різноманітні сорочки. Механіки – зелені, бригадири – червоні. Це така система ідентифікації. А жовті сорочки українців означають, що вони не говорять польською", - пояснив він.
Натомість, експерти у питаннях протидії дискримінації впевнені, що дії роботодавця незаконні. "Це – принизлива практика сегрегації", - цитує видання представницю асоціації "Ніколи знову" Анну Татар. У асоціації наголошують, що таке позначення українців не має функціонального змісту, а також створює національний поділ серед співробітників.
У Lindab працюють 200 робітників, з яких 40 - українці. Польські працівники теж носять різну форму, але колір одягу залежить від того, в якому відділі працює та чи інша людина. Натомість, усі українці, незважаючи на те, в якому відділі працюють, носять лише синьо-жовту форму.
Водночас, керівник виробництва каже, що така ідентифікація допомагає самим українським співробітникам.
“Тут не йдеться про жодну дискримінацію, а полегшення у спілкуванні”,- повідомив Міхал Врублевський. Він додав, що у випадку якщо бригадир хоче щось сказати українцеві, то він попросить іншу особу, яка знає українську і носить інший колір сорочки.
Телеканал TVN зазначає, що до національної інспекції з питань праці вже спрямоване прохання втрутитися у ситуацію.
У Держприкордонслужбі заявили, що Мінськ фактично надає підтримку Кремлю, дозволяючи використовувати свою територію для військових потреб Росії. Це створює додаткові ризики для української безпеки.
Колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов та бізнесмен Тимур Міндіч опинилися в центрі гучного скандалу: НАБУ і САП оголосили їм підозру у справі про легалізацію коштів через будівництво елітного котеджного містечка “Династія” під Києвом. Слідство оцінює схему у понад 460 мільйонів гривень.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що війна може розвиватися як затяжний конфлікт, заморожений стан або перемога України. Він наголосив, що Європа повинна залишатися єдиною у підтримці Києва.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що його різкі висловлювання щодо України були вирвані з контексту та використані опонентами у внутрішній політичній боротьбі. Він наголосив, що позиція Берліна щодо підтримки Києва залишається незмінною.
Президент Володимир Зеленський заявив, що близько двадцяти країн вже зацікавлені у співпраці з Україною за програмою Drone Deals. Перші угоди підписані, контракти готуються, а нові домовленості принесуть енергетичні та фінансові результати для держави.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна та Німеччина домовилися про виробництво зброї на українській території. Він назвав це «сюрпризом», який зміцнить обороноздатність держави та продемонструє новий рівень підтримки з боку Берліна.
Президент Володимир Зеленський подякував ЄС, Великій Британії та Канаді за нові санкції проти російських структур і осіб, причетних до депортації українських дітей. Він наголосив, що санкційний тиск не зупиняється, а спільна мета — повернути дітей додому та покарати винних.
Європейський Союз запровадив санкції проти 16 осіб та 7 організацій, причетних до депортації та ідеологічної обробки українських дітей. Брюссель заявив, що мета — повернути дітей додому та притягнути Росію до відповідальності.
У Кремлі підтвердили домовленість про масштабний обмін полоненими між Росією та Україною, але Дмитро Пєсков визнав, що процес узгодження списків затягнувся. Москва демонструє обережний оптимізм, проте конкретних строків завершення підготовки не називає.
Керівник ОП Кирило Буданов заявив, що розмова між Зеленським і Путіним можлива лише за умови визнання Росією агресії, а Президент України тим часом анонсував виробництво зброї з Німеччиною на українській території.
У Держприкордонслужбі заявили, що Мінськ фактично надає підтримку Кремлю, дозволяючи використовувати свою територію для військових потреб Росії. Це створює додаткові ризики для української безпеки.
Колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов та бізнесмен Тимур Міндіч опинилися в центрі гучного скандалу: НАБУ і САП оголосили їм підозру у справі про легалізацію коштів через будівництво елітного котеджного містечка “Династія” під Києвом. Слідство оцінює схему у понад 460 мільйонів гривень.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що війна може розвиватися як затяжний конфлікт, заморожений стан або перемога України. Він наголосив, що Європа повинна залишатися єдиною у підтримці Києва.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що його різкі висловлювання щодо України були вирвані з контексту та використані опонентами у внутрішній політичній боротьбі. Він наголосив, що позиція Берліна щодо підтримки Києва залишається незмінною.