Порошенко відреагував на внесення до Сенату США масштабного законопроєкта по підтримці України
Колишній президент України Петро Порошенко назвав внесення законопроєкту щодо України вчасним та потужним проявом двопартійної підтримки України з боку Сенату США.
П'ятий президент України, лідер партії "Європейська солідарність" Петро Порошенко назвав внесення до Сенату законопроєкта щодо безпекового партнерства з Україною — Ukraine Security Partnership Act чітким сигналом російському агресору. Порошенко зазначив, що у США розуміють небезпеку викликів, з якими стикається Україна, та демонструють стратегічне бачення ролі і місця України в боротьбі за мир, безпеку, демократію і стабільність Вільного світу. Порошенко заявив, що в нашій країні цінують заклик до зміцнення безпекового партнерства між Україною та США, включно з посиленою дипломатичною підтримкою, наданням летальної зброї.
Нагадаємо, група американських сенаторів внесла законопроєкт, який передбачає щорічне виділення Україні 300 мільйонів доларів на військову допомогу і стратегічну підтримку. Про це повідомлялося на сайті Комітету Сенату США з міжнародних відносин.
ASPI news писало, що палата представників Конгресу США ухвалила проєкт оборонного бюджету країни на 2021 рік у сумі 740,5 мільярдів доларів. Бюджет передбачає майже 3,8 мільярди доларів на програму щодо стримування Росії та військову допомогу Україні на суму 250 мільонів доларів. ASPI news інформувало, що військові США відвантажили на борт літака військову допомогу Україні, зокрема протитанкові ракети Javelin.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.