Порошенко відзначив званням "Мати-героїня" 616 українок
Президент України Петро Порошенко присвоїв почесне звання "Мати-героїня" 616 українкам з нагоди Дня матері, який в Україні відзначається у неділю, 12 травня.
Як повідомляється на офіційній сторінці глави держави, про це йдеться в його указі №190.
Почесного звання удостоєні матері з усіх областей України та м. Києва. Найбільше жінок, які отримали нагороду, у Рівненській області - 137. Другою за кількістю матерів-героїнь цього року є Волинська область, де їх 76. Третя - Закарпатська область, де представлені до нагороди 49 жінок.
"Мати-героїня" - державна нагорода, якою президент щорічно відзначає жінок, які народили і виховали до восьмирічного віку п'ятьох і більше дітей. Також почесного звання удостоюються матері, які виховують усиновлених в установленому законом порядку дітей.
Жінки відзначаються за вагомий особистий внесок у виховання дітей у сім'ї, створення сприятливих умов для здобуття ними освіти, розвитку творчих здібностей дітей, формування високих духовних і моральних якостей.
Нагадаємо, президент України Петро Порошенко привітав жінок України з Днем матері.
"Щиро вітаю вас з найтеплішим святом весни, яке не випадково припадає на день, коли пробуджена природа вривається в наше життя буйною зеленню, пишним цвітінням, співом птахів і теплом сонячних променів. Хіба може бути іншим День матері - найближчої і найріднішої людини на землі?", - йдеться в привітанні Порошенко, оприлюдненому на сайті глави держави в неділю вранці.
Порошенко подякував матерям за терпіння, витримку, дивовижну мудрість і мужність.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Російський лідер Володимир Путін заявив про нібито “безпрецедентний тиск” Заходу та поскаржився на українські удари по військових і стратегічних об’єктах на території РФ.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.