"Порушення мовного закону": Кремінь назвав телеканали, яким загрожують санкції РНБО
Два місяці тому, 16 липня, набули чинності норми Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" й за цей час мовному омбудсмену надійшло понад 80 звернень громадян щодо можливого недотримання мовного законодавства 25-ма телеканалами. Основна частина звернень стосувалася діяльності телеканалів "Україна", "Інтер" та "1+1".
Уповноважений із захисту державної мови, на підставі численних звернень громадян та моніторингів, розпочав заходи державного контролю за "Телерадіокомпанія "Студія 1+1", "Телеканал "Інтер", телеканал ICTV, "Телеканал "МЕГА" та "Телерадіокомпанія "Україна". Матеріали, які підтверджують зухвале та систематичне порушення згаданими телевізійними каналами мовного закону, є підставою для розгляду цього питання на окремому засіданні РНБО та можливого застосування санкцій, повідомив Уповноважений Тарас Кремінь.
Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення не повинна обмежуватися фіксацією порушень законодавства, а зайняти принципову позицію, офіційно розглянути на своєму засіданні питання про систематичне порушення каналами чинного законодавства, наголосив мовний омбудсмен. Також він зазначив, що з 16 липня по 16 вересня порушено 30 заходів державного контролю у таких сферах: інформація для загального ознайомлення, обслуговування споживачів, місцеве самоврядування, освіта, телебачення, національна безпека та оборона.

ASPI news інформувало, що мовний омбудсмен Тарас Кремінь оголосив офіційну позицію щодо державної мови. Кремінь анонсував посилення застосування державної на всіх рівнях, тому у критиканів не буде іншого вибору, як змінити країну проживання. Нагадаємо, депутат Верховної Ради від фракції "Євросолідарність" Володимир В'ятрович розкритикував ідею Данілова про перехід України на латиницю.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.