"Порушення мовного закону": Кремінь назвав телеканали, яким загрожують санкції РНБО
Два місяці тому, 16 липня, набули чинності норми Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" й за цей час мовному омбудсмену надійшло понад 80 звернень громадян щодо можливого недотримання мовного законодавства 25-ма телеканалами. Основна частина звернень стосувалася діяльності телеканалів "Україна", "Інтер" та "1+1".
Уповноважений із захисту державної мови, на підставі численних звернень громадян та моніторингів, розпочав заходи державного контролю за "Телерадіокомпанія "Студія 1+1", "Телеканал "Інтер", телеканал ICTV, "Телеканал "МЕГА" та "Телерадіокомпанія "Україна". Матеріали, які підтверджують зухвале та систематичне порушення згаданими телевізійними каналами мовного закону, є підставою для розгляду цього питання на окремому засіданні РНБО та можливого застосування санкцій, повідомив Уповноважений Тарас Кремінь.
Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення не повинна обмежуватися фіксацією порушень законодавства, а зайняти принципову позицію, офіційно розглянути на своєму засіданні питання про систематичне порушення каналами чинного законодавства, наголосив мовний омбудсмен. Також він зазначив, що з 16 липня по 16 вересня порушено 30 заходів державного контролю у таких сферах: інформація для загального ознайомлення, обслуговування споживачів, місцеве самоврядування, освіта, телебачення, національна безпека та оборона.

ASPI news інформувало, що мовний омбудсмен Тарас Кремінь оголосив офіційну позицію щодо державної мови. Кремінь анонсував посилення застосування державної на всіх рівнях, тому у критиканів не буде іншого вибору, як змінити країну проживання. Нагадаємо, депутат Верховної Ради від фракції "Євросолідарність" Володимир В'ятрович розкритикував ідею Данілова про перехід України на латиницю.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.