Правила відбору суддів КСУ: влада виправляється, але ризики все одно залишаються

10 червня Верховна Рада України ухвалила в першому читанні  законопроєкт №9322, який змінює підходи до відбору суддів Конституційного суду України (КСУ). 

Як повідомив сайт Центру протидії корупції, ухвалення такого закону із урахуванням рекомендацій Венеційської комісії – найперша умова Єврокомісії для відкриття переговорів про вступ України до ЄС. 

Перед голосуванням у парламенті Венеційська комісія опублікувала свою оцінку законопроєкту. Загалом, позитивно оцінивши покращення процедури відбору, Комісія вказала на необхідність ще деяких покращень і уточнень вказаного законопроєкту. Очікувано, що відповідні зміни парламент внесе до проекту під час другого читання.

Нагадаємо, що  у процесі ухвалення цих змін влада неодноразово намагалась вдатися до маніпуляцій та знехтувати рекомендаціями Венеційської комісії. Мета цих маніпуляцій – встановити контроль над майбутнім КСУ. Адже це б дозволило владі фактично скасовувати будь-який ухвалений закон та контролювати умови і час проведення виборів після війни. 

Центр протидії корупції (ЦПК) та партнери з Фундації DEJURE та Всеукраїнського обʼєднання Автомайдан неодноразово звертали увагу на спроби влади протягнути закон, що протилежить висновкам Венеційської комісії. 

Таким чином, у проголосований народним депутатами у першому читанні проєкт передбачає наступне: 

1. відбір суддів буде здійснювати Дорадча група експертів (ДГЕ). До неї увійдуть троє міжнародних експертів та троє експертів від України. 
2. проєкт закону нарешті передбачає вирішальний голос міжнародних експертів в процесі.
3. кандидатів відбиратимуть шляхом оцінки відповідності: (1) критерію високих моральних якостей та (2) визнаного рівня компетентності. Рішення про невідповідність кандидата одному з цих критеріїв означатиме припинення його участі в конкурсі.
4. після оцінки моральних якостей та компетентності ДГЕ проводитиме рейтингове голосування щодо всіх вже оцінених кандидатів та формуватиме їх рейтинговий список від найвищого (6 голосів «за») до найменшого результату (0 голосів «за»). 
5. у подальшому такі суб’єкти призначення суддів КСУ, як з’їзд суддів та парламент, мають голосувати за кандидатів в порядку їх рейтингу.

Ми у ЦПК вбачали найбільший ризик саме в останньому етапі – рейтингування кандидатів. Адже сам по собі такий етап не містить жодного змістовного навантаження та критеріїв для прийняття рішення. Натомість цей етап створює можливості для маніпуляцій в процесі та надання штучної переваги одним кандидатам над іншими шляхом надання або позбавлення голосів (без жодних обґрунтувань) від політично призначених членів ДГЕ.

При цьому у проєкті наразі не врахована ще одна вимога громадськості щодо введення сьомого експерта ДГЕ, що дозволило б нівелювати політичний вплив на комісію. 

Що сказала Венеційська комісія:

1. рейтингове голосування у фіналі процесу відбору суддів не має бути обов’язковим для з’їзду суддів. Також «венеційка» рекомендувала виключити цю норму із проєкту закону. Верховна Рада має забезпечити ці зміни до другого читання. 
2. підтримала необхідність уточнити у законопроєкті те, що рішення ДГЕ можуть бути оскаржені виключно у випадку процедурних порушень. Нагадаємо, що порядок оскарження рішень передбачає, що у першій інстанції такі справи має розглядати Верховний Суд, а в апеляції – Велика Палата Верховного Суду. Останнє уточнення особливо важливе в контексті останніх викриттів НАБУ і САП у Верховному Суді, оскільки обмежує дискерцію суду з втручання у процес відбору.

Після голосування проєкту в другому читанні процедури добору суддів нарешті зможуть розпочатись, а Україна наблизить себе на крок до виконання вимог Єврокомісії.