Проти Москви та Берліну, – політтехнолог про створення військового союзу між Лондоном, Варшавою та Києвом
Велика Британія розглядає можливість створення союзу з Польщею та Україною. Так, глава британського МЗС Ліз Трасс повідомила, що наразі триває робота над створенням такої коаліції.
Зокрема, чиновниця заявила, що Велика Британія зміцнює партнерство після переговорів на високому рівні в Лондоні в грудні та розвиває нові тристоронні зв'язки з Польщею та Україною. При цьому ворожими для майбутнього тристороннього союзу визначені Росія та Білорусь.
"Цілком логічна геополітична ініціатива Лондона. Британія, на відміну від України та Польщі давно не мала жодних воєнних конфліктів з Росією. Але вони не виключають загострення взаємин у майбутньому, тому намагаються локалізувати проблеми якнайдалі від кордонів Сполученого Королівства", – розповів ASPI news заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Також політтехнолог зазначив, що новий військовий союз є продовженням британської антинімецької політики. Експерт нагадав, що свого часу НАТО створили якраз для того, щоб убезпечити світ від третьої спроби Берліну розв'язати світову війну.
"Спочатку Лондон вийшов з Євросоюзу. А весь проєкт ЄС був створений свого часу для укріплення Німеччини як не військовим, то економічним шляхом. Польща та Україна не схожі на інші країни Європи, але вони достатньо великі, щоб грати свою роль на континенті", – підсумував Голобуцький.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.